Постанова № 56941807, 29.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17750/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Компанії "Десмет Баллестра Груп СА" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Компанії "Десмет Баллестра Груп СА" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Державна фіскальна служба України, в якому просив визнати протиправним і скасувати пункт 85 Додатку (Перелік іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України) до наказу Мінекономірозвитку від 25.05.2015 № 534 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року даний позов задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Мінекономірозвитку прийняло оспорюваний наказ від 25.05.2015 № 534 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності», яким відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» на підставі подань ДФС вих. від 29.01.2015 № 1806/5/99-99-22-05-02-16, вх. від 31.01.2015 № 03/7720-15, вих. від 10.02.2015 № 3041/5/99-99-22-05-02-16, вх. від 12.02.2015 № 03/10640-15, вих. від 14.02.2015 № 3546/5/99-99-17-01-03-16, вх. від 18.02.2015 № 03/12161-15, вих. від 05.03.2015 № 5156/5/99-99-22-05-02-16, вх. від 10.03.2015 № 03/16203-15, за порушення пов'язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», визначено у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності, зазначених у додатку до цього наказу (пункт 1 наказу).

Згідно з пунктом 85 Додатку (Перелік іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України) до вказаного наказу Мінекономірозвитку за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до Компанії «Десмет Баллестра Груп СА» застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Вказану спеціальну санкцію до позивача застосовано на підставі зафіксованих в акті перевірки Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 07.10.2014 № 1520/20-23-22-03-10/32868834 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Наша Олія» з питань дотримання валютного законодавства по окремому зовнішньоекономічному контракту від 17.04.2008 № DBRU 08.03.06/01, укладеному з DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s.a. (Belgium) за період з 15.12.2012 по 31.08.2014» (далі - Акт перевірки) даних. В Акті зафіксовано, що ТОВ «Наша Олія» має прострочену дебіторську заборгованість по зовнішньоекономічному контракту від 17.04.2008 № DBRU 08.03.06/01 з нерезидентом Компанією DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s.a. (Belgium) в сумі 920000 Євро (6833805 грн.).

Також, судом першої інстанції було встановлено, що 17.04.2008 між позивачем та TOB «Наша Олія» укладено контракт № DBRU 08.03.06/01, за умовами якого позивач зобов'язався поставити обладнання, технічну документацію, встановити та налагодити обладнання для заводу з переробки насіння TOB «Наша Олія».

Відповідно до пункту 3.1 статі 3 вказаного контракту TOB «Наша Олія» зобов'язане перерахувати передплату у розмірі 20% (920000 Євро) протягом 30 днів з дня підписання контракту. Другий платіж TOB «Наша Олія» у розмірі 70% (3220000 Євро) повинно було здійснити відповідно до пункту 3.2, а останній, третій платіж, у розмірі 10% (460000 Євро) - через 60 днів з дня пуску заводу, але в будь-якому випадку не пізніше 9 місяців з моменту поставки основного обладнання.

Згідно з пунктом 21.2 контракту № DBRU 08.03.06/01 позивач починає проектні роботи по заводу, а також приступає до розміщення замовлень на обладнання тільки після отримання авансового платежу відповідно до пункту 3.1 контракту.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що TOB «Наша Олія» на виконання умов контракту № DBRU 08.03.06/01 перерахувала позивачу у період з 16.05.2008 по 21.07.2008 кошти на загальну суму 920000 Євро.

29.01.2009 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до контракту, відповідно до умов якої додатковій оплаті TOB «Наша Олія» підлягають 105000 Євро, а також 2200 Євро на місяць за зберігання обладнання на складі в м. Антверпен. Крім того, сторони домовились, що у разі якщо TOB «Наша Олія» не визначить нові строки оплати і поставки всього обладнання і не оплатить вказані додаткові витрати на зберігання обладнання, позивач вправі розірвати контракт з вини TOB «Наша Олія» і утримати всі авансові платежі, раніше отримані від TOB «Наша Олія», в якості відшкодування всіх витрат та збитків з вини TOB «Наша Олія». Після цього позивач набуває права перепродажу обладнання третім особам, проте залишає переважне право TOB «Наша Олія» знову придбати таке обладнання.

19.08.2009 сторони уклали Додаткову угоду № 2 до контракту, відповідно до умов якої вирішено змінити порядок здійснення наступних платежів і поставки товару відповідно до актуальних умов, а саме: сума у розмірі 2235000 Євро, що складає вартість вже виготовленого обладнання, що зберігається в м. Антверпен з січня 2009 року, має бути сплачена на користь позивача до 10.01.2010; сума у розмірі 1445000 Євро, що складає вартість іншого обладнання, має бути сплачена на користь позивача протягом 30 днів після отримання TOB «Наша Олія» письмового повідомлення від позивача про готовність даного обладнання до відвантаження; сума у розмірі 700000 Євро, що покриває додаткові витрати (відвантаження і зберігання обладнання в м. Антверпен), на прохання TOB «Наша Олія», має бути сплачена на користь позивача також до 10.01.2010.

Сторони також домовились (абз. 2 ст. 2 Додаткової угоди № 2 до контракту), що внаслідок будь-якої затримки в здійсненні передбаченої оплати TOВ «Наша Олія», позивач набуває права розірвати контракт з вини ТОВ «Наша Олія» і утримати всі платежі, здійснені останнім по контракту і додатковій угоді в якості відшкодування всіх витрат понесених позивачем з вини TOB «Наша Олія». Позивач в такому разі набуває право перепродажу обладнання по даному контракту третім особам.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується представниками сторін, TOB «Наша Олія» не виконало умови вказаної Додаткової угоди № 2, жодних сум на користь позивача не сплатило, сума у розмірі 700000 Євро за додаткові витрати (відвантаження і зберігання обладнання на складі в м. Антверпен) також залишилась не сплаченою, а після 10.01.2010 обладнання залишилось на складі і витрати на його зберігання перевищили 700000 Євро, що складає значну частину передплати, раніше отриманої позивачем від TOB «Наша Олія».

Відповідно до змісту листа TOB «Наша Олія» від 10.12.2009 № 08/12 на адресу представництва позивача, останнє зазначило наступне: на виконання своїх зобов'язань за контрактом від 17.04.2008 № DBRU 08.03.06/01 продавцем (позивачем) виконано інжинірингову частину проекту, виготовлено все основне технологічне обладнання на суму 2235000,00 Євро, яке за взаємною згодою сторін на теперішній час знаходиться на зберіганні на складі в порту м. Антверпен (Бельгія).

З матеріалів справи також вбачається, що листом від 13.04.2011 (т. 1 а.с. 87) TOB «Наша Олія» зверталось до позивача, в якому просило надати інформацію щодо заборгованості за контрактом від 17.04.2008 № DBRU 08.03.06/01 для аудиторської перевірки фінансової звітності TOB «Наша Олія».

Позивач у листі від 01.08.2011 повідомив TOB «Наша Олія», що сторонами укладено Додаткову угоду № 2, умови якої дають право позивачу розірвати контракт з вини TOB «Наша Олія» і утримати передплату, отриману від останнього, в якості відшкодування витрат та збитків з вини TOB «Наша Олія», у разі будь-якої затримки останнім в оплаті. Також позивач повідомив TOB «Наша Олія» про те, що оскільки TOB «Наша Олія» не виконало своїх платіжних зобов'язань, позивач припинив дію контракту (зі змінами, що внесені Додатковими угодами № 1 та № 2) і утримав всі виконані платежі, що він отримав в якості відшкодування всіх витрат та збитків, понесених позивачем. Поряд з цим, позивач відмовився підписати та повернути аудиторам TOB «Наша Олія» відповідний документ, оскільки такі дії призведуть до виникнення у позивача нових зобов'язань, з якими останній не погоджується.

У подальшому позивач отримав від TOB «Наша Олія» лист, в якому останнє визнало свою неможливість здійснити оплату відповідно до умов договору між сторонами та зазначило про форс-мажорний характер обставин, що змусили TOB «Наша Олія» підписати Додаткову угоду № 2. TOB «Наша Олія» також пропонувало припинити дію контракту шляхом підписання двосторонньої угоди.

