Постанова № 56949400, 18.04.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

справа № 2602/3253/12

провадження № 1/753/275/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р.

Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заруби П.І.,

при секретарі Шегеда Ю.О., Линичук Ю.П.,

за участю прокурора Беззубець А.Л.,

захисників ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, який народився 9 лютого 1981 року у с. Острів, Рокитнянського району, Київської області, є громадянином України, має середню - спеціальну освіту, одружений, не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий 29 березня 2005 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, 69 КК України на два роки позбавлення волі, 15 жовтня 2007 року засуджений Печерським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 10 березня 2009 року умовно-достроково з не відбутим терміном 8 місяців 23 дні,

- за ч.2 ст. 186 КК України;

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства предявлено обвинувачення в тому що, ОСОБА_4 23 серпня 2012 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, перебуваючи на вулиці Ревуцького, 11-Г в м. Києві умисно, повторно, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_5 зі спини та реалізуючи свій злочинний умисел, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним в момент заподіяння, взяв рукою за праве плече потерпілу, зусиллям якої розвернув останню до себе обличчям, та правою рукою зірвав із шиї ОСОБА_5 золотий ланцюжок вартістю 6000 гривень, з золотим кулоном вартістю 2000 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 8000 гривень.

Зазначені вище дії ОСОБА_4 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у наведеному вище епізоді грабежу не визнав, пояснив, що 23 серпня 2012 року він був у с. Сулимівка Київської області. Приблизно о 14 годині 00 хвилин він з своїм товаришем на імя ОСОБА_6 поїхав до м. Києва, платити за навчання. Біля станції метро Бориспільська, він розійшовся зі своїм товаришем ОСОБА_6 і поїхав на станцію метро Шулявська платити за навчання в університеті. Після чого повернувся до станції метро Бориспільська, зустрівся з ОСОБА_6 і поїхав назад до с. Сулимівка. Наведену позицію підсудний займав протягом досудового слідства, а також підтвердив її на очній ставці з потерпілою ОСОБА_5 (Т.1, а.с. 93-95).

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 23 серпня 2012 року приблизно о 14 годині 30 хвилин чи 15 годині 30 хвилин вона прогулювалася зі своєю маленькою дитиною біля 284 школи, розмовляла по телефону. ЇЇ ззаду взяв за праве плече підсудний, зірвав ланцюжок з шиї, перекинув коляску з дитиною і втік. Детальніші покази потерпіла давала на досудовому слідстві (Т.1, а.с. 80-84, 85-86).

В ході судового розгляду справи прокурором заявлено клопотання про виділення з матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 309 КК України в окреме провадження справу в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за епізодом відкритого викрадення майна у ОСОБА_5 та направлення прокурору для проведення додаткового розслідування, оскільки по справі допущена неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Дослідивши всі докази по справі, заслухавши захисників, думку прокурора та підсудного, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, оскільки з досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів, на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні грабежу, вбачається неправильність і неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, що відповідно до ст. 281 КПК України є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Так, згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування від 11.02.2005 року кримінальна справа повертається судом для додаткового розслідування зі стадії судового розгляду лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Як вбачається з матеріалів справи та показів потерпілої ОСОБА_5 злочин відносно неї був вчинений 23 серпня 2012 року десь з 15 години 30 хвилин до 16 години 30 хвилин. В матеріалах справи наявна квитанція (Т.3, а.с. 46), згідно якої ОСОБА_4 23 серпня 2012 року о 15 годині 29 хвилин здійснив оплату за навчання в Київському економічному інституті менеджменту. Зі змісту вказаної квитанції про оплату, показів підсуного ОСОБА_4 вбачається, що оплату за навчання він здійснював у відділенні ОСОБА_7 ОСОБА_2 № 0209, яке розташоване неподалік станції метро Шулявська

Враховуючи місце розташування відділення банку, де у вказаний вище час 23 серпня 2012 року підсудний здійснював оплату за навчання, а також час відкритого викрадення майна у потерплої ОСОБА_5 та його місце, а саме вул. Ревуцького, що у Дарницькому районі м. Києва, сумнівною вбачається можливість підсудного ОСОБА_4 в такий проміжок часу доїхати з відділення банку на вул. Ревуцького у м. Києві. Разом з цим, вказані обставини залишились поза увагою досудового слідства.

Також допитаний в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснив, 23 серпня 2012 року він майже весь день перебував разом з підсудним ОСОБА_4. Зранку вони виїхали з с. Сулимівка до м. Києва, приїхали до станції метро Бориспільська і розїхались, домовились зустрітись через дві години. ОСОБА_4 поїхав платити за навчання. Після чого вони зустрілись і повернулись до с. Сулимівка. Пояснив, що до с. Сулимівка з м. Києва вони виїхали десь о 16 годині 00 хвилин чи 17 годині 00 хвилин.

Дослідивши та перевіривши в повному обсязі докази у справі, суд встановив неповноту і неправильність досудового слідства у справі в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні грабежу у ОСОБА_5.

Встановлена неправильність і неповнота досудового слідства, а також установлення при судовому розгляді нових даних, які потребують ретельної перевірки, позбавляють суд можливості дати належну оцінку суперечностям у наданих доказах з позицій їх достовірності і допустимості та прийняти обєктивне рішення у справі. Оскільки для встановлення істотних обставин справи необхідно провести велику кількість додаткових слідчих дій, що неможливо з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду, допущену неповноту і неправильність досудового слідства не можна усунути в судовому засіданні.

В ході додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно врахувати викладене вище, усунути недоліки шляхом детального допиту підсудного, потерпілої, свідків.

З урахуванням відомостей про особу ОСОБА_4 та тієї обставини, що, він утримується під вартою за обвинуваченням у вчиненні інших злочинів, підстав для зміни йому запобіжного заходу суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Виділити із кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 186 КК України, в окреме провадження справу в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за епізодом грабежу у ОСОБА_5 і повернути її прокурору Дарницького району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

СУДДЯ: