Вирок № 56931458, 31.03.2016, Василівський районний суд Запорізької області

321/1575/15-к

1-кп/311/34/2016

31.03.2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

суддів Пушкарьової С.П., Кочевої І.В.,

при секретареві: Карнаковій Н.В.

за участю: прокурора Циганія О.Ю.

захисника адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

потерпілого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Василівка кримінальне провадження №12015080290000486 від 15 жовтня 2015 року відносно:

ОСОБА_2, який народився 07 липня 1999 року у с.м.т. Михайлівка Запорізької області, громадянина України, маючого освіту 8 класів, учня ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2. Михайлівка Запорізької області по вул. Гоголя б.73, раніше судимого 19 травня 2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на один рік, на підставі ст.75, ст.104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на один рік,

обвинуваченого за ч.2 ст.187, ч.3 ст.289, ч.3 ст.357, ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_7, який народився 15 квітня 1999 року у с.м.т. Михайлівка Запорізької області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, навчається на 1-му курсі ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище», зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2. Михайлівка Запорізької області у пров. Чарівний б.16, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.2 ст.187, ч.3 ст.289 КК України,

ОСОБА_4, який народився 15 серпня 1997 року у с.м.т. Михайлівка Запорізької області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, навчається на 2-му курсі ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2. Михайлівка Запорізької області по вул. Гоголя б.113, раніше судимого: 1) 05 листопада 2014 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді сто годин громадських робіт; 2) 15 квітня 2015 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на три роки три місяці, на підставі ст.75, ст.104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на один рік,

обвинуваченого за ч.2 ст.187, ч.3 ст.289, ч.3 ст.357, ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

14 жовтня 2015 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, знаходячись навпроти будинку № 1 по вул. Є. Носаль у с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області, неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, та неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, маючи злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, знаходячись в автомобілі НОМЕР_1, здійснили напад на потерпілого ОСОБА_9, застосовуючи до нього насильство, небезпечне для життя та здоровя, що виразилось у заподіянні йому тілесних ушкоджень, у вигляді рани, садна та синців на обличчі, садно на голові, струсу головного мозку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткотривалим розладом здоровя, заволоділи мобільним телефоном марки Samsung C 3322 вартістю 383,33 гривень, в якому знаходились дві сім карти мобільних операторів ПрАТ «Київстар», кожна вартістю 10 гривень, на рахунку кожної були грошові кошти в сумі 13 гривень, з карткою памяті Mikro SD 4 Gb вартістю 60 гривень 30 копійок, чохол для мобільного телефону вартістю 46 гривень 75 копійок.

Далі, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, залишивши територію с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області, та знаходячись на узбіччі автодороги Т0818 сполученням Михайлівка Василівка, заволоділи грошовими коштами в сумі 250 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_9, чим завдали потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 786,38 гривень.

Крім цього, 15 жовтня 2015 року, приблизно в 0000 годин, знаходячись навпроти будинку №1 по вул. Є. Носаль в с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області неповнолітній ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, та неповнолітнім ОСОБА_2, маючи злочинний умисел направлений на заволодіння транспортним засобом, застосовуючи до потерпілого ОСОБА_9, насильство небезпечне для його життя та здоров`я, що виразилось у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, у вигляді рани, садна та синців на обличчі, садно на голові, струсу головного мозку, кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження, з короткотривалим розладом здоровя, повторно, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме, автомобілем НОМЕР_2, вартістю 82 852,91 гривні, який належить ОСОБА_9, чим завдали потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 82 852,91 гривні.

Крім того, 15 жовтня 2015 року, приблизно в 00 годин 10 хвилин, знаходячись на узбіччі автодороги Т0818 сполученням МихайлівкаВасилівка, на території Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_2, заволоділи паспортом громадянина України на імя ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, який в подальшому шляхом спалювання, знищили.

Крім того, 16 жовтня 2015 року, приблизно о 0700 годині, знаходячись в лісосмузі, яка розташована поблизу колишнього аеродрому, який розташований поблизу с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з умислом направленим на заволодіння чужим майном, з транспортного засобу, яким незаконно заволоділи, з автомобіля марки ВАЗ моделі 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрали автомобільний MP3 ресивер Pioneer 1092, вартістю 383,62 гривні, який належав потерпілому ОСОБА_9, чим завдали потерпілому майнову шкоду на суму 383,62 гривні.

Потерпілим ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення майнової шкоди в розмірі 7655,68 грн., моральної шкоди в розмірі 90000 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 6000 грн.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав у повному обсязі та суду показав, що 14 жовтня 2015 року, приблизно о 1000 годині, він зателефонував своєму товаришу ОСОБА_7 та запропонував піти в центр щоб погуляти, на що останній погодився. Далі зателефонував другу ОСОБА_4, з яким зустрівся приблизно о 1900 годині. Зустрівшись з ОСОБА_7, він поцікавився де його обіцяна машина, так як вони зібралися їхати в гості до дівчат в с. Бурчак, на що ОСОБА_7 пояснив, що в автомобілі розрядився акумулятор. Разом вони почали думати де взяти кошти, щоб викликати «Таксі» і на ньому поїхати в с. Бурчак Михайлівського району. ОСОБА_7 позичив кошти в сумі 50 гривень. По дорозі в центр ОСОБА_7 запропонував викликати «Таксі», щоб поїхати з ним покататися і знайти місце де можна буде його обікрасти. Він, тобто ОСОБА_2, запропонував щось купити з алкоголю і випити. Вони зайшли в магазин, де ОСОБА_4 купив пак вина об'ємом 1 літр. ОСОБА_2 запропонував викликати «таксі», так як знає таксиста на ім`я ОСОБА_9. Приблизно о 2200 годині до магазину «Економ +» під'їхало таксі, а саме автомобіль марки ВАЗ 21099, яким керував водій по імені ОСОБА_9. По приїзду «Таксі» він сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_10 сів на заднє сидіння за водійським сидінням, а ОСОБА_7 - на заднє сидіння за пасажирським переднім і вони поїхали в напрямку с. Бурчак. Перед виїздом вони втрьох обговорювали, що ОСОБА_4 повинен душити водія, а ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 бити його, щоб забрати кошти і все цінне. Вони поїхали в с. Бурчак, після чого в м. Василівку, все не наважувалися напасти на водія. Декілька разів зупинялися. Він та ОСОБА_7 для нападу взяли каміння. Після чого в автомобілі повернулися в с. Бурчак. По їх проханню водій зупинив автомобіль в с. Бурчак, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля та спостерігав щоб повідомити про небезпеку, а ОСОБА_4 почав душити водія. Він почав кулаками наносити удари ОСОБА_9 в область тулуба, таксист відкрив двері. Закриваючи двері ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_9 по голові дверима. У останнього з кишені випав мобільний телефон, який він, тобто ОСОБА_2, поклав на панель в машині, щоб надалі його продати. Далі ОСОБА_4 завалив водія між пасажирським та водійським сидінням і ОСОБА_7 почав тримати таксиста за ноги. Далі подали камінь ОСОБА_4, який завдав удари водієві в область голови. ОСОБА_4 перетягнув водія на заднє сидіння і продовжував бити. ОСОБА_9 попросив їх, щоб вони його не чіпали і якщо хочуть, то можуть забрати автомобіль, на що вони погодилися. Крім того, забрали у водія гроші в сумі 250 гривень. Коли ОСОБА_4 забирав грошові кошти, вони побачили у потерпілого паспорт, який також забрали. ОСОБА_7 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_2 сів за управління автомобіля, а ОСОБА_4 з потерпілим сиділи на задньому сидінні, при цьому ОСОБА_4 продовжував тримати водія за горло. Не доїжджаючи до с. Орлянське, вони пояснили водієві, щоб той виліз з автомобіля. ОСОБА_9 вийшов з автомобіля, а вони попрямували в сторону м Василівка, після чого заїхали в с. Бурчак, де зайшли в гості до сестер ОСОБА_11. ОСОБА_7 залишився в с. Бурчак, а він та ОСОБА_4 попрямували в с. Зелений Гай. Вони каталися, через деякий час на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_7 і пояснив, що він бачив працівників міліції. Наступного дня, 15 жовтня 2016 року вони ховалися від працівників міліції в автомобілі в лісосмузі. В автомобілі підпалили папір, хотіли погрітися, так як було холодно. Через те що було велике полум'я, викинули його на капот автомобіля. Паспорт ОСОБА_9 спалили. Почекали поки загасне вогнище, після чого зібрали всі речі і пішли в сторону смт. Михайлівка. Машину сховали в лісосмузі. Прогулявши цілий день, знову пішли до автомобіля, в якому і залишилися ночувати. 16 жовтня 2015 року він та ОСОБА_4 забрали в автомобілі магнітолу і попрямували в сторону смт. Михайлівка додому, однак були затримані співробітниками міліції. У скоєному щиро кається.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_7 свою провину визнав у повному обсязі та суду показав, що 14 жовтня 2015 року, ввечері, він зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Домовилися їхати до дівчат в с. Бурчак. Йому пропонували взяти дома автомобіль батька. Він відмовився, мотивуючи тим, що акумулятор в автомобілі розрядився. По дорозі в центр с.м.т. Михайлівка ОСОБА_2 запропонував викликати «таксі», щоб поїхати покататися і знайти місце де можна буде обікрасти водія. Всі погодилися та вирішили, що ОСОБА_4 буде душити водія таксі, а він та ОСОБА_2 бити. Після чого купили та випили літр вина. ОСОБА_2 викликав «таксі», водія на ім'я ОСОБА_9, щоб їхати в с. Бурчак. Приблизно о 2200 годині до магазину «Економ +» під'їхало таксі, а саме автомобіль марки ВАЗ 21099, водія звали ОСОБА_9. ОСОБА_2 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_4 сів на заднє сидіння за водійським сидінням, а він на заднє сидіння за пасажирським переднім і вони попрямували в с. Бурчак, де зупинилися. З ОСОБА_4 вийшли з автомобіля. Він запропонував відмовитися від вчинення злочину, однак коли зателефонував ОСОБА_2, який залишався сидіти в авто, останній сказав сідати та їхати далі. Вони сіли та всі разом попрямували до м. Василівка, не наважуючись напасти на водія. У м. Василівці вони вийшли з автомобіля, взяли каміння для вчинення нападу та попрямували знову у с. Бурчак. Заїхавши в с. Бурчак, ОСОБА_2 попросив ОСОБА_9 зупинитися. Водій зупинив машину. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля і попросив його та ОСОБА_4 також вийти. ОСОБА_2 сказав йому спостерігати спостерігати за обстановкою і в разі появи сторонніх осіб повідомляти йому. Після чого ОСОБА_2 сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_4 на заднє сидіння за водієм. Перебуваючи на вулиці він почув з машини незрозумілий хрип, відкрилися задні праві двері і він побачив як ОСОБА_4 тримає водія таксі за горло двома руками і здавлює йому горло, а ОСОБА_2 кулаками бив водія в область обличчя та тулуба. Вони завалили водія між пасажирським та водійським сидінням, ОСОБА_2 заліз зверху на водія і продовжував завдавати ударів по всьому тілу. Він закрив двері. ОСОБА_2 попросив його тримати ноги водієві, що він і зробив, потім ОСОБА_2 попросив його подати якийсь камінь, щоб він вдарив водія «таксі». Він подав камінь ОСОБА_12 і почали бити водія камінням в голову. Водій автомобіля попросив ОСОБА_2 та ОСОБА_4, щоб вони його не чіпали і якщо хочуть нехай забирають автомобіль. ОСОБА_2 перестав бити водія і ОСОБА_7 сів в автомобіль. ОСОБА_2 сів за управління даного автомобіля, а ОСОБА_4 і водій сиділи на задньому сидінні, при цьому ОСОБА_4 продовжував тримати водія. У водія забрали мобільний телефон та гроші. Він також керував автомобілем по черзі з ОСОБА_2 Не доїжджаючи до с. Орлянське, ОСОБА_2 розвернув автомобіль у напрямку на м Василівка та сказав водієві, щоб той виліз з автомобіля. Після чого вони заїхали в с. Бурчак, де зупинилися біля будинку, в якому проживають сестри ОСОБА_11. Дівчата вийшли на вулицю. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 поїхали в с. Зелений Гай щоб заправити автомобіль, а він повернувся до ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у яких залишився. Вночі побачив, що проїхав автомобіль з синіми номерами і зрозумів, що це працівники міліції, вийшов до них, щоб розповісти про події, що відбулися. Після чого він подзвонив ОСОБА_4 та ОСОБА_2, з якими домовився про зустріч, але так їх і не дочекався. У судовому засіданні 16 лютого 2016 року вину свою у вчиненні розбою ОСОБА_7 визнавав частково, постільки не бив водія автомобіля, а лише тримав його за ноги та передавав камінь, яким ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_9 У скоєному щиро кається.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав у повному обсязі та суду показав, що 14 жовтня 2015 року приблизно о 1200 годині йому зателефонував ОСОБА_2, якого він знає з дитинства, підтримує з ним дружні стосунки, та запропонував поїхати в с. Бурчак, до знайомих їм сестер ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_13. ОСОБА_2 пояснив, що для поїздки в с. Бурчак вони повинні скинутися по 100 гривень, на що він погодився. Вони зустрілися з ОСОБА_7 ОСОБА_7 зайняв 50 гривень і сказав, що можна знайти ще 50 гривень, і за 100 гривень його друг їх відвезе в с. Бурчак і назад в смт. Михайлівка. По дорозі до магазину ОСОБА_2 запропонував витратити наявні гроші на спиртне та їжу, після чого викликати його знайомого таксиста на ім'я ОСОБА_9, поїхати в с. Бурчак. Він і ОСОБА_7 погодилися. Після того купили пак вина та їжу та біля магазину «Економ плюс» вжили придбане. ОСОБА_2 подзвонив таксистові ОСОБА_9 і останній під'їхав до магазину Економ плюс. Вони сіли в автомобіль та сказали, що їм їхати в Василівський район через с. Бурчак. Заїхавши в с. Бурчак, ОСОБА_7 попросив зупинити автомобіль, для того що б він зміг відвідати свою маму. Він та ОСОБА_7 вийшли з машини. Відійшовши від таксі ОСОБА_7 запропонував тікати. Вони подзвонили ОСОБА_2, але останній не погодився та сказав їхати далі. Тому вони поїхали в м. Василівка, дорогу вказував ОСОБА_2 У м. Василівка зупинилися, після чого поїхали знову у с. Бурчак. У с. Бурчак вони попросили зупинити автомобіль, всі вийшли з авто. ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_4 повинен буде душити таксиста, а він буде його бити. ОСОБА_7 спостерігати та повідомляти про небезпеку. ОСОБА_4 сів на заднє пасажирське сидіння, схопив водія за шию рукою і почав душити, а ОСОБА_2 в свою чергу почав бити водія руками. Далі ОСОБА_2 передав йому камінь, і він завдав приблизно 3-4 удари каменем по обличчю і голові таксисту. ОСОБА_7 весь цей час ходив біля авто та спостерігав. ОСОБА_9 в ході боротьби відкрив задні двері. ОСОБА_7 закрив двері, при цьому вдарив водія дверима по голові. Після чого ОСОБА_7 тримав водія за ноги. Вони перетягли ОСОБА_9 на заднє сидіння. Забрали у водія мобільний телефон та гроші. Він тримав ОСОБА_9 на задньому сидінні. А ОСОБА_2 та ОСОБА_7 по черзі керували автомобілем. Поїхали вперед не обираючи попередньо маршрут для руху. Їхали у напрямку с. Орлянське. Потім висадили таксиста. Перед цим він забрав у водія паспорт, який наступного дня спалили. ОСОБА_7 вони висадили у с. Бурчак у сестер ОСОБА_14, а самі поїхали кататись, поки автомобіль не заглох. Наступного дня вони підпалили папір в автомобілі, хотіли погрітися, через велике полум'я викинули його на капот авто. Викрали автомагнітолу. 16 жовтня 2015 року їх затримали співробітники міліції. У скоєному щиро кається.

Крім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, їх винність підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що на даний момент офіційно не працює. Підробляє шляхом надання послуг таксі на належному йому автомобілі ВАЗ 21099. 14 жовтня 2015 року приблизно в 22.00 годині йому надійшов дзвінок. Він підняв трубку, з ним почав говорити хлопець, який назвав його дядько ОСОБА_9, та попросив відвезти їх в м Василівка. Він погодився та приблизно через 30 хвилин під'їхав до магазину «Економ-плюс». До автомобіля підійшли три хлопці, вони сіли в салон, при цьому один сів на переднє сидіння, а двоє на заднє. По дорозі вони декілька разів зупинялись. Дорогу вказував ОСОБА_2, який сидів спереду. Зупинялися у с. Бурчак, у м. Василівка. Під час чергової зупинки у с. Бурчак, коли він зібрався заводити автомобіль, ОСОБА_4, який сидів позаду обхопив обома руками через підголівник в район плечей та почав його душити, а ОСОБА_2, який сидів спереду почав бити руками по обличчю. Він почав намагатися перелізти назад, більша половина тулуба була ззаду і він відкрив праві задні двері. Коли двері відчинилися біля неї стояв ОСОБА_7, який закрив двері та вдарив його дверима по голові. Далі він почув, що ОСОБА_2, який сидить спереду сказав: «відкрий водійські двері». ОСОБА_7 відкрив двері, схопив і придавив його ноги руками до сидіння. Після цього ОСОБА_4 почав бити його по голові каменем. З лівої брови почала йти кров. Він намагався з ними домовитися. В якийсь момент побиття припинилося. ОСОБА_4 утримував камінь біля його голови та погрожував. На вимогу, він віддав їм свій паспорт і 250 гривень. Також вони забрали належний йому мобільний телефон. Із с. Бурчак вони поїхали не обираючи конкретно напрям руху. Керували автомобілем по черзі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 В районі с. Шевченко його висадили, а ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на належному йому автомобілі поїхали далі. Він залишився на автодорозі та повідомив в міліцію про злочин. Працівники міліції затримали ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 Повернули автомобіль, який був понівечений, багато деталей салону та двигуна зіпсовано, викрадена магнітола.

