Ухвала суду № 56946157, 31.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11767/15-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.Провадження № 22-ц/780/1920/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 31.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

31 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Білоконь О.В.,

суддів: Гуль В.В., Даценко Л.М.,

при секретарі Семиволос І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3, Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області, про визнання незаконним та скасування рішення міської ради та державної реєстрації земельної ділянки , -

встановила:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 2005 року вона є власником квартири АДРЕСА_1, для обслуговування якого рішенням Бориспільської міської ради від 18.04.2014 року №4186-51-V їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди площею 0,045 га.

Однак до цього часу правовстановлюючих документів позивач не отримала, оскільки вказана земельна ділянка, що повинна передатись в оренду позивачу, має перетин між земельної ділянкою з кадастровим номером 3210500000:09:054:0070, яку орендує ОСОБА_3

Позивач вважала, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою та надання у користування на умовах довгострокової оренди спірної земельної ділянки відповідачу не відповідає п.6 т.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» та порушує її охоронювані законом інтереси.

За таких обставин позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про затвердження проекту землеустрою та надання у користування на умовах довгострокової оренди строком на 45 років земельної ділянки (кадастровий номер 3210500000:09:054:0070) площею 0,0277га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_3 по вул.Червоноармійській, 50/3 у м.Борисполі (землі житлової та громадської забудови)»; скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що Бориспільська міська рада Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки позивачеві на місяць раніше, ніж відповідачеві, тому позивач має переважне право на її оренду.

Крім того, на земельній ділянці, яка передана відповідачеві, знаходиться частина льоху, свердловина та вигрібна яма, якими користується позивача, у зв»язку з чим порушуються її права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач не набула право власності чи право користування спірною земельною ділянкою, в тому числі не зареєструвала та не набула права власності на зазначені в позовній заяві споруди (льох, свердловину, вигрібну яму), тому відсутні підстави для захисту її прав шляхом скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду спірної земельної ділянки відповідачу та скасування її державної реєстрації.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлені такі фактичні обставини.

Згідно з рішеннями Бориспільської міської ради Київської області від 18 квітня 2014 року №3688-43-VI було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у межах 0,0450 га в оренду для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_2 АДРЕСА_2 поза межами червоної лінії (землі житлової та громадської забудови) (а.с.41)

Відповідно до рішення Бориспільської міської ради Київської області від 20 травня 2014 року №4241-52-VI було надано дозвіл на складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 0,0277 га на умовах оренди для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_3 АДРЕСА_3 без погодження меж суміжними землекористувачами АДРЕСА_4 громадянкою ОСОБА_2 та АДРЕСА_5 громадянкою ОСОБА_4 (а.с.25)

На виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2015 року, оскаржуваним рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 08 вересня 2015 року №5646-66-VI було затвердженого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Червоноарміська,50/3 у м.Бориспіль та надано у користування на умовах довгострокової оренди строком на 45 років земельну ділянку (кадастровий номер 3210500000:09:054:0070) площею 0,0277 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_3 по вул. Червоноармійській, 50/3 у м.Борисполі з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови (а.с.15,26,31,48)

Враховуючи вказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 08 вересня 2015 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду відповідачу ОСОБА_3 , прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, в тому числі відповідно до вимог ст.ст.12, 40, 96, 123, 124, 134 Земельного кодексу України та п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

При цьому колегія суддів вважає, що у зв»язку з прийняття оскаржуваного рішення права позивача не порушено, оскільки ОСОБА_2 не надала будь-яких належних і допустимих доказів, що вона відповідно до вимог та у встановленому законом порядку набула права власності або право користування на спірну земельну ділянку, враховуючи, що рішенням Бориспільської міської ради від 18.04.2014 року №4186-51-V про надання дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди площею 0,045 га не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав позивача у зв»язку з тим, що на земельній ділянці, яка передана відповідачеві, знаходиться належні їй господарські споруди ( частина льоху, свердловина та вигрібна яма), колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.

Встановлено, що відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2005 року про затвердження мирової угоди вирішено, що за ОСОБА_2 визнається право власності на квартиру АДРЕСА_6, всього загальною площею 36,9 м2, а також льох „В, бесідка - „Ж ; за ОСОБА_4 визнається право власності на квартиру №2 у тому ж будинку загальною площею 69, 1 м2, а також льох «Г», сарай «Д», гараж «Е», криниця «к», дворове покриття № 3, огорожа з каліткою; за ОСОБА_5 визнається право власності на квартиру №3 у тому ж будинку загальною площею 60 м2, а також сарай «Б», дворове покриття у вигляді доріжки, всипаної щебенем. Спір по користуванню та визначення порядку користування земельною ділянкою домоволодіння сторони зобов»язуються вирішити в органах місцевого самоврядування та у відділі земельних ресурсів ( а.с.8).

Відповідно до положень ст. 182 ЦК України у редакції, яка існувала станом на час ухвалення судового рішення про визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, п раво власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, порядок проведення якої встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» яка існувала станом на час ухвалення судового рішення про визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Аналіз вказаних положень у системному звязку з нормами статей 177-179, 182 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що право власності на нерухоме майно як обєкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Матеріали справи не містять даних про державну реєстрацію права власності за позивачем на квартиру АДРЕСА_6, до якої входять також льох „В, бесідка - „Ж

Даних про будь-які законні підстави користування позивачем земельною ділянкою, де розташованої льох, свердловина та вигрібна яма матеріали справи не містять, разом з тим відповідно до ст. 1 Закону від 19 червня 2003 р. № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статей 124, 125, 126 ЗК обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги про неповне зясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального права - безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.

Отже, судом першої інстанції ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :