Постанова № 56942994, 05.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 808/1880/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Весна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Весна" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Весна" про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Весна» (код ЄДРПОУ 14311941) на користь Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (69077 м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25-а, р/р 25600301001081 в філії Запорізьке обласне управління ТДВ «Державний ощадний банк України, МФО 313957, код ЄДРПОУ 20516929) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2011 рік, за 2012 рік, 2013 рік, січень-червень 2014 року в розмірі 26 215,74 (двадцять шість тисяч двісті п'ятнадцять грн. 74 коп.).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Весна» було зареєстровано як юридична особа 19 січня 1995 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради, ідентифікаційний код 20516929, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, що видана 25 грудня 2012 року. При цьому, в УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ПАТ «Весна».

Згодом відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 09 квітня 2014 року ПАТ «Весна» зареєструвало місцезнаходження в м. Києві по вул. М. Раскової, 11, ідентифікаційний код 14311941.

Працівнику ПАТ «Весна» ОСОБА_3 управлінням ПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» статті 13 України «Про пенсійне забезпечення».

Вважаючи, що за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період за 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік, січень-червень 2014 року у зв'язку із несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 26 215,74 грн, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Враховуючи, що на момент розгляду справи вказана заборгованість сплачена ПАТ «Весна» не була, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому суд першої інстанції зазначив, що відсутність доказів оскарження відповідачем розрахунків, а також фактичне підтвердження позивачем понесених витрат є достатньою підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Порядок компенсації витрат на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному Фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Наведеною нормою передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Згідно п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Фонду щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції).

Відповідно до п. 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Як вбачається з пояснень позивача, за результатами звіряння розрахунків нарахування та відшкодування коштів на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівником Управління було встановлено невідшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на суму 26 215, 74 грн.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства підставою для відшкодування підприємством органам Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає у Позивача з 25-го числа кожного місяця, за який останній просить стягнути заборгованість.

Посилання апелянта на те, що до позовних вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 2 статті 99 КАС України не приймається судом до уваги з огляду на таке.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до ч.15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Однак, на думку колегії суддів, відповідач дійшов до помилкового висновку, що недоїмка та заборгованість є різними поняттями з огляду на наступне.

Законодавче визначення поняття «недоїмка» міститься в п. 6 ч. 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», де вказано, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

З наведеного випливає, що до складу недоїмки, у розумінні наведених положень Закону, включається як своєчасно не нарахована та несплачена сума, так і нарахована, однак не сплачена сума, тобто заборгованість.

Таким чином, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС України, не застосовуються.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року у справі № 21-496а14, а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2015 року у справі № К/800/30938/13.

Слід також зазначити, що несвоєчасність направлення Фондом розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій або звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по таким витратам як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог судова колегія оцінює критично з огляду на те, що несвоєчасність звернення позивачем до суду не впливає на встановлення наявності і визначення розміру сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам та не звільняє відповідача від обов'язку їх відшкодування. Жодна норма чинного законодавства не встановлює такого наслідку порушення строку направлення розрахунку чи звернення до суду, як визнання розрахунку недійсним або звільнення особи від обов'язку забезпечити відшкодування.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення даного позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність обставин справи.

Так, судом зазначено, що УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя надсилало на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в період за 2011, 2012, 2013, січень-червень 2014 років. Вищевказані розрахунки надіслані відповідачу на адресу: 69097, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, які були отримані уповноваженим представником відповідача, що підтверджується матеріалами справи з відміткою про отримання в копії поштового зворотного повідомлення.

Однак, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження направлення відповідачу зазначених розрахунків. Позивачем надано копію листа відповідачу про вжиття можливих заходів щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, датовану 27 лютого 2015 року та копію повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого кореспонденцію відправлено 19 лютого 2015 року, а також копію реєстру відправлених рекомендованих листів за 01 квітня 2015 року. Однак з наданих документів не можливо встановити, яке відношення вони мають один до одного та як підтверджують надсилання відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

При цьому, відповідач стверджує, що перше повідомлення про призначення пенсії ОСОБА_3 надійшло підприємству лише 13 лютого 2015 року на адресу:м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, в той час як з 09 квітня 2014 року ПАТ «Весна» зареєструвало місцезнаходження в м. Києві по вул. М. Раскової, 11.

Безпідставність вимог позивача підтверджується також фактом проведення між сторонами справи звіряння сум по відшкодуванню пільгових пенсій за списками за 2014 рік, яким встановлено, що сальдо на 01 січня 2014 року за пільговими пенсіями по Списку №1 відсутнє, а по Списку №2 переплата становить 802,08 грн.

Крім того, матеріали справи містять розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 2012 по 2014 рік, в той час як позовні вимоги заявлені з 2011 року. З урахуванням вищевикладеного неможливо ані підтвердити розрахунок суми, що підлягає стягненню, визначений в прохальній частині позову, ані скласти власний розрахунок суми заборгованості.

На час розгляду справи судом Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя розрахунку по ОСОБА_3 на адресу ПАТ «Весна» за період з 18 липня 2011 року по 23 лютого 2015 року не надсилало, підприємство не мало можливості добровільно сплатити фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.

Таким чином необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Весна" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року - скасувати та ухвалити нову.

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Весна" про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.