Постанова № 56941395, 30.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 р. Справа №805/3482/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя: Куденков К.О.

секретар судового засідання: Притула С.С.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Луньо Іллі Вікторовича про визнання противоправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-1) про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.03.2016р., визнання противоправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Луньо Іллі Вікторовича (надалі - відповідач-2) щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» (надалі - ПуАТ «КБ «Актив-банк»), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах 200 000,00 грн. та до реєстру акцептованих вимог кредиторів; зобов'язання відповідача-2 включити до переліку вкладників ПуАТ «КБ «Актив-банк» ОСОБА_2 та до реєстру акцептованих вимог кредиторів; зобов'язання відповідача-1 включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПуАТ «КБ «Актив-банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснити виплату гарантованої суми.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2016р. у справі замінено первинного відповідача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк» на належного відповідача уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Луньо Іллю Вікторовича (надалі - відповідач-2).

Позов мотивовано бездіяльністю відповідача-2, яка полягає у не включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів за вкладами у ПуАТ «АКБ «Капітал» у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів. Позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача-2 на постанову Національного Банку України від 12.06.2014р. №349/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» до категорії проблемних», оскільки на момент укладання договору №ДФО-40-181331 від 16.06.2014р. вказана постанова не була оприлюднена. Також, позивач вважає, що відповідачем-2 не доведено наявність правових підстав для не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач-1 надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач-1 зазначає, що не включив позивача до загального реєстру вкладників у зв'язку з тим, що не володів додатковою інформацією про позивача. Також, відповідач-1 зазначає, що позивачу були перераховані грошові кошти в межах суми гарантування (на момент укладання договору) з рахунку ОСОБА_5 (надалі ОСОБА_5), який мав на рахунках в банку суми коштів, що перевищують суму відшкодування. Відповідач-1 вважає, що позивач та ОСОБА_5 порушили публічний порядок відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідач-2 надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач-2 вважає, що ПуАТ «КБ «Актив-банк» не мав законних підстав для укладання договору строкового вкладу «Актив прибутковий» №ДФО-40-181331 від 16.06.2014р.з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, а також додаткового договору №1 до вказаного договору. Відповідач-2 вказує, що 16.06.2014р. ОСОБА_5, не маючі можливості отримати в законному порядку кошти з власного рахунку, здійснив «дроблення» на кількох осіб. За наслідками перевірки правочинів (договорів) виявлено нікчемні правочини (договори та транзакції руху коштів на рахунках і внутрішньобанківські операції), що пов'язані з вкладними (депозитними) операціями в банку за наступними договорами: договір строкового вкладу «Актив прибутковий» №ДФО-40-181331 від 16.06.2014р., додатковий договір №1 до вказаного договору, транзакція за меморіальним ордером №4260 від 16.06.2014р. на суму 19 000,00 доларів США.

Крім того, відповідач-2 зазначає, що ним застосовано наслідки нікчемності правочинів, а саме повернуті кошти з рахунку, який був відкритий ОСОБА_5 на користь позивача, на рахунок ОСОБА_5

Представник відповідача-1 та відповідач-2 у судове засідання не з'явились, про дату, місце й час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

12 червня 2014 року Правлінням Національного Банку України прийнята постанова №349/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» до категорії проблемних».

Вказаною постановою ПуАТ «КБ «Актив-банк» віднесено до категорії проблемних та, з метою відновлення фінансового стану ПуАТ «КБ «Актив-банк», з дня прийняття цієї постанови (12.06.2014р.) та до кінця строку, який визначений у п.1 цієї постанови (180 днів) установлені обмеження, у тому числі: - не здійснювати відкриття вкладних (депозитних) рахунків та поточних рахунків фізичним особам, крім членів спостережної ради, правління, ревізійної комісії банку, власникам істотної участі банку та рахунків для обліку коштів, що залучені на умовах субординованого боргу, у національній та іноземній валютах, а також у банківських металах.

16 червня 2014р. між ПуАТ «КБ «Актив-банк» та ОСОБА_5, у якості вкладника, укладено договір №ДФО-40-181331 строкового вкладу, за яким ОСОБА_5 відкриває депозитний рахунок на користь ОСОБА_2, який визначений як третя особа.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 вказаного договору передбачено, що банк відкриває вкладнику депозитний рахунок №26309500402838 та приймає на нього грошові кошти у сумі 19 000,00 доларів США, вклад вноситься на строк 1 місяць, з 16.06.2014р. до 16.07.2014р., днем повернення вкладу є 16.07.2014р.

Пунктом 1.3 вказаного договору передбачені додаткові умови, за якими третя особа набуває права вкладника з часу пред'явлення нею до банку першої вимоги, що оформлюється шляхом укладання між банком та третьою особою додаткового договору до цього договору. До набуття третьою особою прав вкладника ці права належать вкладнику. Розпорядження коштами за депозитним рахунком третьою особою здійснюється лише після її ідентифікації банком.

Згідно з копією платіжного доручення №4260 від 16.06.2014р. ОСОБА_5 залучено кошти у розмірі 19 000,00 доларів США на депозит за договором №ДФО-40-181331 від 16.06.2014р. на рахунок №26309500402838 з рахунку №26208501502838.

17 червня 2014 року між ПуАТ «КБ «Актив-банк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір №1 до вказаного договору, в якому зазначено, що позивач набуває право на вклад за основним договором.

До суду надані виписки по угоді №ДФО-40-181331 від 16.06.2014р., які видані 16.07.2014р. та 20.01.2015р.

18 липня 2014 року позивач звернувся до ПуАТ «КБ «Актив-банк» з заявою про повернення строкового банківського вкладу.

Постановою Правління Національного банку України від 02.08.2014р. №545 ПуАТ «КБ «Актив-банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.09.2014р. №79 вирішено розпочати з 03.09.2014р. процедуру виведення ПуАТ «КБ «Актив-банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.09.2014р. по 03.12.2014р., уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПуАТ «КБ «Актив-банк» призначено ОСОБА_6.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.12.2014р. №134 продовжено строки тимчасової адміністрації ПуАТ «КБ «Актив-банк».

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 23.12.2014р. №838 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПуАТ «КБ «Актив-банк».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2014р. №158 розпочато процедуру ліквідації ПуАТ «КБ «Актив-банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання, з 24.12.2014р.

Також, вказаним рішенням уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПуАТ «КБ «Актив-банк» призначено ОСОБА_6 строком на один рік з 24.12.2014р. по 23.12.2015р. включно.

06 січня 2015 року позивач звернувся до АТ «ОТП Банк» з заявою про виплату гарантованої суми відшкодування відповідно до загального реєстру вкладників у розмірі 200 000,00 грн. за вкладами у ПуАТ «КБ «Актив-банк».

Листом вих. №103-6-39 від 22.01.2015р. АТ «ОТП Банк» повідомило позивача, що у наданому банку від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб загальному реєстрі вкладників, для отримання виплат по вкладам ПуАТ «КБ «Актив-банк» прізвище позивача відсутнє.

Також, до суду надані заяви позивача до відповідачів та ПуАТ «КБ «Актив-банк» від 08.01.2015р. щодо включення позивача до загального реєстру вкладників для отримання гарантованої суми відшкодування у розмірі 200 000,00 грн.

20.01.2015р. позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПуАТ «КБ «Актив-банк» ОСОБА_6 з заявою (вх. №844/20) про задоволення вимог кредитора.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПуАТ «КБ «Актив-банк» ОСОБА_6 надав позивачу та ОСОБА_5 повідомлення вих.№555/03-4-1 від 24.02.2015р. щодо визнання нікчемними правочинів, що були укладені ПуАТ «КБ «Актив-банк», ОСОБА_5 та позивачем, а саме: договір строкового вкладу «Актив прибутковий» №ДФО-40-181331 від 16.06.2014р., додатковий договір №1 до вказаного договору, транзакція за меморіальним ордером №4260 від 16.06.2014р. на суму 19 000,00 доларів США.

При цьому, уповноважена особа Фонду посилається на заборони, які застосовані постановою Національного Банку України від 12.06.2014р. №349/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» до категорії проблемних».

Також, листом від 26.03.2015р. №857/03-4-1 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПуАТ «КБ «Актив-банк» ОСОБА_6 повідомив позивача про визнання нікчемними правочинів, що були укладені ПуАТ «КБ «Актив-банк», ОСОБА_5 та позивачем, а саме: договір строкового вкладу «Актив прибутковий» №ДФО-40-181331 від 16.06.2014р., додатковий договір №1 до вказаного договору, транзакція за меморіальним ордером №4260 від 16.06.2014р. на суму 19 000,00 доларів США.

Також, у вказаному листі зазначено, що вимога позивача (щодо задоволення вимог кредитора) відхилена у зв'язку з не підтвердженням заявленої позивачем суми фактичним даним бухгалтерського обліку ПуАТ «КБ «Актив-банк».

Листом відповідача-1 від 20.04.2015р. №02-036-11714/15 повідомлено позивача, що в переліку вкладників, який був переданий до Фонду гарантування уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПуАТ «КБ «Актив-банк», інформація про вклади ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.09.2015р. №179, всі повноваження ліквідатора ПуАТ «КБ «Актив-банк» передано Луньо Іллі Вікторовичу з 01.10.2015р.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.12.2015р. №223, продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПуАТ «КБ «Актив-банк» на один рік по 23.12.2016р. включно та призначено уповноваженою особою Фонду Луньо Іллю Вікторовича.

До суду надана розписка від 12.09.2013р., в якій зазначено, що ОСОБА_5 отримав в позику від ОСОБА_2 20 000,00 доларів США, а 17.06.2014р. повернення 19 000,00 доларів США здійснено шляхом перерахування на депозитний рахунок позивача №26309500402838.

Також, у розписці від 17.06.2014р. зазначено, що позивач отримав 19 000,00 доларів США на депозитний рахунок №26309500402838 у ПуАТ «КБ «Актив-банк» від ОСОБА_5

Відповідно до довідки відповідача-2 №227/03-4-1 від 22.03.2016р., станом на ранок 14.06.2014р. загальна сума коштів на рахунках ОСОБА_5, у тому числі №26208501502838, становила 60 758,91 доларів США, станом на вечір 17.06.2014р. загальна сума коштів на рахунках ОСОБА_5 становила 22758,91 доларів США.

З виписки по особовим рахункам ОСОБА_5 з 14.06.2014р. по 17.06.2014р., виписки по особовим рахункам ОСОБА_5 з 14.06.2014р. по 16.06.2014р. та виписки по особовим рахункам позивача за 16.06.2014р. вбачається, що на рахунку ОСОБА_5 №26208501502838 було 50 758,91 доларів США, які 16.06.2016р. та 17.06.2014р. були частково перераховані на інші рахунки, у тому числі 19 000,00 грн. на рахунок №26309500402838.

Відповідно до меморіального ордеру №1740 від 27.02.2015р. з рахунку ОСОБА_2 №26309500402838 перераховані кошти у розмірі 19 000,00 доларів США на рахунок ОСОБА_5 №26208501502838 у зв'язку з визнанням депозитної угоди №ДФО-40-181331 від 16.06.2014р. нікчемною.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній до 12.08.2015р., визначено, що вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній з 12.08.2015р., визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній до 12.08.2015р. встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції Закону України № 629-VIII від 16.07.2015 встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом

Частиною другою ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.27 вказаного Закону, встановлено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.37 вказаного Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частинами 1 та 2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній до 12.08.2015р. встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.38 вказаного Закону, в редакції чинній до 12.08.2015р. встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Таким чином, укладання правочину, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку - є підставою вважати такі правочини нікчемними.

Згідно з п.1 ч.4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній до 12.08.2015р. встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною першою ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави

У відповідності до абзацу першого ч.1 та ч.3 ст.216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

У відповідності до ч.3 ст.75 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Суд враховує пояснення представника позивача щодо відсутності у вкладників інформації про віднесення ПуАТ «КБ «Актив-банк» до категорії проблемних та інформації про введені обмеження, проте зазначає, що вказане не спростовує тієї обставини, що ПуАТ «КБ «Актив-банк» не були додержавні відповідні обмеження.

Внаслідок укладання договору №ДФО-40-181331 від 16.06.2014р. та додаткової угоди №1 від 17.06.2014р. до вказаного договору ОСОБА_5 надана перевага, яка прямо не встановлена законодавством чи внутрішніми документами банку, оскільки укладені під час дії відповідних обмежень Національного банку України правочини надали можливість ОСОБА_5 виконати (зменшити) свої зобов'язання перед позивачем з подальшим покладенням обов'язку здійснити виплату гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фактично, вказані правочини направлені на незаконне збільшення обсягу зобов'язань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за сумою вкладів, які первісно були оформлені на ОСОБА_5, шляхом оформлення вкладу на позивача.

На підставі наведеного, суд вважає, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» у відповідності до п.4 ч.2 ст.37 та п.1 ч.4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обґрунтовано здійснила повідомлення позивача та ОСОБА_5 про нікчемність вказаних правочинів та вчинив дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Таким чином, суд вбачає відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПуАТ «КБ «Актив-банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання відповідача-2 включити до переліку вкладників ПуАТ «КБ «Актив-банк» ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача-1 включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПуАТ «КБ «Актив-банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснити виплату гарантованої суми.

У відповідності до частин 1-3 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній до 12.08.2015р. встановлено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно з частинами 1-3 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції чиннійз 12.08.2015р. встановлено, що фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

На підставі наведеного, враховуючі визнання нікчемними наведених правочинів та повернення 19 000,00 доларів США з рахунку позивача на рахунок ОСОБА_5, суд вбачає відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо не включення позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів та в частині зобов'язання відповідача-2 включити позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Луньо Іллі Вікторовича про визнання противоправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 30 березня 2016 року, складання постанови у повному обсязі - 04 квітня 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.