Постанова № 56942758, 04.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 квітня 2016 р. № 820/1241/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 02.03.2016 року №0000241203, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Авігімова Р.Р., Плужнік Т.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Діденко А.О. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за 2014 р. ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр", за результатами якої 22.02.2016 року був складений акт за № 480/20-30-15-03/01188827, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: дані камеральної перевірки свідчать про завищення зменшення податку на прибуток за рахунок зменшення авансового внеску при виплаті дивідендів на суму 55 995 грн., задекларованої в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

За наслідками вказаного акту перевірки 02.03.2016 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000241203 на загальну суму грошового зобов'язання 69993,75 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Як свідчать докази у справі, 06.02.2015 року ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" подало до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, яка була прийнята 06.02.2015 р., реєстраційний №9080156762.

Так, на час подання зазначеної декларації Харківським окружним адміністративним судом розглядалась справа № 820/20943/14 за позовом ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2014 р. № 03331502 на суму 7357,85 грн. та № 03341502 на суму 19649,10 грн. та щодо зобов'язання відповідача зарахувати частину суми переплати з податку на прибуток в рахунок авансового внеску з податку на прибуток за квітень - травень 2014 року у розмірі 75797,00 грн. і провести відповідні коригування даних в картці особового рахунку підприємства з урахуванням сплачених у 2014 році коштів.

Таким чином, при розгляді вказаної справи, суд прийшов до висновку про те, що якщо сума авансових внесків, сплачених позивачем у зв'язку із виплатою дивідендів перевищувала суму податкових зобов'язань за 2013 рік, то сума такого перевищення та сума сплачених авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів у 2014 році зменшує суми щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягатимуть сплаті у 2014 році, тому підприємство на підставі абз. 5-6 п. 57.1 Податкового кодексу України на суму сплачених у 2013 році авансових внесків при виплаті дивідендів має право у 2014 році зменшити щомісячні авансові внески з податку на прибуток.

Також, із доказів справи вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/20943/14 від 25.02.2015 р., яка набрала законної сили, позовні вимоги ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" задоволено.

Суд зазначає, що у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 року підприємством позивача нараховано щомісячних авансових внесків на суму 524 194,00 грн. (на яку підприємство мало право зменшити податок на прибуток з урахуванням переплати по результатам декларації за 2013 рік на суму 119 948,00 грн.), а сплачено 404 246,00 грн.:

- платіжне доручення № 57 від 17.01.2014 в сумі 46 122,00 грн.;

- платіжне доручення № 158 від 10.02.2014 в сумі 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 172 від 13.02.2014 в сумі 6 122,00 грн.;

- платіжне доручення № 183 від 17.02.2014 в сумі 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 204 від 18.02.2014 в сумі 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 205 від 18.02.2014 в сумі 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 572 від 06.05.2014 в сумі 9 637,00 грн.;

- платіжне доручення № 704 від 13.06.2014 в сумі 43 195,00 грн.;

- платіжне доручення № 789 від 11.07.2014 в сумі 43 195,00 грн.;

- платіжне доручення № 889 від 11.08.2014 в сумі 43 195,00 грн.;

- платіжне доручення № 938 від 18.08.2014 в сумі 172 780,00 грн.

Авансові внески на дивіденди з податку на прибуток у зв'язку з виплатою дивідендів позивачем були сплачені:

- платіжне доручення № 203 від 18.02.2014 в сумі 1 440,00 грн.;

- платіжне доручення № 538 від 25.04.2014 в сумі 20 462,40 грн.;

- платіжне доручення № 571 від 06.05.2014 в сумі 4 091,60 грн.;

- платіжне доручення № 902 від 13.08.2014 в сумі 14 453,00 грн.;

- платіжне доручення № 2005 від 06.01.2014 в сумі 27 545,00 грн.

У декларації за 2014 рік на суму сплати 404 246,00 грн. позивачем було зменшено суму податку на прибуток за 2014 рік на суму нарахованого авансового внеску у зв'язку з виплатою дивідендів в розмірі 55995,00 грн.

Отже, у зв'язку із розглядом Харківським окружним адміністративним судом справи №820/20943/14 до моменту винесення судового рішення у цій справі, сума переплати авансового внеску на прибуток у розмірі 119 948,00 грн. позивачем не була врахована у декларації за 2014 рік.

Після набуття чинності ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 р., з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.05.2015 р. у зазначеній вище справі, позивачем 12 червня 2015 була подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток (квитанція від 12.06.2015 р. № 9081982159) з внесенням змін до рядка 13.7 Додатку ЗП сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток (щомісячні внески), а саме задекларована сума у розмірі 404 246,00 грн. була збільшена на суму 119 948,00 грн. та стала 524 194, 00 грн.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні нормативні положення.

Так, Податковим кодексом України, а саме: статтею 57 "Строки сплати податкового зобов'язання" передбачено:

"У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань."

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток в розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ПКУ, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (пп. 153.3.2 ПКУ).

Платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів (пп. 153.3.3 ПКУ).

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів (пп. 153.3.4 ПКУ).

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПКУ, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПКУ (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПКУ, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таким чином, для тих платників податку на прибуток, для яких встановлена сплата податку у вигляді щомісячних авансових платежів, положеннями п. 57.1 ПКУ також прямо встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, встановлених п. 57.1 ПКУ.

А якщо сума сплаченого в цьому місяці авансового внеску при виплаті дивідендів більша за суму щомісячного авансового внеску, розрахованого згідно п. 57.1 ПКУ, то сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених п. 57.1 ПКУ, наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року, відмінив дію статті 153 Податкового кодексу України.

Тобто, на день складання позивачем податкової декларації з податку на прибуток та уточнюючої податкової декларації, норми статті 153 ПКУ не діяли, а тому посилаються відповідача на дану норму закону, як підставу для встановлених порушень з боку позивача, є безпідставними.

Окрім того, стаття 57.1.2. Податкового кодексу України передбачає:

"Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.".

Суд зазначає, що на момент подачі уточнюючої податкової декларації за 2014 рік на підставі діючої з 01.01.2015 року ст. 57.1.2 ПКУ, ДП ХОРТПЦ правомірно зменшило податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік на суму авансового внеску при виплаті дивідендів на суму 55995,00 грн., а також нарахованого щомісячного авансового внеску за 2014 рік у сумі 524194,00 грн.

Крім того, в четвертому кварталі 2015 року спеціалістами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова документальна виїзна перевірка державного підприємства «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 року, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, в результаті перевірки було складено Акт № 1688/20-30-22-01/01188827 від 11.12.2015 р., яким перевірено правильність нарахування та перерахування до бюджету частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету та порушень в цій частині не виявлено.

Крім того, п. 200.10 ст. 200 Податкового Кодексу України передбачає, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Отже, уточнююча декларація позивачем була подана 12 червня 2015 року та прийнята податковим органом без зауважень (квитанція № 9081982159), а тому відповідачем порушено термін проведення камеральної перевірки.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 02.03.2016 року №0000241203, прийняте щодо Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (61103, м. Харків, вул. Дерев'янко, буд. 1-А, код ЄДРПОУ: 01188827 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча сімдесят вісім) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06.04.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.