Рішення № 56949213, 28.03.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/696/16-ц

Провадження №: 2/752/2237/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ладиченко С.В.

при секретарі Рожок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука про скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування матеріальної й моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука про скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування матеріальної й моральної шкоди.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог(а.с.57-62) позивач просить суд:

1.Визнати наказ Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука від 05.10.2015 року № 104 - од «Про корегування чисельності науково-педагогічних працівників кафедр інституту в 2015-2016 н.р.» незаконним та скасувати його.

2. Скасувати наказ від 18.12.2015 року про її звільнення з посади викладача кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін у зв'язку із зміною істотних умов праці згідно п.6 ст.36 КЗпП України.

3. Поновити її на посаді викладача кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука з 18 грудня 2015 року.

4. Стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу при звільненні.

5. Стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

6.Стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 40000 гривень.

В обґрунтування позову позивач вказує, що вона працювала у відповідача викладачем англійської мови кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

18.12.2015 року її було звільнено із займаної посади у зв'язку із зміною істотних умов праці згідно п.6 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до наказу Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука від 05.10.2015 року № 104 - од «Про корегування чисельності науково-педагогічних працівників кафедр інституту в 2015-2016 н.р.» були внесені зміни до штатного розпису ставок професорсько-викладацького складу кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін та приведено кількість посад професорсько-викладацького складу за нормами часу, а саме викладача, яку вона займала - 0,25 ставки. Також було виведено зі штатного розпису кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін 0,25 ставки викладача.

Позивач вважає, що жодних змін істотних умов праці не відбулось, а наказ про це є незаконним. В наказі про її звільнення є посилання на наказ № 140-од від 05.10.2015 року та акт від 05.10.2015 року, але про вказані документи їй невідомо. Трудову книжку відповідач віддав їй лише 12.01.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує, пояснив в судовому засіданні що також вважає що на зміну умов праці та звільнення позивачки не була отримана згода профспілкового органу. Просить задовольнити позов та поновити позивачку на посаді.

Представник відповідача Кравченко Т.Т. в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що у зв'язку із скороченням фінансування та зменшенням у 2015-2016 навчальному році кількості набраних до вузу студентів, наказом від 11.09.2015 року було зменшене педнавантаження на науково-педагогічних працівників інституту на 2015-2016 навчальний рік. Наказом №104-од від 05.10.2015 року були внесені зміни до штатного розпису ставок професорсько-викладацького складу кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, а саме викладачам до 0,25 ст. Позивач відмовилась від ознайомлення з будь якими наказами у тому числі і про своє звільнення. Вважає що позивачкою пропущений передбачений КЗпП України строк про визнання незаконним №104-од від 05.10.2015 р., оскільки остання не скористувалась своїм правом на його своєчасне оскарження. Своєї згоди на продовження роботи на 0,25 ставки позивачка не надала.

Свідок ОСОБА_4. допитана за клопотанням представника відповідача, пояснила в судовому засіданні, що вона є працівником відділу кадрів Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. У зв'язку із зменшенням студентів прийнятих на навчання зменшилась потреба в педагогах.

Щоб зберегти колектив було запропоновано зменшити педагогічне навантаження у тому числі позивачці до 0,25 ставки. 05.10.2015 року були викликані працівники кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін яким було запропоновано ознайомитись з наказом №104-од від 05.10.2015 р. та повідомлено, що якщо умови роботи викладені не будуть ними прийняті, то вони будуть звільнені за п.6 ст.36 КЗпП України. ОСОБА_1 ознайомившись з наказом № 104-од від 05.10.2015 року свій підпис про ознайомлення з наказом не поставила, згоди на продовження роботи на 0,25 ставки не надала. Оскільки згода ОСОБА_1 продовжувати роботу із зміненими умовами праці не була отримана, 18.12.2015 року був виданий наказ про звільнення позивачки про що була повідомлена позивач та запрошена для отримання цього наказу. Отримувати наказ про звільнення 18.12.2015 року позивач відмовилась, у зв'язку з чим наказ про звільнення був направлений позивачці поштою. 21.12.2015 року позивач прийшла до відділу кадрів але відмовилась від отримання своєї трудової книжки.

Вислухавши представника позивача. представника відповідача, заслухавши пояснення свідка, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено що позивач ОСОБА_1 працювала викладача (0,5 окладу) кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Наказом № 121-к від 18.12.2015 року позивач ОСОБА_1 була звільнена з роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці за п. 6 ст.36 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги відповідно до ст.44 КЗпП України.