За результатами розгляду такого листа позивач у листі від 01.08.2012 повідомив TOB «Наша Олія», що форс-мажор не мав місце, оскільки зазначені TOB «Наша Олія» обставини не можуть бути кваліфіковані як форс-мажор, а невигідною Додаткова угода № 2 була так само і для позивача. Контракт розірвано відповідно до пункту 3.3, про що зазначалося у листі позивача від 01.08.2011, а тому неможливо припинити дію контракту, дія якого вже припинена. Крім того позивач зазначив, що жодних зобов'язань за контрактом немає, як немає і жодних боргів. При цьому, в якості жесту доброї волі позивач погоджується дати можливість TOB «Наша Олія» отримати безкоштовну поставку (на умовах ex-works) деякого обладнання відповідно до наведеного у листі переліку. Позивач також просив повідомити чи цікавить TOB «Наша Олія» така пропозиція. Проте, як вказав представник позивача, відповіді на таку пропозицію від TOB «Наша Олія» не поступило.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сама по собі наявність в бухгалтерському обліку ТОВ «Наша Олія» облікованої простроченої дебіторської заборгованості по експортному контракту від 17.04.2008 № DBRU 08.03.06/01 з нерезидентом Компанією DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s.a. (Belgium) в сумі 920000 Євро (6833805 грн.) не є підставою для твердження про наявність правопорушення у сфері господарювання з боку позивача, а також порушення останнім вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Водночас, відсутність з боку Компанії «ДесметБаллестра Груп СА» факту правопорушення, у тому числі у вигляді невиконання будь-яких зобов'язань перед ТОВ «Наша Олія», зокрема у вигляді неповернення валютної виручки від нерезидента згідно з контрактом від 17.04.2008 №08.03.06/01, тобто факту порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виключає можливість застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Разом з цим, проаналізувавши у сукупності обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість посилання представника позивача на те, що зовнішньоекономічний контракт від 17.04.2008 № DBRU 08.03.06/01, укладений ТОВ «Наша Олія» з DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s.a. (Belgium), в силу положень пункту 3.3 такого контракту (зі змінами, що внесені Додатковими угодами № 1 та № 2), є розірваним з вини TOB «Наша Олія» в односторонньому порядку (позивачем), у зв'язку з чим позивач, на думку суду першої інстанції, правомірно утримав всі виконані ТОВ «Наша Олія» платежі, в тому числі передоплату у розмірі 920000 Євро (6833805 грн.). Також судом першої інстанції взято до уваги наступні пояснення позивача.

Так за твердженням позивача проектні та інжинірингові роботи включають в себе, у тому числі, підготовку документації, зазначеної в статті 7 контракту (плани розміщення обладнання, секцій підготовки, попереднього пресування і віджиму, схеми основних процесів, креслення обладнання: креслення розміщення трубопроводів і їх специфікації, перелік електродвигунів і їх специфікації тощо), та деталізовані інженерні проекти самого обладнання, тобто першочерговим було надання послуг з інжинірингу та проектування, а вже після підготовки вказаної документації, позивач виготовив все обладнання для подальшої поставки його TOB «Наша Олія». Також позивач посилається на те, що він передав TOB «Наша Олія» всю підготовлену документацію відповідно до статті 7 контракту, а оскільки позивач не мав представництва або представника в Україні, частина документації передана TOB «Наша Олія» через іноземне представництво позивача, на підтвердження чого ним було надано відповідні накладні відправки. Позивачем також надано пояснення стосовно того, що більша частина основних робіт (крім власне доставки обладнання в Україну і пусконалагоджувальних робіт) позивачем вже була здійснена (вартість вищезазначеного інжинірингу і виготовлення обладнання склала для позивача значно більше ніж 920000 Євро, які були сплачені TOB «Наша Олія» в якості передплати), у зв'язку з чим позивач розраховував на отримання другого платежу від TOB «Наша Олія», після чого відповідно до пункту 3.2 контракту, був зобов'язаний поставити обладнання в Україну, проте у січні 2009 року TOB «Наша Олія» поінформувало позивача про фінансові труднощі, які перешкоджають другому платежу і просило відстрочити дату другого платежу і поставки обладнання.

