Ухвала суду № 56942678, 29.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1516/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2016 у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи - комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», ОСОБА_2 про скасування розпоряджень, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати незаконними дії Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо прийняття підпункту 1.1 пункту 1 розпорядження «Про розгляд житлових питань окремих громадян» від 04.03.2013 №94 та підпункту 2.1.4 пункту 2 розпорядження «Про розгляд житлових питань окремих громадян» від 24.04.2013 №203 (позовна вимога №1);

- скасувати підпункт 1.1 пункту 1 розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації «Про розгляд житлових питань окремих громадян» від 04.03.2013 №94 (позовна вимога №2);

- скасувати підпункт 2.1.4 пункту 2 розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 24.04.2013 року №203 (позовна вимога №3).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2014 провадження у справі в частині позовних вимог №2 та №3 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2014, в задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання незаконними дій Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо прийняття підпункту 1.1 пункту 1 розпорядження «Про розгляд житлових питань окремих громадян» від 04.03.2013 №94 та підпункту 2.1.4 пункту 2 розпорядження «Про розгляд житлових питань окремих громадян» від 24.04.2013 відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2014 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2016 позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

04.03.2013 відповідачем прийнято розпорядження «Про розгляд житлових питань окремих громадян» №94, відповідно до пп. 1.1 п. 1 якого задоволено прохання комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» (лист від 28.01.2013 №45/280) у включенні до числа службової житлової площі 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1.

24.04.2013 відповідачем прийнято розпорядження «Про розгляд житлових питань окремих громадян» №203, відповідно до пп. 2.1.4 якого затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємств, організацій та установ Дарницького району міста Києва щодо надання службової житлової площі працівникам за місцем роботи, зокрема, комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» (протокол від 15.03.2013 №2) про надання квартири слюсарю-сантехніку ЖЕД №203 ОСОБА_2 на родину з 3-х осіб.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що приймаючи розпорядження №94 та №203 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що квартира АДРЕСА_1 є власністю позивача, а тому відповідачем протиправно включену дану квартиру до числа службової житлової площі та надано слюсарю-сантехніку ЖЕД №203 ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно до п. 13 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 31.01.2011 №121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» (далі - розпорядження №121), районним в місті Києві державним адміністраціям доручено реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, в частині видачі ордерів на заселення жилої площі.

Водночас, повноваження відповідача у спірних правовідносинах, також, регулюються положеннями Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1 якого місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Таким чином, приймаючи розпорядження №94 та №203 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Такого висновку дійшов Вищий адміністративний суд України (ухвала від 26.11.2015) вирішуючи спір щодо правомірності дій Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо прийняття підпункту 1.1 пункту 1 розпорядження «Про розгляд житлових питань окремих громадян» від 04.03.2013 №94 та підпункту 2.1.4 пункту 2 розпорядження «Про розгляд житлових питань окремих громадян» від 24.04.2013 №203.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з вказаним, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про відсутність у відповідача повноважень приймати рішення даного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 118, ст. 121 Житлового кодексу Української РСР, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири. Порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Порядок надання службових жилих приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду і користування ними визначений Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 №37 (далі - Положення №37).

Відповідно до п. 2, абз. 1 п. 3, п.п. 4, 5, абз. 1 п. 7, абз.абз. 1, 2 п. 8, п. 16, абз. 1 п. 21 Положення №37, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).

Підприємства, установи, організації мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

До числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, розташовані, переважно, на першому поверсі.

Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових.

Службові жилі приміщення обліковуються в журналі обліку службових жилих приміщень (додаток N 1).

Оперативний облік належних їм службових жилих приміщень провадять також відповідні підприємства, установи, організації.

Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Службові жилі приміщення надаються включеним до згаданого в пункті 7 цього Положення переліку працівникам, які постійно проживають, а також прописані в населеному пункті за місцем розташування відповідного підприємства, установи, організації. З дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів службове жиле приміщення може бути надано працівникові, який проживав в іншому населеному пункті.

Зазначені приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом, за винятком надання службових жилих приміщень в будинках радгоспів.

Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

У рішенні зазначається, яку займає посаду або виконує роботу особа, якій надається службове жиле приміщення, склад її сім'ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.

На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер (додаток N 2), який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.

Колегія суддів звертає увагу, що житловий будинок по вул. Дяченка, 20-В прийнятий на баланс та експлуатаційне обслуговування комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» з 01.02.2010.

За інформацією житлово-експлуатаційної дільниці №207 в період з 01.02.2010 по 13.02.2013 відомості щодо квартиронаймача або власників квартири були відсутні. Заборгованість по квартирній платі перевищувала 12 тис. грн.

Посилання апелянта в обґрунтування правомірності позовних вимог на акт №398 від 26.12.2011 є безпідставними, оскільки даний акт необхідно було пред'явити до квартирного відділу району протягом 10 днів, чого позивачем на власний розсуд зроблено не було.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Оскільки позивачем не було вчинено дій, направлених на державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, розпорядженням №203 квартиру надано слюсарю-сантехніку ЖЕД №203 ОСОБА_2, сім'я якого складається з 3-х осіб.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 видано ордер НОМЕР_1 на право зайняття службового приміщення, разом із членами сім'ї.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не вчинено дій по державній реєстрації права власності на квартиру, а також не надано належних доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваних розпоряджень, то прийняті відповідачем розпорядження №94, в частині пп. 1.1 п. 1, та розпорядження №203, в частині пп. 2.1.4 п. 2 є правомірними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2016.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.