Постанова № 56943148, 05.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 р. Справа № 821/3581/15-а

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: Представник Уповноваженої особи ОСОБА_5 (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ „Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ „Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство „Дельта банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ „Дельта Банк" Кадрова Владислава Володимировича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США № 012-21061-230215 від 23.02.2015р., укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США № 012-21061-230215 від 23.02.2015р. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ „Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 28 січня 2016 року по справі № 821/3581/15-а та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 23.02.2015 р. між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_7 укладено договір № 012-21061-230215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США (далі - договір), предметом якого є розміщення вкладу в сумі 6700 доларів США, на строк до 25.03.2015 р. із виплатою відсотків.

23.02.2015 р. між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду № 1 до договору від 23.02.2015 р. № 012-21061-230215, згідно якої п.1.8 статті 1 договору викладено в наступній редакції: "1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.

У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений".

З матеріалів справи вбачається, що на рахунок позивача перераховано кошти в сумі 6700 доларів США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та виписками по особовим рахункам. Вказані кошти перераховані безготівковим розрахунком з рахунку НОМЕР_2, що належить іншій особі, а саме ОСОБА_10.

Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 прийнято рішення про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 р. № 50 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.

За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", оформленого протоколом від 15.09.2015 р., та відповідно до наказу відповідача від 16.09.2015 р. № 813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

З матеріалів справи вбачається, що виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича з 05.10.2015 р. до 04.10.2017 р.

Позивачем оскаржується рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним правочину - договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки цим рішенням протиправно порушується його право на відшкодування вкладу. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року позов задоволено частково. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.8 постанови правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. З наведеного вбачається, що поточний рахунок - вид банківського рахунку. Відповідно до п. 3 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно пункту 4 цієї ж статті цього Закону вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частиною 1 та 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 6 ст. 27 цього Закону.

Наведеним нормам кореспондують приписи пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (надалі Положення) , згідно з якими Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Пунктом 6 цього розділу Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Приписами пунктів 2, 4 розділу IV Положення закріплено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема з метою забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1) складення Уповноваженою особою переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передачу Уповноваженою особою сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

У той же час, частинами 1, 2 статті 38 Закону № 4452-VI встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У частині 3 статті 38 цього Закону закріплено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Окрім того, самостійні підстави, з яких правочин вважається нікчемним закріплені в частині 3 ст.36 Закону № 4452-VI, відповідно до якої правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними, а також у Цивільному кодексі України.

Відповідно до ч.7 ст.38 Закону № 4452-VI, протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов'язань неплатоспроможного банку.

Таким чином, Закон закріплює обов'язок уповноваженої особи Фонду, з метою збереження активів банку, провести інвентаризацію активів і зобов'язань банку та забезпечити перевірку правочинів вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

З метою дотримання вимог Закону Уповноваженою особою створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк».

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону.

Перевірка здійснювалася на виконання Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 року, та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 року.

Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк», відповідно до протоколу від 15.09.2015 року.

Так, зокрема, в ході перевірки було виявлено ряд операцій щодо безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, які відкриті в установі Банку, призначення платежу яких свідчить про нетиповий характер операції, в тому числі надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів без зазначення підстав перерахування, тощо.

Зазначені операції мали нетиповий характер і результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Однією з таких операцій був правочин здійснений ОСОБА_10 (ініціатор переводів), яким на дату укладення договору було ініційовано окрім переводу коштів на рахунок ОСОБА_7 перекази коштів ще на п'ять інших депозитних рахунків відкритих на ім'я інших осіб, при чому сума кожного переводу в перерахунку на національну валюта вкладалася в межі 200 000 грн. гарантованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Дана обставина підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_10 НОМЕР_3.

Відповідно до вимог Наказу Тимчасової Адміністрації №813 від 16.09.2015р. та додатків до нього, кошти з депозитного рахунку ОСОБА_7 НОМЕР_4 були повернуті на рахунок 3-ої особи - ініціатора переводів ОСОБА_10 НОМЕР_3, що підтверджується випискою по самому рахунку ОСОБА_10 НОМЕР_3. Також, як вбачається з даної виписки, на рахунок ОСОБА_10 були повернуті кошти і з депозитних рахунків інших осіб, на які ОСОБА_10 23.02.2015 р. перераховував власні кошти. Отже, станом на дату подання позову, Позивач не мав і не має на даний час коштів на відкритому на його ім'я депозитному рахунку, а таким чином не може документально підтвердити свої вимоги як кредитор Банку.

Натомість, 3-ю особою ОСОБА_10 було подано заяву про включення його до реєстру кредиторів які мають право на отримання коштів за наслідками проведення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» в 4-ту чергу погашення вимог кредиторів. Дана заява ОСОБА_10 було акцептована Відповідачем, та його було включено до відповідного реєстру, за всіма рахунками на яких в нього знаходились кошти на час подання заяви, з врахування вже виплаченої раніше гарантованої суми в розмірі 200 000 грн. Таким чином, відповідно до витягу з Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк» ОСОБА_10 має отримати і кошти з рахунку, які спочатку були переведені (подрібленні) на депозитні рахунки інших осіб, а потім були повернуті назад на той же рахунок НОМЕР_3 відповідно до Наказу №813 від 16.09.2015р.

Як зазначив відповідач, ці обставини свідчать про штучність та фіктивність спірних правочинів і створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування за проведеними операціями та їх нікчемність.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що позивач достовірно знаючи про наявний факт існування висновку Уповноваженої особи Фонду щодо нікчемності укладеного між ним та банком договору, не надав суду жодного доказу оскарження дій про визнання договору нікчемним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами задоволенню не підлягають.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ „Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року по справі № 821/3581/15-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_7, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанову складено у повному обсязі - 06 квітня 2016 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук