Ухвала суду № 56946161, 29.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8198/15-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.Провадження № 22-ц/780/2095/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 29.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Білоконь О.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі: Волинець Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради Київської області, реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування рішення міської ради та рішення реєстраційної служби про реєстрацію права власності, визнання права,-

в с т а н о в и л а:

у вересні 2015 ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що рішенням Бориспільської міської ради Київської облоасті № 704 від 08.10.2002 року його матері ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку відведення земельної ділянки по вул. Урицького, 49 в м. Бориспіль Київської області площею 0,10 га під будівництво житлового будинку, яка померла 07.04.2011 року, так і не встигши належним чином оформити право на земельну ділянку.

Указана земельна ділянка його матері ОСОБА_4 була виділена за рахунок земельної ділянки її матері ОСОБА_5, яка померла 11.01.2003 року, та користувалася земельною ділянкою з 1963 року.

На підставі рішення Бориспільської міської ради Київської облоасті № 4601-56-VI від 07.10.2014 року позивач отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пдлощею 0,1000 га у власність для будтвництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Урицького, 49 в м. Бориспіль Київської області, проте листом від 10.06.2015 року управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області відмовило в погодженні вказаного проекту землеустрою, посилаючись на те, що бажана до відведення земельна ділянка вже перебуває у власності ОСОБА_3

Позивач просив визнати недійсним та скасувати рішення Бориспільської міської ради Київської області № 5300-63-VI від 21 травня 2015 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0900 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Урицького, 49 у м. Борисполі Київської області, кадастровий номер 3210500000:13:003:0312; визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 23228708 від 29.07.2015 року 09:54:08, яким було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0900 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Урицького, 49 у м. Борисполі Київської області, кадастровий номер 3210500000:13:003:0312 за ОСОБА_3, та на підставі якого видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний № 41386587 від 29.07.2015; визнати за позивачем право на отримання у власність земельної ділянки площею у межах 0,1000 га у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Урицького, 49 у м. Борисполі Київської області, оскільки ця земельна ділянка ОСОБА_3 надана з порущенням законодавства, так як сімя позивача та він особисто тривалий час користується спірною земельною ділянкою, по межі якої було встановлено паркан, насаджено на ній дерева та збудовано споруди.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній сказі позивач просить рішення суду скасувати у звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права і його позов задовольнити.

Апеляційна скаргане підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 17 квітня 1992 року, реєстровий №1472, ОСОБА_5 набула право власності на житловий будинок по вул.Лісна, 13 в м. Борисполі Київської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7.

В подальшому право власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 11 січня 2003 року, перейшло до ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 29 січня 2004 року державним нотаріусом першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори, реєстровий №3-159.

Згідно з викопіюванням з плану будівельного кварталу № 9, датованого 16.06.1981 року у фактичному користуванні ОСОБА_8 знаходилась земельна ділянка площею 0,3261 га, в тому числі під будівлями 0,0125, двором 0,0238 га, сад 0,0914 га, город - 0,1984 га. Проте, суд не визнав його належним і допустимим як доказ, оскільки він не містить інформації щодо того, працівником якої установи та на якій підставі був складений документ, не містить він також інформації, ким, коли, в якому розмірі та для якої мети передавались земельні ділянки ОСОБА_8

Також встановлено, що ОСОБА_9 згідно Державного акту, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 21 квітня 1998 року за № 292, належала земельна ділянка площею 0,100 га, місцезнаходження якої у м. Бориспіль, вул. Лісна, 13, цільове призначення для обслуговування житлового будинку.

Встановлено, що 28 березня 2001 року ОСОБА_4 зверталась до Бориспільської міської ради в особі міського голови із заявою про виділення їй земельної ділянки у розмірі 0,10 га для побудови і обслуговування житлового будинку, яка знаходиться у межах землекористування її матері ОСОБА_5 за адресою м.Бориспіль, вул.Лісна, 13.

Також встановлено, що ОСОБА_5 склала та нотаріально посвідчила заяву від 17 березня 2001 року, реєстровий №1259, відповідно до якої просила вилучити у неї земельну ділянку площею 0,10 гектара, з метою надання у приватну власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

За змістом рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 08 жовтня 2002 року № 704 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків громадян м. Бориспіль» було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок ОСОБА_4 по вул.Урицького, 47-а площею 0,10 га під будівництво житлового будинку (склад сімї 3 чоловіки, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, житловою площею 17,090 кв.м) за рахунок земельної ділянки матері ОСОБА_5, згідно поданої заяви.