Суд першої інстанції також виходив з того, що в силу положень пункту 3.3 контракту № DBRU 08.03.06/01(зі змінами, що внесені Додатковими угодами № 1 та № 2), ця угода є розірваною з вини TOB «Наша Олія» в односторонньому порядку (позивачем) згідно з листом від 01.08.2011. Водночас, позивач наголошує на тому, що сторонами обговорювався проект Додаткової угоди № 3, але її так і не було укладено і жодних інших Додаткових угод до контракту, окрім Додаткової угоди № 1 і Додаткової угоди № 2, позивач не укладав.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не може погодитись з викладеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015, у справі № 820/2110/15 адміністративний позов ТОВ«Наша олія» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, залишено без задоволення.

Даним судовим рішенням у адміністративній справі № 820/2110/15 встановлено наступні обставини.

Фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ«Наша Олія» з питань дотримання вимог валютного законодавства по окремому зовнішньоекономічному контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008, укладеного з n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a. (Belgium) за період з 15.12.2012 по 31.08.2014.

Результати перевірки оформлені актом № 1520/20-23-22-03-01/32868834 від 07.10.2014, яким встановлені порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статті 4 вищеназваного закону щодо порушення резидентами термінів розрахунків по зовнішньоекономічним операціям та тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості; статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 16.02.1993 та наказу Міністерства Фінансів України від 25.12.1995 № 207.

На підставі вказаних порушень податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 28.10.2014: № 0003732206, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 9616250,32 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД; № 0003752206, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 2380,00 грн. за порушення пункту 1 статті 9 декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Судовими рішеннями у справі № 820/2110/15 вказані податкові повідомлення-рішення визнано правомірними.

Крім того, в ході розгляду справи № 820/2110/15 судами було встановлено, що відповідно до висновків Міністерства економіки України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 340 від 12.09.2008, № 576 від 19.10.2009, № 108 від 22.02.2010, № 507 від 17.08.2010, № 101 від 21.03.2011, № 8 від 11.01.2012 зовнішньоекономічний контракт № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008, за яким здійснюються операції резидента, відноситься до договорів поставки складних технічних виробів. Строк розрахунків за контрактом № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008 на суму 920000,00 євро. був продовжений з 30.12.2011 до 15.12.2012 (висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 8 від 11.01.2012).

30.11.2012 загальними зборами учасників ТОВ «Наша олія» (код 32868834) затверджено розподільчий баланс у зв'язку з виділом нової юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Наша олія ЛТД».

Внаслідок виділу до ТОВ «Наша Олія ЛТД» від ТОВ«Наша олія» перейшли в повному обсязі всі права та обов'язки за зобов'язаннями, які в грошовому вираженні визначені в розподільчому балансі, зокрема всі права та обов'язки за контрактом № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008 з DesmetBallestraGroup в сумі 6833805,00 грн. (додаток № 1 до розподільчого балансу ТОВ «Наша олія», який затверджено загальними зборами учасників ТОВ «Наша олія» 30.11.2012.

У зв'язку із вказаними обставинами, 29.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Олія ЛТД» направило на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України заяву щодо надання висновку про віднесення операції товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Олія ЛТД» (ІК 38398163) за контрактом № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008 з n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a. до договорів поставки складних технічних виробів та продовження встановлених строків розрахунків за такою зовнішньоекономічною операцією в сумі 920000,00 євро з 15.12.2012 до 15.01.2013.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 16.01.2013 року № 4122-09/17 повідомило, що в наданому комплекті документів відсутнє обґрунтування та підтверджуючі документи щодо необхідності чергового продовження строку розрахунків за платежами до 15.05.2013 року на загальну суму 920000,00 євро, а тому в продовженні такого строку було відмовлено. Отже, висновками Мінекономрозвитку граничний строк розрахунків за зовнішньоекономічним контрактомвід 17.04.2008№ DBRU 08.03.06/01 завершився 15.12.2012.