Неповнолітня свідок ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, суду показала, що у неї є знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_7. 14 жовтня 2015 року вона та її сестра ОСОБА_13 домовилися з ОСОБА_4 і ОСОБА_2, що вони приїдуть до них в гості в цей день. Приблизно о 1900 годині на мобільний телефон ОСОБА_13 подзвонив ОСОБА_2 і сказав, що у них не вийде приїхати. Приблизно о 2100 годині знову подзвонив ОСОБА_2 і сказав, що вони приїдуть на таксі через 30 хвилин, але так і не приїхали. Вночі її сестрі на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_7, який сказав щоб вони виходили. Вона зі своєю сестрою вишли на вулицю і побачили, що хлопці втрьох приїхали на автомобілі ВАЗ 21099, яким керував ОСОБА_7. Приблизно через 5-10 хвилин ОСОБА_4 і ОСОБА_2 сіли в автомобіль і поїхали на заправку в с. Зелений Гай. Разом з ними вдома залишився ОСОБА_7, який пробув у них до ранку.

Неповнолітня свідок ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, дала суду аналогічні, як і її сестра ОСОБА_11, показання.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що працює викладачем у Михайлівському ВПУ, у якому навчаються ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Вона класний керівник ОСОБА_7, який навчається в училищі з 01 вересня 2015 року. У вересні-жовтні навчався погано, пропускав заняття, поводив себе хамовито. У подальшому навчання покращив. Вдома у ОСОБА_7 добра обстановка, в училищі з одногрупниками добрі взаємини.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що працює у Михайлівській загальноосвітній школі №2. Вона класний керівник ОСОБА_2, який навчається на низькому рівні, прогулює уроки. Його мати зловживає алкогольними напоями, їхнє житло не відповідає санітарним нормам. Вважає, що на злочин ОСОБА_2 пішов через погану компанію та через те, що його мати зовсім не займається вихованням сина.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_6, який допитаний у якості свідка та цивільного відповідача суду показав, що ОСОБА_4 раніше не бачив, ОСОБА_2 знає, потерпілого ОСОБА_9 знає як таксиста. 14 жовтня 2015 року його синові подзвонили на мобільний телефон, як йому відомо дзвонив ОСОБА_2, син йому повідомив, що гуляти не йде та «цього робити не буде». Пізніше син пішов гуляти на вулицю, і його не було всю ніч. Зранку 15 жовтня 2015 року ОСОБА_7 подзвонив з Михайлівського відділу міліції і він дізнався про інкриміновані сину злочини. У них немає можливості відшкодувати завдану шкоду у повному обсязі, яка до того ж завищена.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_17, яка допитана у якості свідка та цивільного відповідача, у судовому засіданні 01 березня 2016 року суду показала, що ОСОБА_2 її син. Вона не працює, освіту не отримала. ОСОБА_2 навчався в інтернаті, потім в школі. Вона не може ніяк на нього впливати, син її не слухається. Майна та заробітку у них немає. У наступні судові засідання ОСОБА_17 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16 жовтня 2015 року та фотоілюстрацій до нього (т.1 а.с.134-139), 16 жовтня 2015 року проведено огляд місця події, яким є відкрита ділянка місцевості розміром 15 на 15 метрів, яка розташована в лісосмузі неподалік колишнього аеродрому поблизу с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області. Оглядом встановлено, що лісосмуга шириною 50 метрів, по середині якої ґрунтова дорога. З лівої сторони дороги розташований автомобіль марки ВАЗ 21099, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_4. Під час огляду автомобіля встановлено, що багажник, дві двері з лівої сторони та капот відчинені. В багажнику розкидані речі, пластикова каністра білого кольору. На криші автомобіля лист паперу, який частково спалений. Під час огляду самого автомобіля встановлено, що водійське сидіння відведено назад, в салоні розкидані речі, вирвані колонки аудіо-системи, на кермі автомобіля та обшивці салону маються непристойні написи. Поруч з автомобілем спалені речі. На відкритому капоті сліди попелу від спаленого паперу та пластику. Під час огляду вилучені сліди пальців рук в кількості 6 штук.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №181 від 12 листопада 2015 року (т.1 а.с.126-127) під час огляду ОСОБА_9 виявлені рана, садна та синці на обличчі, садно на голові. Знаходився на лікуванні у стаціонарі ТМО Михайлівського району з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку. Виявлені у ОСОБА_9 тілесні пошкодження а саме рана, садна та синці на обличчі, садно на голові, струс головного мозку, про який йдеться у медичній документації, утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, які діяли у ділянку голови та обличчя. Згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних пошкоджень від 17 січня 1995 року», рана, садна та синці на голові та обличчі, струс головного мозку у ОСОБА_9 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я.

Речовими доказами у кримінальному провадженні визнані носова хустинка та мікрочастинки з керма автомобіля (т.1 а.с.140), автомобіль марки ВАЗ моделі 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (т.1 а.с.142-143), два автомобільних чохла (т.1 а.с.145-146), мобільний телефон марки Samsung C3322, з карткою памяті Mikro SD 4 Gb, чохол для мобільного телефону (т.1 а.с.148-149), куртка, спортивна кофта та зразки крові ОСОБА_7Ю.(т.1 а.с.177).

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №2446 від 25 листопада 2015 року (т.1 а.с.152-155) ринкова вартість автомобільного МР3 ресивера Pioner 1092, на час скоєння кримінального правопорушення, тобто на 15 жовтня 2015 року, може складати 383 грн. 62 коп.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №276/15 від 06 листопада 2015 року (т.1 а.с.157-159) середньо-ринкова довідкова вартість транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 21099», 2006 року випуску, на 14 жовтня 2015 року може складати 82852 грн. 91 коп.

Відповідно до висновку судової імунологічної експертизи №2474 від 12 листопада 2015 року (т.1, а.с.161-164), у плямі на куртці підозрюваного ОСОБА_7 встановлена наявність крові людини і виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Такий результат міг бути отриманий як за рахунок крові осіб (особи) групи АВ, так і при змішенні крові потерпілого ОСОБА_9 з кров'ю, або виділеннями, осіб (особи) груп А, АВ. Домішка крові, або виділень, самого ОСОБА_7 не виключається. Домішка крові підозрюваних ОСОБА_18 і (або) ОСОБА_2, як кожного окремо, так і при змішенні їх крові не виключається, за умови наявності у них на момент того, що сталося тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №2367 від 06 листопада 2015 року (т.1, а.с.168-176) ринкова вартість мобільного телефону марки Samsung С3322 на час скоєння кримінального правопорушення, тобто на 14 жовтня 2015 року, дата початку експлуатації 19 червня 2014 року може складати 383 грн. 33 коп. Ринкова вартість карти пам'яті Micro SD 4 Gb, на час скоєння кримінального правопорушення, тобто на 14 жовтня 2015 року, дата початку експлуатації 19 червня 2014 року, може складати 60 грн. 30 коп. Ринкова вартість чохла для мобільного телефону марки Samsung С 3322 на час скоєння кримінального правопорушення, тобто на 14 жовтня 2015 року, дата початку експлуатації 19 червня 2014 року, може складати 46 грн. 75 коп.

Проаналізувавши всі вказані вище досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони логічні, послідовні, відповідають фактичним даним встановленим судом, у звязку з чим приймає до уваги при винесенні вироку.

Колегія суддів вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні 16 лютого 2016 року про часткове визнання вини у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 викликані юридичною необізнаністю ОСОБА_7 Фактично він вину свою визнавав та визнає у повному обсязі. Як слідує з показань обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_9, які послідовні, узгоджуються між собою та іншими вказаними вище доказами, ввечері 14 жовтня 2015 року, у с.м.т. Михайлівка, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, вирішили вчинити злочин, а саме, заволодіти майном водія таксі, якого визвуть під приводом необхідності поїздки. При цьому вони розподілили ролі, ОСОБА_4 буде душити водія, а інші бити. До вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_7 пришукали каміння. Безпосередньо перед вчиненням злочину обвинувачені домовилися, що ОСОБА_4 буде душити водія таксі ОСОБА_9, ОСОБА_2 - бити, а ОСОБА_7 спостерігати та повідомляти про небезпеку. В ході вчинення злочину, ОСОБА_4 душив та бив каменем ОСОБА_9, ОСОБА_2 бив руками та тримав потерпілого, а ОСОБА_7 слідкував щоб повідомити про небезпеку, а також тримав ОСОБА_9 Після застосування насильства, потерпілий передав обвинуваченим мобільний телефон та гроші. Відповідно до висновку вказаної вище судово-медичної експертизи, спричинені ОСОБА_9 тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я. Таким чином, ОСОБА_7 є співвиконавцем розбою, вчиненого за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, крім того, за ч.3 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. Дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, крім того, за ч.3 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, крім того, за ч.3 ст.357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом, крім того, за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні неповнолітнім обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, колегія судів враховує, що він вчинив ряд умисних, у тому числі корисливих злочинів, один з яких є тяжким, інший особливо тяжким. Він навчається в школі де характеризується негативно, за місцем проживання задовільно. Обвинувачений ОСОБА_2 щиро кається у вчинених злочинах, вчинив злочини будучи неповнолітнім, що визнається судом помякшуючими покарання обставинами. Неповнолітній виховувався матір`ю, яка належної уваги вихованню сина та його утримання не приділяла. ОСОБА_2 раніше судимий і вчинив інкриміновані йому злочини у період звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому колегія суддів вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання для його виправлення та попередження нових злочинів із застосуванням ст.ст.70,71 КК України у вигляді позбавлення волі, без конфіскації майна, постільки у відповідності до ч.2 ст.98 КК України, до неповнолітніх не може бути застосоване додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, колегія суддів враховує характер, кількість та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, обставини, які помякшують його покарання. Обвинувачений щиросердно розкаявся у вчиненому, що суд відносить до обставин, які помякшують покарання. Обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий і вчинив злочини у період звільнення від відбування покарання з випробуванням, що свідчить про стійкість його злочинного умислу та небажання ставати на шлях виправлення. Суд враховує, що ОСОБА_4 навчається, за місцем проживання характеризується посередньо. З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання, повязане з позбавленням волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності із застосуванням ст.ст.70,71 КК України.

