Ухвала суду № 56932714, 01.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

ОСОБА_1 документу Справа № 310/9592/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/552/16 Головуючий в 1-й інстанції: Дністрян О.М.

Єдиний унікальний №310/9592/15-к Доповідач у 2-й інстанції: ОСОБА_2

Категорія: ст.289 ч.2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2016 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Імберової Г.П.

суддів Прямілової Н.С., Мульченка В.В.

при секретарі Дротянко С.Г.

за участю:

прокурора Стоматової В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080130004509, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2015 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 26.01.2011р. Бердянським міським судом за ч.3 ст.186, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробувальним терміном 1 рік;

2) 27.09.2012р. Бердянським міськрайонним судом за ч.2 ст.190, ч.1 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік;

3) 26.04.2013р. Бердянським міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком суду від 27.09.2012р. та призначено 1 рік 7 місяців позбавлення волі; звільнений 04.07.2014р. на підставі ст.7 Закону України «Про амністію у 2014 році» на невідбутий строк 6 місяців 8 днів,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок змінити, на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки він свою вину визнав, щиро покаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, має бажання відшкодувати потерпілому завдані збитки, а потерпілий не заперечував проти призначення йому покарання не повязаного з позбавлення волі. Крім того, зазначає, що суд необґрунтовано визнав в якості обставини, що обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, оскільки кількість алкоголю в його крові була меншою від допустимої норми. Також зазначив про свою незгоду з цивільним позовом потерпілого, вважаючи вимоги потерпілого завищеними, оскільки він не пошкоджував лівого крила автомобіля.

В запереченнях на апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_1 зазначає про свою незгоду зі скаргою обвинуваченого, оскільки викладені в ній доводи не відповідають дійсним обставинам справи.

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2015 року ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислюється з 17.09.2015р.

Позовна заява ОСОБА_1 задоволена частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 2305 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, в сумі 767 грн. 70 коп.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишений без змін.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи, що захисник ОСОБА_4 належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, а потерпілий просить розглянути справу за його відсутності, апеляційний розгляд відповідно до ч.4 ст.405 КПК України здійснюється за відсутності захисника та потерпілого.

В судовому засіданні апеляційної інстанції: обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; прокурор заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Вислухавши доповідача, учасників судового провадження, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у вироку, 12 вересня 2015 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля подвір'я домоволодіння №63 по вул.Будівельна в с.Бердянське Бердянського району Запорізької області, в незачиненому гаражі побачив належний ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 21051, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 55000 грн. Відразу після цього, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, для подальшого використання його у своїх власних цілях, через ворота проник до гаражу, відчинив незачинені на замок водійські двері та використовуючи свою фізичну силу, виштовхав автомобіль на вулицю, де сів за кермо та за допомогою ключа, який був у замку запалювання, запустив двигун автомобіля, після чого продовжив пересуватись на автомобілі до буд.№1/5 по провулку Бєлгородському в м.Бердянську Запорізької області, де, не впоравшись з керуванням, скоїв наїзд на бетонну перешкоду, після чого залишив автомобіль на місці, тобто таємно, протиправно, діючи повторно, всупереч волі потерпілого, заволодів автомобілем ОСОБА_5

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у злочині, вчиненому за викладених у вироку обставинах, ґрунтуються на доказах, зібраних та оцінених судом відповідно до вимог КПК України та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше сховище.

Твердження обвинуваченого про те, що після заволодіння транспортним засобом та наїзду на бетонну перешкоду, він не пошкоджував ліве крило автомобіля, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в протоколі огляду були встановлені всі пошкодження транспортного засобу, а згідно рахунків та накладних, представлених потерпілим, на автомобілі були замінені пошкоджені деталі.

Посилання ОСОБА_3 на те, що при вчиненні злочину він не знаходився в стані алкогольного спяніння, є безпідставними, оскільки в судовому засіданні обвинувачений сам підтвердив, що був випивши.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд згідно вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого; особу винного, який раніше судимий, в тому числі і за злочини проти власності, злочин вчинив через декілька місяців після закінчення невідбутого строку за попереднім вироком, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, за місцем проживання характеризується негативно; обставини, що помякшують та обтяжують покарання, а саме - щире каяття, вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

За наявності зазначених обставин колегія суддів не може дійти до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання на підставі ст.75 КК України, тому апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, а вирок суду зміні.

Разом з тим, на підставі Закону України №838 від 26.11.2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання», який набрав законної сили 25.12.2015 року, також відповідно до ч.5 ст.72 КК України, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому у строк покарання строк його попереднього увязнення з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2015 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього увязнення з 17.09.2015р. по 01.04.2016р. із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_6ОСОБА_7