Також, судами у межах розгляду справи № 820/2110/15 було встановлено, що до перевірки надано додаткову угоду від 14.12.2012№8 до зовнішньоекономічного контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008, згідно з умовами якої n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a., в особі Оливье Ханне, Комерційного директора, діючого на підставі довіреності № 120601 від 01.06.2012 (Продавець), Компанія «Наша Олія», в особі Генерального Директора Тараненко Андрія Анатолійовича (Первісний Покупець) та ТОВ «Наша Олія ЛТД» в особі Директора Суботи Ірини Вікторівни (Новий Покупець), домовилися, що усі права та обов'язки по контракту №DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008 з урахуванням додаткових угод №1, №2, №3, №4, №5, №6, №6/1, №7, які ніс Первісний Покупець в повному обсязі та без інших додаткових умов з моменту підписання даної додаткової угоди, приймає на себе Новий Покупець.

Аналогічні обставини викладені в Акті перевірки від 07.10.2014 № 1520/20-23-22-03-10/32868834.

Зважаючи на викладені обставини, встановлені відповідно до змісту Акта перевірки та судових рішень у справі № 820/2110/15, колегія суддів дійшла висновку що контракт №DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008 станом на 01.08.2011 не був розірваний в односторонньому порядку Компанією DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s.a. (Belgium). Водночас, позивач у цій справі продовжував діяти у межах умов договору №DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008, зокрема шляхом укладення додаткових угод №№3-8, розраховуючи на виконання умов цієї угоди як з боку ТОВ «Наша Олія», так і з боку його правонаступника - ТОВ «Наша Олія ЛТД» і після 15.12.2012, тобто після 15.12.2012.

Як зазначає у своїх доводах відповідач, під час проведення перевірки податковим органом ТОВ «Наша Олія» не було надано жодних документів, які б підтверджували отримання від позивача будь-яких робіт або послуг у межах контракту №DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008.

Частинами першою і четвертою статті 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Розглядаючи цей спір та надаючи правову оцінку наявним матеріалам справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних доказів отримання ТОВ «Наша Олія» у межах контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008 будь-яких робіт, послуг або товарів (устаткування) від нерезидента (позивача), зокрема на проплачену суму у розмірі 920 000 Євро.

Водночас, накладні відправки, частина з яких вказує на відправку певного переліку документації на адресу представництва позивача в Російській Федерації, а також листи-переписка між сторонами контракту, належними доказами виконання позивачем на користь ТОВ «Наша Олія» будь-яких робіт чи надання послуг у межах контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008, не є.

Отже, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів знаходить обґрунтованими твердження відповідача про відсутність належних доказів того, що станом на момент проведення перевірки ТОВ «Наша Олія» та прийняття наказу від 25.05.2015 № 534 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» в оспорювані частині (пункт 85 Додатку) вказаний резидент отримав від Компанії DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s.a. (Belgium) будь-яке устаткування чи послуги у межах контракту № DBRU 08.03.06/01, а перерахована валютна виручка у розмірі 920 000 Євро - не повернута і сформувала протерміновану дебіторську заборгованість.

Згідно з абзацом 4 частини першоїстатті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій. Частиною другою цієї норми передбачено, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Ураховуючи те, що, як установлено в ході розгляду справи, станом на 15.12.2012 і на цей час сплачені у межах контракту від 17.04.2008№ DBRU 08.03.06/01 валютні кошти в сумі 920 000 Євро на користь Компанії DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s.a. (Belgium) не повернуто, належні докази отримання резидентом ТОВ «Наша Олія» від вказаного іноземного суб'єкта господарської діяльності будь-яких товарів, робіт чи послуг відсутні, колегія суддів дійшла висновку про правомірність застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Компанії "Десмет Баллестра Груп СА" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Компанії "Десмет Баллестра Груп СА" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу в частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено - 04.04.16р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Сорочко Є.О.