Постанова № 56942471, 01.04.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2772/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Андрійцьо В.Д.

при секретарі секретарі судового засідання - Пирожук Н.П.

за участю:

представника позивача: Феделищак М.М.,

представника відповідача: Подойма Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2013 року № 0007881502/291/15-02/03344326/875 та № 0007891502/290/15-02/03344326/874, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №0007881502/291/15-02/03344326/875 та №0007891502/290/15-02/03344326/874.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 5 серпня 2013 року КП «Водоканал м. Ужгорода» отримало податкові повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №0007881502/291/15-02/03344326/875 та №0007891502/290/15-02/03344326/874 на суму штрафних санкцій відповідно 24939,64 грн. та 2211,36 грн. нарахованих за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість, які були прийняті на підставі акту перевірки №274/15-02 від 15.07.2013 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки». Отриманню цього повідомлення рішення передувало отримання 09.07.2013 року копії наказу від 04.07.2013 року №44 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання» разом з повідомленням №244/10/15-02 від 04.07.2013 року, згідно якого ДПІ у м. Ужгороді запрошує платника податків на 11 год. 15.07.2013 року до каб.№203 до ДПІ у м. Ужгороді з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ та складання протоколів на посадових осіб. Також 18 липня 2013 року КП «Водоканал м. Ужгорода» отримало примірник Акту №274/15-02 від 15.07.2013 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки», в якому було встановлено порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме - порушено строки сплати (перерахування) ПДВ за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №23 від 29.03.2013 року, податкового повідомлення-рішення №0000212341 від 21.01.2013 року, та долучено розрахунки штрафних санкцій на загальну суму 27141,00 грн.

Всупереч вимогам ст.78, 79 Податкового кодексу України податковий орган провів незаконно документальну позапланову невиїзну перевірку 15.07.2013 року, за наслідками якої прийняті оскаржувані у даній справі податкові повідомлення рішення від 29.07.2013 року. Також підставами для задоволення позовних вимог є те, що відповідач здійснив ряд порушень при веденні облікової картки, які призвели до штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань та завищеного нарахування штрафних санкцій в тому числі у періоді, який охоплювався перевіркою 15.07.2013 року. Це, зокрема, наступні:

- відповідач не відобразив в обліковій картці платника податків датою прийняття ухвалу Вищого адміністративного суду України по справі №7-396/2006 від 27 жовтня 2009 року, якою було скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2007 року та направлено справу на новий розгляд, внаслідок чого штрафні санкції у сумі 430630,12 грн. за несвоєчасну сплату ПДВ в 2004-2005 роках стали неузгодженими;

- відповідач протиправно зарахував у рахунок сплати податкового зобов'язання за квітень 2011 року 442728,00 грн. всупереч вимогам ст.87 Податкового кодексу України при тому, що реальна узгоджена сума податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2011 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 31.05.2011р. та 03.06.2011р.) складає 288238,00 грн.;

- відповідач здійснив ряд порушень при веденні облікової картки платника ПДВ в періоді з вересня по грудень 2012 року, які призвели до штучного завищення розміру податкового боргу.

Також, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач нарахував штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, що були ним нараховані згідно рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №23 від 29.03.2013 року - документу, якого не існує взагалі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №807/375/13-а, 3807/663/13-а, №2а-0770/3074/12 та №807/2585/13-а.

На підставі розпорядження керівника апарату Закарпатського окружного адміністративного суду №67 від 02 березня 2016 року справу № 807/2772/13-а призначено на повторний автоматичний розподіл справ у зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя суддею Ващилін Р.О.

02 березня 2016 року адміністративна справа № 807/2772/13-а передана на розгляд судді Андрійцьо В.Д. згідно розподілу справ автоматизованою системою діловодства.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року по справі №2а-0770/3074/12 скасовано. Рішення набрало законної сили.

29.09.2014 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду було скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року по справі №807/2585/13-а. Рішення набрало законної сили.

25.06.2015 року Львівський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, якою постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року по справі №807/375/13-а залишив без змін. Рішення набрало законної сили.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року по справі №807/663/13-а скасовано. Рішення набрало законної сили.

Відтак ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 року провадження у справі було поновлено.

15 березня 2015 року після поновлення провадження у справі Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулося до суду із заявою про часткову зміну (доповнення) підстав позову, в якій обгрунтовувало, що судовими рішеннями, що набули законної сили, встановлені наступні обставини:

1. 29.09.2014 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду було скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року по справі №807/2585/13-а та задоволено наступні позовні вимоги:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді по проведенню 15.07.2013 року документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» щодо дотримання строків сплати (перерахування) ПДВ;

- визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у м. Ужгороді від 04.07.2013 року №44 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання».

2. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі №876/6114/14 (номер справи в першій інстанції 807/242/14) встановлені обставини щодо неправомірного зарахування відповідачем в рахунок сплати податкового зобов'язання за квітень 2011 року 442728,00 грн. всупереч вимогам ст.87 Податкового кодексу України при тому, що реальна узгоджена сума податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2011 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 31.05.2011р. та 03.06.2011р.) складає 288238,00 грн. Тобто, розмір несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання за квітень 2011 року та всі послідуючі податкові періоди є завищеним на 154490,00 грн.

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі №876/6114/14 (номер справи в першій інстанції 807/242/14) та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року у справі №876/661/15 (номер справи в першій інстанції 2а-0770/543/11) встановлено, що відповідач не відобразив в якості неузгоджених датою прийняття ухвали ВАСУ від 27.10.2009 року по справі №К-7796/07 штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ на загальну суму 430630,12 грн. згідно податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Ужгороді №0003431640/0/1655/03344326/10057 від 20.04.2006 року, №0003431640/1/2879/03344326/16803 від 23.06.2006 року, №0003431640/2/3294/15-0/03344326/21995 від 10.08.2006 року, наслідком чого стало неперезарахування сплачених кошти на відповідну суму в рахунок наступних узгоджених зобов'язань з ПДВ.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі №876/6114/14 (номер справи в першій інстанції 807/242/14) встановлено, що в періоді вересень-грудень 2012 року відповідач здійснив наступні порушення при веденні облікової картки платника ПДВ (позивача):

- за рахунок нарахування 1 та 5 вересня 2012 року штрафної санкції у сумі 87767,04 грн. на неузгоджене податкове зобов'язання згідно оскарженого податкового повідомлення рішення від 20.08.2012 року протиправним є нарахування відповідачем позивачу пені за період з 2 вересня 2012 року до 14 вересня 2012 року на загальну суму 237,40 грн., яку 28 вересня 2012 року погашено за рахунок коштів, сплачених підприємством, хоча мало бути виключено з обліку, а кошти, зараховані в сплату цієї пені мали бути зараховані в погашення наступного узгодженого податкового зобов'язання;

- за рахунок використання дати кінця періоду нарахування пені 23 січня 2013 року по платежу, здійсненому 14 вересня 2012 року, відповідач, всупереч вимогам підпункту 129.3.1 статті 129 Податкового кодексу України, на 131 день завищив період нарахування пені, нарахувавши її зайві суми, які в подальшому були погашені платежами підприємства, здійсненими в період до закінчення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2012 року;

- із загального платежу в сумі 3468300 грн., здійсненого 14 вересня 2012 року, сума 675,60 грн. не відображена в обліковій картці ні в погашення недоїмки, ні в погашення пені;

- 20 листопада 2012 року відповідачем в порушення вимог статті 87 ПКУ зараховано від'ємне значення у сумі 250502 грн. у погашення податкового боргу з ПДВ згідно декларації №9073342477 від 20 листопада 2012 року, з яких 502,12 грн. було зараховано в погашення пені в повному обсязі всупереч вимогам пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України про розподіл здійсненого платежу між пенею і основним боргом, внаслідок чого штучно затримано щонайменше на 8 днів погашення залишку несплаченої суми ПДВ за вересень 2012 року;

- 28 листопада 2012 зараховано платіж у сумі 26178,86 грн., за рахунок якого повністю погашено заборгованість по пені у сумі 1229,51 грн. та тільки частково недоїмку у сумі 24949,35 грн. всупереч вимогам підпункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України про розподіл здійсненого платежу між пенею і основним боргом;

- 21 грудня 2012 року відповідач безпідставно нарахував 41806,91 грн. пені на підставі невизначених документів без зазначення періоду нарахування пені, неправомірно збільшивши заборгованість підприємства перед бюджетом на відповідну суму.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити повністю.

