Ухвала суду № 56920318, 05.04.2016, Миронівський районний суд Київської області

05.04.2016 Єдиний унікальний № 371/357/16-к

Провадження № 1-кс/371/21/16

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

05 квітня 2016 року м. Миронівка

17 год.

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,

за участю прокурора Піголя Р.В.,

слідчого Колісника Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

з секретарем Січкаренко Я.О.,

розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12016110220000198, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 185 ч. 3 КК України, ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В :

Клопотання надійшло до суду 05 квітня 2016 року о 09 год. 59 хв.

Підозрюваний доставлений до суду в супроводі працівників поліції. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 03 квітня 2016 року ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України 03 квітня 2016 року о 04 год. 00 хв.

Слідчий суддя перевірив зміст клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання.

Клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що ОСОБА_1 здійснив таємне викрадення чужого майна. Вказані дії вчинив повторно та з проникненням у приміщення.

За встановленими досудовим розслідуванням обставинами 02 квітня 2016 року близько 15 години ОСОБА_1 перебував у кафе-барі «Калинка», розташованому по вулиці Тракторна села Пії Миронівського району Київської області, де у нього виник намір на проникнення до нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 належного ОСОБА_3, в якому раніше функціонувала олійниця, з метою крадіжки металобрухту. Близько 15 години 30 хвилин 02 квітня 2016 року ОСОБА_1 прийшов до частково огородженої території, на якій розташовано вказане приміщення, підійшов до нежитлового приміщення, де відігнув металеву решітку на вікні за допомогою принесеного з собою металевого лому та через вікно проник всередину приміщення. З приміщення підозрюваний викрав бувший у використанні панцерний матрац-сітку з металевого ліжка вартістю 360 гривень та брухт чорного металу вагою 107 кг вартістю 321 гривня. Залишивши приміщення, підозрюваний продовжив злочинні дії та викрав з вікон дві бувші у використанні металеві решітки вартістю 540 та 556 гривень. Викрадене майно на двоколісному металевому візку підозрюваний перевіз до місця проживання ОСОБА_4, розташованого по вулиці Тракторна, 67 села Пії Миронівського району Київської області, та продав їй за кошти в сумі 350 гривень.

Підтвердженням вручення копій клопотання та доданих до нього документів підозрюваному та його захиснику є розписка вказаних осіб про їх отримання 04 квітня 2016 року о 17 год. 45 хв.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи, обґрунтував наявні ризики.

Прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому.

Підозрюваний заперечив факти, встановлені в ході досудового розслідування, вказав на необґрунтованість підозри, посилаючись на ті обставини, що речі, у викраденні яких підозрюється, віднайшов на смітнику. Просив застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Аналогічну позицію щодо запобіжного заходу висловив захисник підозрюваного.

Оцінка наданих матеріалів та доводи сторін кримінального провадження вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 03 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110220000198 внесено відомості про кримінальне провадження за фактом таємного викрадення чужого майна з нежитлового приміщення під літ. «А», розташованого по вулиці Тракторна, 16 У села Пії Миронівського району Київської області.

Дана обставина підтверджена Витягом з кримінального провадження.

За даним фактом ведеться досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, який полягає у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно та з проникненням у приміщення.

03 квітня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч. 3 КК України, за дії, які були ним вчинені 02 квітня 2016 року.

Слідчий довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Матеріали кримінального провадження містять дані, що підтверджують підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України. Такими доказами є: протоколи огляду місця події від 02.04.2016, протокол допиту потерпілої ОСОБА_3 від 04.04.2016, протоколи допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 04.04.2016, протокол затримання підозрюваного від 03.03.2016.

Підозра за ст. 185 ч. 3 КК України є обґрунтованою, в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. За вказаний злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчим зазначено, що мають місце ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, зокрема свідка ОСОБА_5, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Існують достатні підстави вважати, що наявні два ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування підозрюваного та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Про наявність вказаних ризиків свідчать наступні обставини.

Підозрюваний попередньо вчиняв корисливий злочин за попередньою змовою групою осіб, за який був засуджений, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в період іспитового строку, встановленого при звільненні від відбуття призначеного покарання з випробуванням. На підтвердження ризику вчинення іншого злочину додана копія вироку Ржищівського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2016 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі та звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Підозрюваний не проживає за місцем реєстрації, не працює, спілкується з антигромадським елементом, вчиняє кримінальні правопорушення в різних населених пунктах.

Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органу досудового розслідування та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає встановленим обставинам кримінального провадження та визначається, в тому числі, характером вчиненого злочину. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке підозрюваний зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.

Слідчим та прокурором обґрунтовані обставини, що перешкоджають органу досудового розслідування уникнути ризиків без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання існуючим ризикам.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 194 КПК України.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини, наявність повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину.

Встановлено, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, пов'язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження, та не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять роки.

Підозрюваний є особою, яка раніше не судима, оскільки вирок Ржищівського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2016 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України, не набрав законної сили, та підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті. При застосуванні запобіжного заходу у виді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання.

За ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, заставу необхідно визначити у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі є помірним для підозрюваного та може гарантувати виконання ним покладених обов'язків.

За ч. 7 ст. 183 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, доцільним є покласти на нього обов'язки: прибувати на виклики до слідчого Миронівського відділу поліції ГУ НП в Київській області Федорчука О.В. не рідше одного разу на тиждень, не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу слідчого, повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 182-184, 193-194, 196, 198, 202, 205 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю міста Обухів Київської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 місце перебування: село Пії Миронівського району Київської області, який не працює, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 03 квітня 2016 року.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 01 червня 2016 року.

Визначити заставу у розмірі 30 мінімальних заробітних плат в сумі 41340 (сорок одна тисяча триста сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області № 37312095018661, банк ДКСУ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого Миронівського відділу поліції ГУ НП в Київській області Федорчука О.В. не рідше одного разу на тиждень, не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу слідчого, повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 24.00 години 01 червня 2016 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Київського слідчого ізолятора Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя підпис Л.О.Капшук

Згідно з оригіналом.

Слідчий суддя Л.О.Капшук