Ухвала суду № 56943005, 06.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16504/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Костюк Л.О., Аліменка В.О.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Дуль Яреми Миколайовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується з висновками акту перевірки відповідача щодо порушення позивачем відповідних положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем відповідних положень Закону при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 09.06.2011 року № 0001201704.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Дуль Ярема Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, на виконання постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 01.04.2011 року і постанови слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Коломійця В.І. від 02.04.2011 року в кримінальній справі № 10-21116, згідно пп. 78.1.11 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.04.2009 року по 21.12.2009 року.

За наслідками проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва складено Акт від 19.05.2011 року № 5964/17-4-2447612204 «Про результати позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року», яким встановлено порушення позивачем пп. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за 2009 рік.

На підставі висновків акту перевірки від 19.05.2011 року № 5964/17-4-2447612204 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001201704 від 09.06.2011 року, яким позивачу за порушення пп. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 11997497,11 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 11997497,11 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 0 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що обґрунтовуючи правомірність винесення податкового повідомлення-рішення, суб'єкт владних повноважень - податковий орган вказував на те, що листом ДПА у м. Києві від 02.06.2009 року № 4743/7/23-708 до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надіслано акт перевірки ГУ БОЗ МВС України № б/н від 13.05.2009 року пункту обміну іноземної валюти, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького,36. Довідкою щодо здійснення діяльності № 158/17-408/1 від 14.08.2009 року, встановлено здійснення валютно-обмінних операцій СГ-фізичною особою ОСОБА_3 за даною адресою. Голові Національного банку України направлено листи від 31.08.2009 року та від 30.09.2009 року щодо перевірки інформації про здійснення діяльності з обміну іноземної валюти за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9 та надання інформації про наявність дозвільних документів у підприємця на здійснення даного виду діяльності. Національний банк України листом від 28.09.2009 року № 28-210/3636-18027 повідомив, що пункти обміну іноземної валюти, власником яких є СГ-фізична особа ОСОБА_3, здійснюють свою діяльність без наявності необхідних документів, передбачених главою 4 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.12.2002 року № 502, зокрема, без реєстрації у НБУ.

При цьому, відповідно до матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено, що документів стосовно здійснення господарської діяльності відповідач у позивача під час перевірки не витребовував, а постановою слідчого від 30.06.2011 року (а.с. 106-107, Том 8) кримінальна справа № 10-21116 була закрита з огляду на те, що перевірка проведена без аналізу первинної фінансово-господарської та бухгалтерської документації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане свідчить про відсутність об'єктивності під час встановлення розмірів валового доходу та валових витрат ФОП ОСОБА_3, а тому в ході слідства не доведено отримання ФОП ОСОБА_3 доходу у великих розмірах.

Відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України (в редакції від 19.05.2011 року) у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим кодексом.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках кримінально-процесуального закону, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПК України).

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає змогу прийти до висновку, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, в даному випадку, не мала правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0001201704 від 09.06.2011 року підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки є передчасним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана в акті перевірки позивача обставина не може бути достатнім доказом для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, оскільки контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, за умови, в даному випадку, наявності рішенням суду, що набрало законної сили.

Проте, оскільки станом на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, місцевим загальним судом не було прийнято відповідного рішення по кримінальній справі № 10-21116, а відповідно до постанови слідчого від 30.06.2011 року кримінальну справу закрито за відсутністю в діях позивача складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 202 КК України, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача, викладених в акті перевірки, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення № 0001201704 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що результати вказаної перевірки в правовому контексті можуть бути доказами леще в рамках зазначеного вище кримінального провадження.

При цьому іншими доказами по кримінальному провадженню не підтверджено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

При цьому колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції належним чином виконано вимоги ч. 5 ст. 227 КАС України та на виконання обов'язкових вказівок Вищого адміністративного суду України взято до уваги, що підставою, яка дозволяє податковому органу прийняти податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, є набрання законної сили відповідним рішенням суду за результатами розгляду кримінальної справи, в межах якої перевірку було призначено.

Також судом першої інстанції встановлено обставини щодо результату кримінального провадження, у межах якого було призначено перевірку позивача, оскільки ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмету доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань, яке прийнято на підставі висновків акту перевірки, яка проведена у відповідності до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Щодо вирішення питання про судовий збір, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII.

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір з 01.09.2015 року справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Дана позовна заява містить вимоги майнового характеру.

Відповідно до правил Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті в даній справі становить 2070,30 грн. (2 розміри мінімальної заробітної плати, встановленого на 2011 рік (941, 00 грн.*2= 1882,00) *110%).

Враховуючи те, що ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення в даній справі, колегія суддів вважає наявними підстави для його стягнення з відповідача у вказаному вище розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Дуль Яреми Миколайовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 04107, вул. Багговутівська, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 39561761) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2070,30 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

В.О. Аліменко

Повний текст виготовлено 06.04.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Костюк Л.О.

Аліменко В.О.