Вирок № 56917754, 05.04.2016, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/1395/15-к Провадження №1-кп/0187/20/16

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу №187/1395/15-к (кримінальне провадження № 12015040520000243) відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження с. Чаплинка Петриківського району Дніпропетровської області, громадянин України, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 4; працюючому трактористом у ТОВ "Весна", ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, раніше не судимому;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,-

за участі сторін кримінального провадження прокурора Сухомлина В.В., адвоката (представника цивільного позивача) ОСОБА_2, потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 (представника цивільного відповідача), обвинуваченого (цивільний відповідач) ОСОБА_1,

Встановив:

23.04.2015, близько 01:05 години, ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5), перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Дружби, 8, смт. Петриківка, Петриківський район, Дніпропетровська область, під час сварки, яка виникла між ним та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, тримаючи в руці не встановлений під час судового слідства предмет, умисно наніс ним однин удар ОСОБА_3 по правому стегні, яка намагалася припинити сутичку, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді одного синця правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 на початку судового слідства свою вину в інкримінованому йому злочині визнавав, однак при допиті свою позицію змінив, та вже вину заперечував повністю. Пояснив, що у ніч з 22.04.2015 на 23.04.2015 йому зателефонувала невідома особа, яка почала погрожувати та вимагати привезти гроші. Щоб розібратися він поїхав до місця проживання потерпілої та ОСОБА_7 сина потерпілої. Надалі від надання показів відмовився. Та вказав, що взагалі нікому не наносив удари. Щодо цивільного позову, на початку судового слідства визнавав понесені витрати на лікування та адвоката. Після зміни позиції щодо визнання вини, змінив позицію щодо визнання позову в бік його заперечення.

Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його провина повністю підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом у судовому засіданні таких доказів.

Потерпіла ОСОБА_7, суду пояснила, що 23.04.2015 вона перебувала у себе вдома. Вночі почула крик свого сина ОСОБА_7 та співмешканця ОСОБА_8 Вибігши на подвіря за забором, побачила як їх обступила юрба. В цей час її вхопило декілька чоловік та почали утримувати. Звільнившись від пут одного з нападників в цей момент до неї підбіг ОСОБА_5 та наніс удар по нозі предметом схожим на металевий прут, який вона відчула коли перехопила його рукою. Більше ударів ОСОБА_5 їй не наносив. У кишені пальто, яка знаходилася на правій стороні в районі удару, був телефон, який від удару, що прийшовся по стегну, зазнав пошкоджень.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8. суду пояснили, що проживають разом з потерпілою. 23.04.2015 до їхнього двору приїхав ОСОБА_5 з групою молодиків, з якими у них виникла сутичка. Чи наносив, чи не наносив ОСОБА_5 удари потерпілій вони не бачили.

Свідок ОСОБА_9, суду пояснив, що очевидцем подій не був, однак на наступний день бачив як потерпіла не могла повноцінно ступати на праву ногу, на якій був великий синець.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, підтвердили, що вони разом з ОСОБА_5 приїздили до двору потерпілої. ОСОБА_5 вийшов з машини та направився до осіб, які були біля двору та між якими потім у ОСОБА_5 виникла сутичка. Чи наносив, чи не наносив ОСОБА_5 удари потерпілій вони не бачили.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину також повністю підтверджується долученими прокурором доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.04.2015, згідно яким ОСОБА_3 просить прийняти міри до ОСОБА_5, який близько 01:15 год. 23.04.2015 у дворі її будинку завдав фізичного болю, а саме травму правої ноги; та пошкодив її мобільний телефон "Флай";

- протоколом огляду місця події від 23.04.2015 з фото таблицями до нього, згідно яким на ділянці проїзної частини по вул. Дружби в смт. Петриківка, що межує з домоволодінням №8, на відстані близько 2 метрів від огорожі будинку виявлено сліди речовини темно-червоного кольору за зовнішніми ознаками схожими на кров, які локалізуються на відстані 1 метра один від одного. Також виявлено пошкодження огорожі на відстані близько 3 метрів від вхідних воріт, а саме відсутні дві планки, частини з яких було виявлено на узбіччі дороги по вул. Дружби в смт. Петриківка;

- висновком експерта №394-Е від 24.04.2015, згідно яким у ОСОБА_3 виявлено легке тілесне ушкодження, з давністю виникнення, яке може відповідати 23.04.2015, у вигляді одного синця правого стегна. Пошкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета;

- протоколом огляду від 29.04.2015, згідно яким оглянуто мобільний телефон марки "Флай" наданого ОСОБА_3 та виявлено пошкодження у вигляді розбитого скла, частина якого відсутня; пошкодження передньої панелі зігнуто; тріщина на панелі з правого боку від екрана, у зв'язку з чим задня панель не приєднується; пошкоджено батарею телефону зігнуто у верхній частині;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.05.2015 за участі потерпілої з фото таблицями до нього, згідно яким остання спочатку розповіла, а потім показала, як її утримували невідомі особи за руки, та коли вона вирвалася ОСОБА_5 наніс їй удар по правому стегну предметом схожим на металевий прут;

- висновком експерта №519-Е, згідно яким виявлене у потерпілої пошкодження у вигляді синця правого стегна, виникло внаслідок дії тупого твердого предмета, можливо при механізмі та взаємному розташуванні потерпілої та нападаючого, як вказано у протоколі слідчого експерименту за участі потерпілої;

- висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 23.04.2015 проведеного о 04:10 год., згідно яким ОСОБА_5 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_5 своїми діями, які виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, вчинив кримінальне правопорушення передбачене статтею 125 частиною 1 Кримінального кодексу України.

Щодо інших осіб зазначених у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.04.2015, дану справу суд розглядає в межах предявленого обвинувачення, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Посвідчення водія ОСОБА_10, поліс №АІ/2362735 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, протокол огляду автомобіля НОМЕР_1 від 30.04.2015, розписка ОСОБА_10 про отримання для зберігання автомобіля НОМЕР_1, не спростовують поза розумним сумнівом, висновки суду щодо винуватості ОСОБА_5.

Так само не спростовують поза розумним сумнівом, висновки суду щодо винуватості ОСОБА_5 покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 що вони не бачили чи наносив, чи не наносив ОСОБА_5 удари потерпілій, оскільки ОСОБА_5 постійно в їх полі зору не був, фізично вони не сприймали події, які б свідчили взагалі про відсутність факту нанесення потерпілій тілесних ушкоджень. При цьому вина ОСОБА_5 повністю підтверджується дослідженими доказами, зокрема показами потерпілої та письмовими доказами, які узгоджуються між собою. Покази щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, потерпіла надавала, як під час досудового так і судового слідства.

Враховуючи повноту та не протиречивість всієї сукупності досліджених доказів, суд вважає за необхідним розцінити покази обвинуваченого ОСОБА_5 щодо невизнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 125 КК України, як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєння злочину та повязаних з цим цивільно-правових наслідків; та як такі, що спростовуються дослідженими судом доказами.

Основним законом держави, визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

При призначенні покарання ОСОБА_5, враховуючи дані його особистості, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а саме, що він за місцем мешкання та останньої роботи характеризується задовільно, не одружений, працює, за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше судимий за спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, при цьому вчинив злочин, який в силу ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, свою вину не визнав. Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння.

Також при призначенні покарання суд враховує особу потерпілої, а саме трудову характеристику, згідно якої остання характеризується як особа, що володіє високим рівнем культури поведінки і спілкування з людьми, врівноважена, тактовна, у критичних ситуаціях поводиться коректно і водночас з розумінням.

З огляду на викладене, з урахуванням конкретних обставин справи, відношення підсудного до скоєного, наявність обставин, що обтяжують його покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді виправних робіт.

Суд приходить до висновку, що вказане покарання з огляду на обставини справи, є достатнім.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинуваченого від покарання, чи його відбування, судом не встановлено.

Розглядаючи заявлений по справі цивільний позов, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Окрім цього виходячи з положень ст. 23 ч.1 цього Кодексу особа має право також на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зміст моральної шкоди розкривається зокрема в частині другій вказаної статті.

З урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача шкоду заподіяну злочином, а саме 800 грн. за пошкоджений телефон; 3000 грн. за пошкоджений паркан; 1931,06 грн. витрати на придбання ліків; за послуги юриста 1500 грн., а всього 7231,06 грн., та 20000 грн. моральної шкоди.

З огляду на обставини справи, доведеність вини обвинуваченого, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_3

Так претензії матеріального характеру, повязаних з витратами на лікування підтверджуються відповідними квитанціями на придбання ліків, а саме на суму в розмірі 1287,76 грн. (а.с. 27-28). Суд критично оцінює доводи позивача щодо необхідності врахування цін на ліки станом на 11.01.2016, так як фактичні витрати були понесені у квітні-травні 2015 року, а тому підстав використовувати зазначені ціни у суду не має.

Також підлягають задоволенню витрати потерпілої на залучення адвоката в розмірі 1500 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги, участю у справі адвоката потерпілої та відповідною квитанцією про оплату послуг адвоката (а.с. 14-15, 26).

При цьому доказів на підтвердження завданої шкоди щодо пошкодження майна у визначеному розмірі, в силу статей 10 та 60 ЦПК України позивачем не надано, а тому в даній частині позов підлягає залишенню без задоволення.

В обґрунтування цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, потерпілою зазначено про тривалі страждання, які позначили негативні зміни у її житті: щоденні думки та спогади про наслідки, страх можливого повторення подій, тривога, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений настрій, порушення сну, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, почуття образи, обурення, побоювання щодо майбутнього стану здоровя та життя. Зазначила, що впродовж лікування вона була непрацездатною, що призвело до зниження добробуту її сімї. Лікарем - хірургом Петриківської ЦРЛ було рекомендовано оперативне лікування - розтин великого крововиливу (розмір 19см на 11см), але їй довелось утриматись від такого лікування щоб спробувати народні методами, бо дуже боялась побічних дій після розкриття крововиливу, лікувалась з цього приводу протягом двох місяців. Після пережитого стресу, перебуваючи в стані шоку, вона отримала хворобу - гіпертонічний криз, що супроводжується постійним лікуванням. Дотепер у неї продовжуються проблеми зі здоровям у вигляді частого головного болю, тремор тіла - особливо вранці, високі цифри артеріального тиску 180/100.

Суд констатує, що цивільний позивач, безумовно, зазнав моральної шкоди; крім незручностей, він відчував стурбованість і тривогу через зміну стану здоров'я та звичного способу життя.

Зазначена шкода не підлягає точному обрахунку. Вказане відповідає встановленим критеріям оцінки моральної шкоди, визначеним Європейським судом з прав людини (справа Лопес Остра проти Іспанії 1994).

Однак, як вбачається із матеріалів справи, потерпілій завдано легких тілесних ушкоджень у вигляді одного синця правого стегна. При цьому суд враховує, час доби коли вчинено злочин, характер тілесного ушкодження у вигляді садна розміром 19см на 11см; вік потерпілої, якій більше 45 років, та її стать, по відношенню до 22 річного обвинуваченого, який є фізично сильнішим від потерпілої; та стан сп'яніння обвинуваченого при вчиненні злочину.

З огляду на обставини справи, враховуючи доведеність вини обвинуваченого, індивідуальні особливості потерпілої, характер тілесного ушкодження, обставини вчинення злочину, майновий стан цивільного відповідача, який працює, є працездатним, виходячи з принципів справедливості та розумності, суд приходить до висновку про задоволення предявлених вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 грн. В іншій частині вимоги є необґрунтовано надмірними та в порушення статей 10 і 60 ЦПК України недоведеними.

Розподіл процесуальних витрат за цивільним позовом здійснити відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", а саме оскільки цивільного позивача звільнено від сплати судового збору, враховуючи ціну позову, такий збір стягується з цивільного відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини, тобто в розмірі 487,20 грн. (мінімальна ставка станом на 01.01.2015). Доказів про наявність підстав для звільнення цивільного відповідача від сплати судового збору, стороною захисту з урахуванням вимог ст.ст. 22, 26 КПК України не надано, а матеріали справи таких не містять.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні. Клопотання прокурора про вирішення долі речових доказів, а саме мобільного телефону та автомобіля, суд залишає без задоволення так як відповідна постанова про долучення речових доказів суду не надавалася.

Керуючись статтями 349, 368-370, 377 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) місяців виправних робіт з відрахуванням із заробітної плати 20 відсотків щомісячно в доход держави.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_3) 1287 (тисяча двісті вісімдесят сім) грн. 76 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1500 (тисяча пятсот) грн. в рахунок відшкодування витрат на залучення адвоката та 3 000 (три тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2) в дохід держави судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. Реквізити для сплати судового збору: код ЄДРПОУ суду 26371366; Р/Р 31215206700225; КБК 22030001; отримувач УДКСУ у Петриківському районі Дніпропетровської області; ОКПО 37320300; МФО 805012; банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_17