Ухвала суду № 56942577, 30.03.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 березня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/3481/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Гайдука С.В.,

заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення додаткової ухвали суду від 17.02.2016 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру України у Бобровицькому районі Чернігівської області, Реєстраційної служби Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання свідоцтва недійсним, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 21.03.2016 звернувся до суду із заявою та просить розяснити абзац восьмий на стор. 4 додаткової ухвали суду від 17.02.2016, саме: «Враховуючи наведене, суд вважає, що прийняття додаткової постанови про зміну абзацу третього резолютивної частини постанови суду від 08.12.2015 шляхом зобовязання Реєстраційної служби Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області скасувати у Державному реєстрі прав запис щодо формування Свідоцтва, індексний номер 22295646 від 29.05.2014 спонукає до зміни змісту вказаної постанови Чернігівського окружного адміністративного суду» мотивуючи тим, що йому незрозуміло, яким чином зобовязання скасувати запис в реєстрі змінює текст постанови суду від 08.12.2015. Крім того, на його думку, встановлення судом зобовязання вчинити певні дії дозволить визначити механізм виконання абзацу третього резолютивної частини постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2015.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник Відділу Держгеокадастру України у Бобровицькому районі Чернігівської області в судове засідання не прибув, надіслав до суду клопотання про розгляд заяви без його участі.

Представник Реєстраційної служби Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання заяви повідомлений належним чином, причини неявки не зазначив.

Третя особа, - ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, надіслала клопотання в якому провила відмовити заявнику в задоволенні його заяви та судове засідання проводити без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши заяву про розяснення судового рішення та матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити, виходячи з такого.

Судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру України у Бобровицькому районі Чернігівської області, Реєстраційної служби Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання свідоцтва недійсним, зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, с. Наумівка, вул. Чапаєва, земельна ділянка 18, з кадастровим номером 7420685400:02:000:0427 (а.с. 98-105).

Постанова набрала законної сили 05.01.2016.

08.02.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про прийняття додаткової постанови, в якій просив прийняти додаткову постанову, якою визначити спосіб виконання постанови суду від 08.12.2015 шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини в такій редакції: «зобовязати Реєстраційну службу Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області скасувати у Державному реєстрі прав запис щодо формування Свідоцтва, індексний номер 22295646 від 29.05.2014» (а.с. 125).

Додатковою ухвалою суду від 17.02.2016 в задоволенні вказаної заяви ОСОБА_1 було відмовлено та мотивовано в абзаці восьмому на сторінці 4, що прийняття додаткової постанови про зміну абзацу третього резолютивної частини постанови суду від 08.12.2015 шляхом зобовязання Реєстраційної служби Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області скасувати у Державному реєстрі прав запис щодо формування Свідоцтва, індексний номер 22295646 від 29.05.2014 спонукає до зміни змісту вказаної постанови Чернігівського окружного адміністративного суду (а.с. 156-160).

Одночасно в абзаці девятому на сторінці 4 розяснено, що вимога про зобовязання Реєстраційної служби Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області позивачем в адміністративному позові не заявлялась та в судовому засіданні не досліджувалась, що унеможливлює її включення до резолютивної частини постанови.

Додаткова ухвала набрала законної сили 02.03.2016.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту

Подання заяви про розяснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це питання перед судом можуть суб'єкти, яким частина перша коментованої статті надала право звернутися за роз'ясненням судового рішення. Таким чином, процесуальне право на роз'яснення судового рішення має чітко виражений спеціальний характер (тобто його має не будь-яка особа) і обумовлюється статусом особи у процесі.

Стаття не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення. Тому така доцільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи із системного тлумачення положень статті, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Дослідивши текст мотивувальної частини додаткової ухвали суду від 17.02.2016, суд приходить до висновку, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеному тлумаченню, шляхом його розяснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розяснення судового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 157, 158-160, 165, 167, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про роз'яснення додаткової ухвали суду від 17.02.2016 ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна