Ухвала суду № 56941890, 28.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 р.Справа № 816/3204/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі № 816/3204/15

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області , Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області , Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив суд: зобов'язати Полтавську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року №0001322200, №0001332200, №0001342200; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийняти рішення з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень позивача на Акт "Про результати планової виїзної перевірки Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року №757/16-01-22-01-09/20041662 від 27 серпня 2013 року.

Під час розгляду справи представником відповідачів заявлено клопотання про залишення без розгляду позовну заяву Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" в частині позовних про зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийняти рішення з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень позивача на Акт "Про результати планової виїзної перевірки Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року №757/16-01-22-01-09/20041662 від 27 серпня 2013 року у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

В обгрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що про можливе порушення свої прав позивач дізнався, коли за результатами висновків акту планової перевірки від 27 серпня 2013 року №757/16-01-22-01-09/20041662 Полтавською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року №0001322200, №0001332200 та №0001342200, які вручені гендиректору СП "ПГНК" Каунову Т.С. 12 вересня 2013 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року позовну заяву в частині вимог про зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийняти рішення з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень позивача на Акт "Про результати планової виїзної перевірки Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року №757/16-01-22-01-09/20041662 від 27 серпня 2013 року залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідачів подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості узвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2016 р., відповідно до ст. 55 КАС України, замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву в частині вимог про зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийняти рішення з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень позивача на Акт "Про результати планової виїзної перевірки Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року №757/16-01-22-01-09/20041662 від 27 серпня 2013 року, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Будь-яких доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем не повідомлено, а судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно частини першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду розпочинається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів справи СП "Полтавська газонафтова компанія" 02 вересня 2013 року подано до ДПІ у м. Полтаві заперечення на акт від 27 серпня 2013 року №757/16-01-22-01-09/20041662, які отримані відповідачем в цей же день (т.1 а.с. 125-143).

03 вересня 2013 року ДПІ ум. Полтаві направлено генеральному директору СП "Полтавська ГНК" відповідь на заперечення вх. №2324/10, які отримані останнім 12 вересня 2013 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (т.1 а.с. 144-152).

У цей же день контролюючим органом на підставі акту перевірки №757/16-01-22-01-09/20041662 від 27 серпня 2013 року складено податкові повідомлення-рішення №0001322200, №0001332200 та №0001342200, які отримані представником позивача 12 вересня 2013 року.

В зв'язку із вищевикладеним, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що про можливе порушення свої прав позивач дізнався ще у 2013 році, разом з тим з позовною заявою звернувся лише 14 серпня 2015 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, звертаючись із вказаним позовом, позивач пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Будь-яких доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем не повідомлено, а судом не встановлено.

Згідно частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, самостійно повинен перевірити чи пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.

Колегія суддів зазначає, що строки в адміністративному судочинстві встановлені з метою дисциплінування учасників процесу та створення їм рівних умов для захисту своїх оспорюваних, порушених чи не визнаних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийняти рішення з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень позивача на Акт "Про результати планової виїзної перевірки Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року №757/16-01-22-01-09/20041662 від 27 серпня 2013 року, доказів поважності причин пропуску не надано та підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними судом не знайдено, у зв'язку із чим позовна заява в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року по справі № 816/3204/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі № 816/3204/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2016 р.