КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16901/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФВП Груп ЛТД» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФВП Груп ЛТД» (надалі за текстом - «ФВП Груп ЛТД») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004422205 від 31 липня 2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 273 890 грн. 75 коп.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Солом'янському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовцями ДПІ у Солом'янському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ФВП Груп ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р.
Результати перевірки оформлено актом № 3705/26-58-22-05-11/37888897 від 14.07.2015 р.
Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 422 517 грн.
Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.
У липні 2012 р. позивачем включено до складу податкового кредиту 9 988 грн. 65 коп. на підставі податкової накладної виданої ТОВ «ФВП Груп».
Разом з тим, зазначена податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, у період з квітня 2012 р. по листопад 2012 р. ТОВ «ФВП Груп ЛТД» віднесло до складу податкового кредиту суми податку на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Хімексі», ТОВ «Хім торг», ТОВ «Беруф-Авто», ПП «Техноімпорт».
У паперовому вигляді названі податкові накладні були підписані:
- від імені ТОВ «Хімексі» - ОСОБА_3, ОСОБА_4;
- від імені ТОВ «Хім торг» - ОСОБА_5;
- від імені ТОВ «Беруф-Авто» - ОСОБА_6;
- від імені ПП «Техноімпорт» - ОСОБА_7
Ці ж особи зазначені в якості підписантів і в деклараціях, поданих в електронному вигляді.
Водночас в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено підписи:
- від імені ТОВ «Хімексі» - ОСОБА_8;
- від імені ТОВ «Хім торг» - ОСОБА_9;
- від імені ТОВ «Беруф-Авто» - ОСОБА_10;
- від імені ПП «Техноімпорт» - ОСОБА_11
На думку відповідача наведене свідчить про те, що названі податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004422205 від 31 липня 2015 р., яким ТОВ «ФВП Груп ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 273 890 грн. 75 коп., у тому числі 219 115 грн. за основним платежем та 54 778 грн. 75 коп. за штрафними санкціями.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.
Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України установлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
При цьому, пунктом 11 Підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
Таким чином, висновок ДПІ у Солом'янському районі про те, що у 2012 р. позивачем незаконно включено до складу податкового кредиту 9 988 грн. 65 коп. на підставі податкової накладної не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних є очевидно необґрунтованим, оскільки на той період обов'язковій реєстрації підлягали лише накладні на суму понад 10 000 грн.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, податковим законодавством не передбачено норм, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису, та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи.
Судом попередньої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що:
- відповідно до наказу № 5 від 01.04.2012 р. директор ТОВ «Беруф-Авто» призначив відповідальним за виписку податкових накладних та делегував право підпису ОСОБА_6;
- згідно довіреності від 25.04.2011 р. ОСОБА_5 наділений повноваженнями щодо підпису податкових накладних від імені ТОВ «Хім торг»;
- за змістом наказу № 1 від 16.01.2012 р. головні бухгалтери ПП «Техноімпорт» ОСОБА_12, ОСОБА_11 мали право виписувати та підписувати податкові накладні;
- наказом № 1бух від 05.01.2012 р. право підпису податкових накладних від імені ПАТ «Хімексі» надано: ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17
За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі відстрочено сплату судового збору, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та правил розподілу судових витрат визначених статтею 94 КАС України із скаржника підлягає стягненню в дохід Державного бюджету 5 359 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року - без змін.
Стягнути з державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 05 квітня 2016 р.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Мацедонська В.Е.
Грищенко Т.М.
Судове рішення № 56942596, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/16901/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: