Постанова № 56949318, 09.12.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8882/15-а

провадження № 2-а/753/219/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇН И

"09" грудня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Даниленко В.В. при секретарі Пасько І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управляння Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними, проведення перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва (надалі за текстом - відповідач), про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відноситься до четвертої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В обґрунтування правових підстав позову позивач посилається на ст. ст. 49, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до яких просить зобов'язати відповідача провести перерахунок додаткової пенсії за період з 12.05.2015 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

До початку судового засідання, представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення де просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

До початку судового засідання, відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення де просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 21 - 23).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прихожу до висновку про достатність повідомлених позивачем обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в відповідача та отримує пенсію, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 4), є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

На звернення позивача до відповідача із заявою про здійснення перерахунку додаткової пенсії, відповідач направив позивачу лист від 08.01.2015 року за № 12/У-518 яким відмовив в здійсненні перерахунку пенсії (а.с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року у справі № 1-29/2007 щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) п. 30ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року винесеним в результаті розгляду справи № 1-28/2008 щодо відповідностіКонституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».

Згідно ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР «Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач дійсно є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та має право на отримання пенсії у розмірах, передбаченому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. Відносини, що склалися між позивачем та відповідачами є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України.

Враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 11.10.05 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) - зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Суд, згідно ч. 2 ст. 9 КАС України вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, враховуючи конституційні норми, суд приходить до висновку, що на момент здійснення виплат позивачеві, застосуванню підлягали норми ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач просить визнати дії протиправними, зобов'язати здійснити перерахунок додаткової пенсії з 12.05.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку додаткової пенсії, однак у відповідь отримав відмову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 162 КАС України одним із захистів порушених прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин є визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов'язання відповідача здійснити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень доказів того, що позивач не має законних підстав для перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15 % прожиткового мінімуму не надав, а тому відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправною.

Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача у судовому засіданні доведені, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 22, 46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 49, 51, 67, 70, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 17, 69, 71, 99, 100, 104, 105, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 256 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до Управляння Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними, проведення перерахунку пенсії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва щодо відмови в призначеннідодаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 недоотриману суму додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 12.05.2015 року з урахуванням виплачених коштів.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення постанови або з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: