Вирок № 56937882, 31.03.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/810/16-к

Провадження № 1-кп/653/152/16

ВИРОК

іменем України

31 березня 2016 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Шкарупіло О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 42015230270000139 від 25 жовтня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, стан здоровя нормальний, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, призваного за мобілізацією військовослужбовця, оператора радіолокаційної батареї управління та радіолокаційної розвідки, військової частини - польова пошта В2968 солдата, згідно ст.. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 405 КК України,

за участю:

прокурора Цяпи Ю.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2015 року, на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року №303/2014, затвердженого Законом України №1225-VІІ від 17.03.2014 року, Ізяславським РВК Хмельницької області ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією.

18 квітня 2015 року наказом командира військової частини - польова пошта В2968 №110 солдат ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу зазначеної військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду оператора радіолокаційної батареї управління та радіолокаційної розвідки.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обовязком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Являючись військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.ст. 26, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

З часу видання ВО Президента України, Головою Верховної ради України Указу «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 року, до цього часу на території України почав діяти особливий період, згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст.1 Закону України «Про оборону України».

Відносини підлеглості у Збройних Силах України визначені ст.ст. 28-34 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Згідно ст.32 вказаного Статуту, сержанти є начальниками за своїм військовим званням для солдатів (рядових) однієї з ними військової частини.

Командир (начальник), як за службовим становищем, так і за військовим званням, відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Молодший сержант ОСОБА_2 проходить військову службу в посаді начальника радіостанції 4-ї зенітної ракетної батареї 2-го зенітно ракетного дивізіону військової частини польова пошта В2968, являючись для солдата ОСОБА_1 начальником за військовим званням.

В період проходження військової служби солдат ОСОБА_1, достовірно знаючи свої обовязки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обовязку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин:

Так, 24 жовтня 2015 року, близько 16 години 30 хвилин солдат ОСОБА_1 разом з молодшим сержантом ОСОБА_2І вживали спиртні напої на території польового табору військової частини польова пошта В2968, яка тимчасово дислокується поблизу с. Щорсівка, Генічеського району, Херсонської області.

Цього ж дня, близько 17 години проводилось шикування особового складу батареї, після якого молодший сержант ОСОБА_2 під час спілкування з командиром батареї, доповів останньому про вживання ним разом із солдатом ОСОБА_1 спиртних напоїв, тобто повідомив про вчинення ними правопорушення згідно вимог вказаного вище Статуту. Після чого, о 17 годині 25 хвилин солдата ОСОБА_1 було викликано до командування батареї та проведено бесіду про дисциплінарну відповідальність за вживання спиртних напоїв на території військової частини, при виконанні службових обовязків.

Тоді ж, 24 жовтня 2015 року, близько 17 години 30 хвилин, солдат ОСОБА_1, перебуваючи на території польового табору військової частини польова пошта В2968, за вказаною адресою, будучи невдоволеним діями начальника - молодшого сержанта ОСОБА_2, у звязку з виконанням ним обовязків з військової служби, діючи умисно, наніс останньому один удар ножем в область передньої брючної стінки, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження у виді: «Колото-різаного не проникаючого поранення передньої брючної стінки».

Згідно висновку експерта №214/Г від 02.11.2015 року, завдані ОСОБА_2 за викладених обставин тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоровя.

Військовим прокурором Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі Комунальної організації «Генічеська Центральна районна лікарня» подано цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення на користь Комунальної організації «Генічеська Центральна районна лікарня» матеріальної шкоди заподіяної вчиненим злочином в сумі 1941,84 гривень витрати на лікування потерпілого під час його знаходження в лікарні.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, підтвердив викладені обставини, пояснив, що 24 жовтня 2015 року перебуваючи на території військової частини В 2968 в с. Щорсівка, Генічеського району випивали разом з молодшим сержантом ОСОБА_2, в ході сварки він вдарив останнього ножем в праву брючну область живота. Просить строго його не карати, щиро кається

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив викладені обставини, пояснив, що 24 жовтня 2015 року перебуваючи на території військової частини В 2968 в с. Щорсівка, Генічеського району випивали разом з солдатом ОСОБА_1 в ході сварки останній вдарив його ножем. Претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого не має, просить строго не карати.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і в суду немає підстав сумніватися в істинності й добровільності позиції обвинуваченого.

Суд, вислухавши обвинуваченого, потерпілого, вивчивши матеріали кримінального провадження і оцінивши представлені докази, вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 405 КК України, як заподіяння тілесних ушкоджень начальникові, у звязку з виконанням ним обовязків з військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого, що згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, характер суспільної небезпеки скоєного ним злочину, особу винного, який характеризується посередньо, за час проходження служби має подяки, стан здоровя нормальний, на обліку у лікаря-психіатра, нарколога не перебуває, одружений, обставинами, що пом'якшують покарання суд вважає визнання обвинуваченого своєї винуватості, щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 покарання необхідно призначити в межах санкцій ч. 3 ст. 405 КК України в вигляді позбавлення волі, але враховуючи вищевикладене, дані про особу обвинуваченого, позицію потерпілого, який просить не позбавляти обвинуваченого волі, пом'якшувальні обставини, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього положення ст.75, 76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов підлягає повному відшкодуванню, оскільки підтверджений належними доказами.

Судових витрат по кримінальному провадженню не має.

Речові докази: ніж, який знаходиться на зберіганні в КРЗД Військової прокуратури Херсонського гарнізону повернути обвинуваченому ОСОБА_1, бушлат потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 405 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки. У відповідності зі ст. 76 п. 2,3,4 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,ІНПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь комунального закладу «Генічеська центральна районна лікарня» р/р 35424201043880, код 02003971, МФО 852010 в УДКСУ у Генічеському районі, витрати понесені у звязку з лікуванням потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 1941 (одна тисяча девятсот сорок одна) грн. 84 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази: ніж, який знаходиться на зберіганні в КРЗД Військової прокуратури Херсонського гарнізону повернути обвинуваченому ОСОБА_1, бушлат потерпілому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_3