При призначенні неповнолітнім обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, колегія судів враховує, що він вчинив ряд умисних злочинів, один з яких є корисливим та тяжким, інший особливо тяжким. Він навчається в училищі, де характеризується посередньо, за місцем проживання задовільно. Обвинувачений ОСОБА_7 щиро кається у вчинених злочинах, вчинив злочини будучи неповнолітнім, добровільно частково відшкодував заподіяну потерпілому шкоду, що визнається судом помякшуючими покарання обставинами. Неповнолітній виховувався в сім`ї, де створені належні матеріально-побутові умови, разом з тим батьки потрібної уваги вихованню сина не приділяли. ОСОБА_7 раніше не судимий. Тому колегія суддів вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання для його виправлення та попередження нових злочинів із застосуванням ст.70 КК України у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна, постільки у відповідності до ч.2 ст.98 КК України, до неповнолітніх не може бути застосоване додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Крім того, приймаючи до уваги наявність вказаних вище обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, з урахуванням особи винного, він неповнолітній, виховується в сім`ї, навчається, характеризується задовільно, раніше не судимий, колегія суддів призначає ОСОБА_7 основне покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкціями ч.2 ст.187 та ч.3 ст.289 КК України.

Потерпілим ОСОБА_9 заявлено цивільний позов. У позовній заяві ОСОБА_9 просить суд стягнути у солідарному порядку з обвинуваченого ОСОБА_4, із законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_6, із законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_17, відшкодування майнової шкоди у розмірі 7655 грн. 68 коп., моральної шкоди у розмірі 90000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

При вирішенні цивільного позову колегія суддів виходить з того, що обвинувачений ОСОБА_4, неповнолітні обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_2, їх законні представники, відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_17 не несуть солідарну відповідальність перед потерпілим ОСОБА_9

Відповідно до ч.1 ст.1182 ЦК України, шкода, завдана спільними діями неповнолітніх осіб, відшкодовується ним у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Законні представники, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_6, та неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_17, не заподіювали спільним діями шкоду потерплому ОСОБА_9, вони у відповідності до ч.2 ст.2 ст.1179 ЦК України, відшкодовують за шкоду у разі відсутності майна у їх дітей, достатнього для відшкодування завданої ними шкоди.

Також не підлягають солідарному відшкодуванню понесені потерпілим витрати на правову допомогу.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України, витрати, повязані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Процесуальні витрати не є шкодою, а надаються потерпілому, цивільному позивачу на підставі договору з представником. Їх оплачує відповідно, потерпілий, цивільний позивач. А у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує документально підтверджені процесуальні витрати з обвинуваченого на користь потерпілого.

Вирішуючи цивільний позов у частині майнової шкоди, суд приходить до висновку, що він підлягає задоволенню у повному обсязі, суду надані докази про понесені ОСОБА_9 витрати на медикаменти на суму 1185,43 грн., судово-медичне обстеження у розмірі 125,25 грн., відновлювальний ремонт автомобіля у сумі 6345 грн., а всього 7655 грн. 68 коп.

Вирішуючи цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди суд вважає, що така шкода була дійсно заподіяна. В результаті винних та умисних дій обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження, фізичний біль та страждання, пошкоджено його автомобіль, який він вимушений був ремонтувати та прикладати додаткові зусилля для організації свого побуту. Однак потерпілим не надано доказів спричинення моральної шкоди на суму 90000 грн. Колегія суддів вважає розумним та справедливим відшкодувати моральну шкоду грошовою сумою у розмірі 30000 грн.

Також знайшли своє підтвердження процесуальні витрати потерпілого ОСОБА_19 на суму 6000 грн.

Враховуючи, що неповнолітні обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_2 не домовлялися про розподіл часток відшкодування шкоди, колегія суддів вважає необхідним визначити їх частки відшкодування завданої шкоди по 1/3, інша 1/3 частка відшкодування залишається ОСОБА_4

Відповідно, 1/3 частка відшкодування майнової шкоди становить 2551 грн. 89 коп. (7655,68/3=2551,89), моральної шкоди 10000 грн. (30000/3=10000)

Колегія суддів стягує вказані суми відшкодування майнової та моральної шкоди із розрахунку по 1/3 частці на користь ОСОБА_9 з ОСОБА_4, неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_2, а за відсутності у неповнолітніх обвинувачених майна, достатнього для відшкодування шкоди, стягнути суму відшкодування у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі з їх батьків, відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_17

Колегія суддів стягує з обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати у розмірі по 2000 грн. з кожного (6000/3=2000).

В іншій частині позову ОСОБА_9 колегія суддів відмовляє.

Колегія суддів стягує з обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 процесуальні витрати, повязані з проведенням судових експертиз на загальну суму 1227 грн. 60 коп., по 409 грн. 20 коп. з кожного обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532, КПК України, колегія суддів,

ЗАСУДИЛА:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.3 ст.289, ч.3 ст.357, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

●за ч.2 ст.187 КК України у вигляді позбавлення волі на строк сім років без конфіскації майна;

●за ч.3 ст.289 КК України у виглядіпозбавлення волі на строк сім років шість місяців без конфіскації майна;

●за ч.3 ст. 357, ст.101 КК України у вигляді арешту на строк тридцять діб;

●за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк сім років шість місяців без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 травня 2015 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років без конфіскації майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 тримання під вартою, залишити без змін до набрання законної сили вироку суду, а строк відбування покарання обраховувати з 16 жовтня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 16 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року, у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України із змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, та призначити йому покарання:

●за ч.2 ст.187, ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк пять років шість місяців без конфіскації майна;

●за ч.3 ст.289, ст.69 КК України у виглядіпозбавлення волі на строк шість років без конфіскації майна;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк шість років без конфіскації майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 особисте зобов`язання, залишити без змін до набрання законної сили вироку суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк затримання в порядку ст.208 КПК України з 15 жовтня 2015 року по 16 жовтня 2015 року, у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України із змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, з розрахунку один день ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.3 ст.289, ч.3 ст.357, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

●за ч.2 ст.187 КК України у вигляді позбавлення волі на строк сім років шість місяців з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;

●за ч.3 ст.289 КК України у виглядіпозбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;

●за ч.3 ст. 357 КК України у вигляді арешту на строк один місяць;

●за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2015 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі на строк дев`ять років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 тримання під вартою, залишити без змін до набрання законної сили вироку суду, а строк відбування покарання обраховувати з 16 жовтня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 16 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року, у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України із змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Позов ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 відшкодування майнової шкоди у розмірі 2551 грн. 89 коп., моральної шкоди у розмірі 10000 грн., процесуальні витрати у розмірі 2000 грн., а всього 14551 (чотирнадцять тисяч пятсот пятдесят одна) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, а за відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди, стягнути суму відшкодування у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі з ОСОБА_17, на користь ОСОБА_9 відшкодування майнової шкоди у розмірі 2551 грн. 89 коп., моральної шкоди у розмірі 10000 грн., а всього 12551 (дванадцять тисяч пятсот пятдесят одна) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_7, а за відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди, стягнути суму відшкодування у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі з ОСОБА_6, на користь ОСОБА_9 відшкодування майнової шкоди у розмірі 2551 грн. 89 коп., моральної шкоди у розмірі 10000 грн., а всього 12551 (дванадцять тисяч пятсот пятдесят одна) грн. 89 коп.

Стягнути ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати у розмірі по 2000 (дві тисячі) грн.. з кожного.

В іншій частині позову ОСОБА_9 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, повязані з проведенням судових експертиз у розмірі по 409 (чотириста дев`ять) грн. 20 коп. з кожного (одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/р 31116115700009, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області).

Речові докази у кримінальному провадженні:

●носову хустинку та мікрочастинки з керма автомобіля, передані до камери зберігання речових доказів Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП України в Запорізькій області знищити;

●автомобіль марки ВАЗ моделі 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 залишити у розпорядженні ОСОБА_9;

●два автомобільних чохла, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 залишити у розпорядженні ОСОБА_9;

●мобільний телефон марки Samsung C3322, з карткою памяті Mikro SD 4 Gb, чохол для мобільного телефону, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 залишити у розпорядженні ОСОБА_9;

●куртку, спортивну кофту та зразки крові ОСОБА_7, передані до камери зберігання речових доказів Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП України в Запорізькій області знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк, з моменту вручення їй копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий суддя М.А. Носик

Судді С.П. Пушкарьова

ОСОБА_20