Відповідач надав суду письмові заперечення від 16.03.2013 року на адміністративний позов, якими позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити у їх задоволенні виходячи з того, що відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Пунктом 203.2 ст. 203 ПК України передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Перевіркою встановлено порушення підприємством строків сплати (перерахування) ПДВ за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання №23 від 29.03.2013 року, яка за приписами пункту 100.2 статті 100 ПК України вважається узгодженою. За недотримання цих строків платник податків притягається до відповідальності у відповідності до ст.126 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав наведених у запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали оправи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 15.07.2013 року державним податковим інспектором ВА ПДВ та АП УОЮО Стегурою М.М. ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області проведено перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податків КП «Водоканал м. Ужгорода» код ЄДРПОУ 03344326 по сплаті податку на додану вартість за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №23 від 29.03.2013 року, податкового повідомлення-рішення №0000212341 від 21.01.2013 року, за результатами якої складено Акт №274/15-02 від 15.07.2013 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки». Перевіркою встановлено порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме порушено строки сплати (перерахування) ПДВ за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №23 від 29.03.2013 року, податкового повідомлення-рішення №0000212341 від 21.01.2013 року. На підставі даного Акту відповідачем було прийнято та надіслано позивачу податкові повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №0007881502/291/15-02/03344326/875 та №0007891502/290/15-02/03344326/874, які містять вимогу сплатити суми штрафних санкцій відповідно 24939,64 грн. та 2211,36 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» в судовому порядку оскаржило дії ДПІ в м. Ужгороді щодо проведення вищевказаної перевірки 15 липня 2013 року та оскаржило наказ Державної податкової інспекції у м. Ужгороді від 04.07.2013 року №44 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання». Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року по справі №807/2585/13-а було відмовлено в задоволенні позову. 29.09.2014 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №876/12722/14 було скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року по справі №807/2585/13-а та задоволено наступні позовні вимоги:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді по проведенню 15.07.2013 року документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» щодо дотримання строків сплати (перерахування) ПДВ;

- визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у м. Ужгороді від 04.07.2013 року №44 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання».

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, що стало підставою для висновків про неправомірність прийняття податковим органом наказу, на підставі якого її було проведено, та наявності підстав для його скасування, а також визнання неправомірними дій податкового органу по проведенню такої перевірки. Таким чином, відсутні правові наслідки вказаної податкової перевірки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Такий висновок відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що має місце неправомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у зв'язку із визнанням протиправним наказу на проведення перевірки, за результатами якої були винесені ці податкові повідомлення-рішення.

Дана правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 07.04.2014 року у справі № К/800/37822/13, від 15.06.2015 року у справі № К/800/53198/13, від 28.10.2014 року по справі №К/800/36379/14 та ухвалі від 10.11.2015 року по справі №К/800/19897/15, а правовий висновок з цього питання сформульований Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, а в силу вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовими рішеннями, що набули законної сили, встановлено ряд обставин щодо порушень при веденні облікової картки платника ПДВ, які призвели до завищення розміру податкового боргу, штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань та завищеного нарахування штрафних санкцій, що відобразилось і на періоді, який охоплювався перевіркою 15 липня 2013 року. Внаслідок цього оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.07.2013 року прийняті на підставі даних облікової картки платника ПДВ, яка містить недостовірні дані.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі №876/6114/14 (номер справи в першій інстанції 807/242/14) встановлені обставини щодо порушень при веденні облікової картки платника ПДВ, які призвели до штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань та завищеного нарахування штрафних санкцій. Це, зокрема, обставини щодо неправомірного зарахування відповідачем в рахунок сплати податкового зобов'язання за квітень 2011 року 442728,00 грн. всупереч вимогам ст.87 Податкового кодексу України при тому, що реальна узгоджена сума податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2011 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 31.05.2011р. та 03.06.2011р.) складає 288238,00 грн. Таким чином 154490 грн. сплачених підприємством коштів зараховані в рахунок сплати неіснуючого податкового зобов'язання, хоча вони мали бути зараховані в рахунок наступних за календарними строками виникнення узгоджених податкових зобов'язань. Внаслідок цього завищеними є строки затримки сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за всі послідуючі періоди, включаючи періоди, своєчасність сплати яких перевірялась 15.07.2013 року. По цій причині оскаржувані рішення мають містити менші суми нарахованих штрафних санкцій і є протиправними.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі №876/6114/14 (номер справи в першій інстанції 807/242/14) та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року у справі №876/661/15 (номер справи в першій інстанції 2а-0770/543/11) встановлено наступне. 22 травня 2013 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №13990/12/9104 було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді №0003431640/0/1655/03344326/10057 від 20.04.2006р., №0003431640/1/2879/03344326/16803 від 23.06.2006 року, №0003431640/2/3294/15-0/03344326/21995 від 10.08.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50% на загальну суму 430630,12 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого зобов'язання з ПДВ. Дані штрафні санкції стали узгодженим податковим зобов'язанням після ухвалення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 року у справі №7/369-2006, яка в подальшому була скасована ухвалою ВАСУ від 27.10.2009 року по справі №К-7796/07, а справа була передана на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду. Дана сума була сплачена підприємством 10 липня 2008 року в ході виконання постанови КМУ №440 відповідно до платіжного доручення №52 від 10.07.2008 року. В подальшому ці штрафні санкції так і не стали узгодженим податковим зобов'язанням відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 року у справі №13990/12/9104 та ухвали ВАСУ від 21.01.2014 року по справі №К/800/31470/13. Однак відповідач не вніс зміни до облікової картки платника ПДВ позивача датою прийняття ухвали Вищого адміністративного суду України по справі №7-396/2006 від 27 жовтня 2009 року, тобто не виключив дану суму з нарахування, а здійснену оплату не зарахував в наступні узгоджені податкові зобов'язання у відповідності до календарних строків їх виникнення..

Внаслідок цього завищеними є сума податкового боргу та строки затримки сплати усіх послідуючих узгоджених податкових зобов'язань, в тому числі і тих, своєчасність сплати яких перевірялась під час перевірки 15 липня 2013 року, за наслідками якої прийняті оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 29.07.2013 року. Таким чином, суд доходить висновку, що внаслідок цієї обставини, податкові зобов'язання у сумі 430630,12 грн., в тому числі і ті, своєчасність сплати яких перевірялась 15 липня 2013 року, є своєчасно сплаченими.

Також постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі №876/6114/14 (номер справи в першій інстанції 807/242/14) встановлені обставини щодо порушень, вчинених відповідачем в періоді з вересня по грудень 2012 року при веденні облікової картки платника ПДВ, які призвели до завищення розміру податкового боргу, штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань та завищеного нарахування штрафних санкцій.

За рахунок нарахування 1 та 5 вересня 2012 року штрафної санкції у сумі 87767,04 грн. на неузгоджене податкове зобов'язання згідно оскарженого податкового повідомлення-рішення від 20.08.2012 року відповідач протиправно нарахував позивачу пеню за період з 02.09.2012 року до 14.09.2012 року на загальну суму 237,40 грн., яку 28 вересня 2012 року було погашено за рахунок коштів, сплачених підприємством, хоча мало бути виключено з обліку, а кошти, зараховані в сплату цієї пені мали бути зараховані в погашення наступного узгодженого податкового зобов'язання.

За рахунок використання дати кінця періоду нарахування пені 23.01.2013 року по платежу, здійсненому 14.09.2012 року, відповідач, всупереч вимогам підпункту 129.3.1 статті 129 Податкового кодексу України, на 131 день завищив період нарахування пені, нарахувавши зайві суми пені, які в подальшому були погашені платежами підприємства, здійсненими в період до закінчення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2012 року.

Із загального платежу в сумі 3468300 грн., здійсненого 14.09.2012 року, сума 675,60 грн. не відображена в обліковій картці ні в погашення недоїмки, ні в погашення пені.

20.11.2012 року відповідачем в порушення вимог статті 87 ПКУ зараховано від'ємне значення у сумі 250502 грн. у погашення податкового боргу з ПДВ згідно декларації №9073342477 від 20.11.2012 року, з яких 502,12 грн. було зараховано в погашення пені в повному обсязі всупереч вимогам пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України про розподіл здійсненого платежу між пенею і основним боргом, внаслідок чого штучно затримано щонайменше на 8 днів погашення залишку несплаченої суми ПДВ за вересень 2012 року.

28.11.2012 року зараховано платіж у сумі 26178,86 грн., за рахунок якого повністю погашено заборгованість по пені у сумі 1229,51 грн. та тільки частково недоїмку у сумі 24949,35 грн. всупереч вимогам підпункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України про розподіл здійсненого платежу між пенею і основним боргом.

21.12.2012 року відповідач безпідставно нарахував 41806,91 грн. пені на підставі невизначених документів без зазначення періоду нарахування пені, неправомірно збільшивши заборгованість підприємства перед бюджетом на відповідну суму.

Суд також дає належну оцінку тій обставині, що документ, яким встановлено податкові зобов'язання, своєчасність сплати яких перевірялась відповідачем 15.07.2013 року, а саме - рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №23 від 29.03.2013 року не існує взагалі. Надана відповідачем копія договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 29 березня 2013 року №23, не може вважатись належним і допустимим доказом, оскільки він укладений на підставі іншого рішення суб'єкта владних повноважень (рішення №19 від 29.03.2013 року) та іншим суб'єктом владних повноважень, а саме ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС, а не ОДПС України.

Відповідно до п.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2013 року №0007881502/291/15-02/03344326/875 та №0007891502/290/15-02/03344326/874.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно платіжного доручення № 3336 від 06.08.2013 року позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 271,41 грн. Отже, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить 271,41 грн. (двісті сімдесят одна грн. 41 коп.).

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2013 року № 0007881502/291/15-02/03344326/875 та № 0007891502/290/15-02/03344326/874 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 року за №0007881502/291/15-02/03344326/875.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 року за №0007891502/290/15-02/03344326/874.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (код ЄДРПОУ 03344326) судовий збір в розмірі 271,41 грн., сплачений при зверненні до суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВ.Д. Андрійцьо