Справи встановлено, і ця обставина була визнана позивачем, що протягом тривалого часу ОСОБА_4 не реалізувала надане їй право щодо розробки проекту відведення земельної ділянки з метою його подальшого затвердження та оформлення права власності на земельну ділянку в порядку, встановленому законом.

Згідно наданих позивачем ОСОБА_2 документів, рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 07 жовтня 2014 року № 4601-56-VI йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у межах 0,1000 га у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Урицького, 49 у м. Борисполі (землі житлової та громадської забудови).

На підставі вказаного рішення за замовленням позивача ПП «РІНАР-БОРИСПІЛЬ» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у м. Бориспіль по вул. Урицького, 49 Київської області.

В ході виготовлення вказаного проекту землеустрою Управлінням Дежземагенства у Бориспільському районі Київської області листом за № 259/05 від 26.05.2015 року стосовно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у м. Бориспіль по вул. Урицького, 49 Київської області було повідомлено землевпорядну організацію ПП «РІНАР-БОРИСПІЛЬ» про те, що за даними Національної кадастрової системи, бажана для відведення земельна ділянка на даний час перебуває у власності (користуванні) третьої особи.

Встановлено, що оскаржуваним рішенням Бориспільської міської ради Київської області № 5300-63-VI від 21 травня 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) у м. Борисполі (землі житлової та громадської забудови)» було затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0900 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Урицького, 49 у м. Борисполі Київської області, кадастровий номер 3210500000:13:003:0312.

За змістом п. 3 вказаного рішення Бориспільської міської ради зазначено про те, що вирішено громадянам зареєструвати право власності на земельні ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

Встановивши вказані обставини, суд прийшов до висновку, що зазначене, оскаржуване позивачем рішення про передачу у власність відповідачу ОСОБА_3 спірної земельної ділянки прийнято Бориспільською міською радою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яких належних і допустимих доказів, що позивач відповідно до вимог та у встановленому законом порядку, в тому числі в порядку спадкування, набув права власності або право користування на спірну земельну ділянку суду надано не було в звязку з чим позов є необгрунтований.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довесті ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка по вул. Лісна, 13 в м. Бориспіль Київської області, за рахунок частини якої рішенням Бориспільської міської ради Київської облоасті № 704 від 08.10.2002 року його матері ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку відведення земельної ділянки по вул. Урицького з присвоєнням № 47-А в м. Бориспіль Київської області площею 0,10 га під будівництво житлового будинку.

Встановлено, що підставою для надання Бориспільською міською радою Київської області дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки по вул. Урицького, 47-А в м. Бориспіль Київської області як позивачу, так і відповідачу є викопіювання з генерального плану міста Борисполя, схеми розбивки кварталу ущільнення індивідуальної забудови.

Згідно даних державної статистичної звітності Управління Держземагенства у Бориспільскому районі Київської області по формі 6-зем станом на 01.01.2015 року земельна ділянка по вул. Урицького, 49 в м. Бориспіль Київської області обліковується як землі, не надані у власність або постійне користування у межах населенних пунктів (шифр рядка 96).

З технічних документацій сторін на розробку проекту землеустрою земельної ділянки по вул. Урицького, 49 в м. Бориспіль Київської вбачається, що земельна ділянка надається за рахунок земель територіальної громади міста.

З викладеного вбачається, що спірна земельна ділянка є землею територіальної громади, яка не перебуває у власності і нікому в користування не надавалася, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині про те, що спірна земельна ділянка входить до складу спадщини після смерті матері позивача і доказів цим обставинам у справі не має

Також вбачаєтьмся, що дозвіл на розробку відведення земельної ділянки ОСОБА_3 отримав 24.06.2014 року, використавши своє право отримати безоплатно у власнсіть вільну земельну ділянку, раніше, ніж його отримав позивач 07.10.2014 року в звязку з чим такі дії не можуть порушувати прав позивача.

Посилання на те, що суд не звернув уваги на те, що позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайства щодо його земельної ділянки правового значення для вирішення справи не мають, в тому числі і обставини щодо огорожі та посаджених дерев.

Будь-яких належних і допустимих доказів, що позивач відповідно до вимог та у встановленому законом порядку, в тому числі в порядку спадкування, набув права власності або право користування на спірну земельну ділянку суду не надано у звязку з чим рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга як необгрунтована підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді