Ухвала суду № 56924565, 04.04.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1009/15-к

Номер провадження 1-кп/629/20/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії: головуючого судовим засіданням судді Попова Олександра Григоровича, суддів: Помазан В.А., Павлюченка С.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю прокурора Бєляєва О.І., адвокатів захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинувачених: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розглянувши у режимі відео конференції у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень: передбачених ч.3 ст.185; ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень: передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст.185; ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України, -

встановив:

Органом досудового слідства обвинувачуються: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень: передбачених ч.3 ст.185; ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень: передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст.185; ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України (том № 1 а.с.2-7).

Обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не етаповано та не доставлено конвоєм до залу суду, обвинувачений ОСОБА_8 відмовився проти проведення судового розгляду справи в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про відкладення слухання справи та продовження обвинуваченим: ОСОБА_8 та ОСОБА_6 строк тримання під вартою до шести десяти днів, так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відносно останніх не відпали, а також продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до двох місяців.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили відхилити клопотання прокурора та заявили клопотання про заміну запобіжного заходу їх підзахисним з триманням під вартою на домашній арешт, так як прокурором не наведено ризиків відповідно до вимог КПК України, та на даний час їх підзахисні не мають наміру ухилятись від судового слідства, мають постійне місце реєстрації та проживання, тим паче потерпілі допитані у судовому засідання, та ніяким чином їх підзахисні не зможуть впливати на останніх, що підтверджується матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників провадження, при цьому потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора, захисники підтримали свої клопотання, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечували задовольнити клопотання прокурора, при цьому підтримали клопотання захисників, судова колегія приходить до висновку про розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8, та про задоволення клопотання прокурора у повному обсязі, а клопотання захисників відхилити, з наступних підстав.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених судом встановлено, що органом досудового розслідування обвинувачуються: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень: передбачених ч.3 ст.185; ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень: передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.3 ст.187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, відповідає особам обвинувачених та позбавляє їх можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду. Тому вважає, що зазначені обставини можуть бути достатніми причинами разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»). Крім того, обвинувачені, будучи працездатними особами, не працюють, що свідчить про відсутність у них міцних соціальних звязків.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались, не змінились, ризики не зменшились, а тому продовження обвинуваченим строку тримання під вартою є виправданим.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу, оскільки скасування чи зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, може призвести до спроб переховування від суду, а тому залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_8, ОСОБА_6, вважаючи жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння.

На даний час судове слідство по справі триває, при цьому обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_6 винними за ч.3 ст.187 КК України у судовому засіданні визнали себе частково та вказали з яких причин, а саме після огляду слідчих експериментів за участю їх та потерпілого мають відповідні запитання до потерпілого ОСОБА_4 та судового медичного експерта ОСОБА_9, а ОСОБА_7 винним себе визнав повністю у скоєнні злочинів, передбачених: ч.3 ст.185; ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України та надав суду покази, якими засвідчив свою причетність до злочинів, та пояснив, яким чином їх скоїв разом з іншими обвинуваченими, при цьому конкретизував , що скоєння злочинів до проникнення до приміщення СК «Провідна» запропонував ОСОБА_6, який взяв із собою металеву обценьку та маску .

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу, а як вбачається з ухвали суду від 26.01.2016 року, то строк тримання під вартою ОСОБА_8, ОСОБА_6 спливає 08.04.2016 року, як і ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту 03.04.2016 року, однак відповідно до ч.6 ст.194 КПК України, після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обовязки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обовязки скасовуються, однак судом при продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_8, ОСОБА_6 не були покладені обовязки, а тому судова колегія продовжує з обєктивних причин строк тримання під вартою останнім до шістдесяти днів, тобто до 02.06.2016 року, а ОСОБА_7 до двох місяців у вигляді домашнього арешту до 03.06.2016 року, так як домашній арешт йому було обрано судом 03.08.2015 року.

Відповідно до ч.ч.1;6 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Як вказано вище, органом досудового слідства підозрюються ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів (том № 1 а.с.2-7).

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених: ОСОБА_8, ОСОБА_6, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, за якими їм предявлено обвинувачення. Суд зазначає, що відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, відповідно до ст.178 КПК України, судом оцінено у сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідним особам у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються; вік і стан їх здоровя; наявність у обвинувачених постійного місця роботи або навчання; їх майновий стан; розмір майнової шкоди, який вказано у обвинувальному акті.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, враховуючи матеріали справи, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, судова колегія приходить до висновку, що обвинуваченим: ОСОБА_8, ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою до шістдесяти днів ,як і домашній арешт відносно ОСОБА_7 до двох місяців, а в задоволенні клопотань захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як вказано вище, відмовити, так як маються ризики з боку обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6, а саме, що вони можуть незаконно впливати на потерпілого, свідків, обвинуваченого ОСОБА_10, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Керуючись ст.ст. 10-12,25, 48-49, 176,177, 178, 181, 184,193, 194, 196, 202,206, 318-319,331,369-372, КПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про відкладення слухання справи та про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 строк тримання під вартою, а також продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 із тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Продовжити обвинуваченим: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто по 02 червня 2016 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на два місяці - по 0900 год. 03 червня 2016 року.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження покласти на обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, обовязки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:

1)прибувати до кабінету прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_11 з періодичністю 1 раз на тиждень по четвергах з 08:00 години до 17:00 години, що обґрунтовується необхідністю профілактично впливати на ОСОБА_7 з метою сприяння не ухилення останнього від судового слідства, та не вчинення ним інших кримінальних правопорушень;

2) щоденно в період часу з 21:00 годин до 08:00 годин не залишати місце постійного проживання та реєстрації будинку № 6, кв. №77 по вул. Комінтерну, м. Лозова, Харківської області, без дозволу прокурора або суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Судовий розгляд відкласти слуханням на 26 квітня 2016 року на 10 годину 00 хвилин з викликом у судове засідання учасників процесу, експерта ОСОБА_9.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Харківської УВП УДПС України в Харківській області № 27, начальнику Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та Лозівському місцевому прокурору Харківській області, для відома - обвинуваченим, захисникам.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий

у судовому засіданні Суддя: О.Г.Попов

Судді: В.А. Помазан

ОСОБА_12