Відповідно до п.6 ст.36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору з цієї підстави є відмова працівника від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Визначення поняття істотних умов праці визначено в ч.3 ст.32 КЗпП України до яких відноситься: зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування і найменування посад.

Ця ж правова норма передбачає, що про такі зміни працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ст.32 КЗпП України якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно для позивача змінились істотні умови праці.

В зв'язку з недобором студентів на навчання на 2015-2016 рік, стало наявним перевищенням кількості штатних посад викладачів кафедр Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука нормам педагогічного навантаження та кількості студентів

Це стало підставою для видання наказу № 97-од від 11.09.2015 р. яким був відкоригований визначений раніше розрахунок загального та індивідуального навантаження науково-педагогічних працівників максимальному обсягу навчального навантаження відповідно до контингенту студентів(а.с.11-12).

На підставі цього наказу був відкоригований раніше існуючий план загального навантаження(а.с.14,15) у тому числі викладачу ОСОБА_1 з 0,5 ставки до 0,25 ставки.

Такому коригуванню передувало обговорення питання навантаження на засіданні кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.(а.с.21-23).

Наказом № 104-од від 05.10.2015 року «Про коригування чисельності науково-педагогічних працівників кафедр інституту в 2015-2016 н.р.» були внесені зміни до штатного розпису ставок професорсько-викладацького складу кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, а саме для викладача 0,25 ставки.(а.с.19-20).

Цей наказ був доведений до відома викладача ОСОБА_1, але вона відмовилась 05.10.2015 року ознайомлюватись під підпис з цим наказом, про що свідчить складений акт (а.с.43). Інші працівники кафедри поставили свої підписи в листі ознайомлення з цим наказом(а.с.44).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач дотримався передбаченого ч.3 ст.32 КЗпП України правила попередньо повідомити працівника про зміну істотних умов праці, та за відсутності згоди працівника продовжити працювати на нових умовах, набув права через два місяця припинити трудовий договір з працівником.

Оскільки колишні істотні умови праці не могли бути збережені, а згоди ОСОБА_1 на продовження роботи в нових умовах не було, то відповідач правомірно видав наказ № 121-к від 18.12.2015 року про звільнення позивачки за п.6 ст.36 КЗпП України.(а.с.63).

Згода профспілкового комітету на зміну істотних умов праці та звільнення працівників у разі відмови продовжувати роботу в нових умовах була надана на засіданні профкому первинної профспілкової організації відповідно до змісту протоколу № 9 від 08.10.2015 року(а.с.64-65) та (а.с.63 зворот).

Таким чином всі гарантії трудових прав при звільненні працівника за п.6 ст.36 КЗпП України відповідачем були дотримані.

Свідок ОСОБА_4 підтвердила в судовому засіданні доводи представника відповідача, щодо відмови позивачки 18.12.2015 року отримати копію наказу про своє звільнення та отримати трудову книжку. Наказ про звільнення був надісланий позивачці поштою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення(а.с.45) та актом про відмову в отриманні трудової книжки(а.с.42).

Таким чином є всі достатні підстави вважати, що звільнення позивачки 18.12.2015 року було проведено з дотриманням її трудових прав оскільки вона сама відмовилась від отримання наказу про звільнення та отримання трудової книжки.

Судом встановлено, що в наказі № 121-к від 18.12.2015 року про звільнення позивачки за п.6 ст.36 КЗпП України.(а.с.63) у розділі «підстава» допущена технічна помилка у написанні номера наказу - написано «№ 140 - од», а правильно № 104- од від 05.10.2015 р., хоча мався на увазі один документ наказ № 104- од від 05.10.2015 р.

Ця технічна помилка ніяким чином не впливає на дотримання відповідачем трудових прав позивачки при її звільненні.

Щодо позовної вимоги визнати наказ Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука від 05.10.2015 року № 104 - од «Про корегування чисельності науково-педагогічних працівників кафедр інституту в 2015-2016 н.р.» незаконним та скасувати його, суду стороною позивача не доведено жодного доказу його незаконності.

Окрім цього відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України для заявлення таких вимог встановлений строк 3 місяці з дня коли працівник дізнався, або повинен був дізнатись про порушення свого права. Позивачка знала про цей наказ ще 05.10.2015 року, свідомо відмовилась ознайомлюватись під підпис з цим наказом. Таким чином позивачка свідомо не скористалась своїм правом звернення до суду за його оскарженням у визначений законом трьох місячний строк.

Вихідна допомого передбачена ст.44 КЗпП України позивачці нарахована та виплачена(а.с.40).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57-61,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.32,36,44 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука про скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування матеріальної й моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, через Голосіївський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.В. Ладиченко