Рішення № 56915868, 26.01.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р.Справа № 925/1874/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В. за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про стягнення 6115 грн. 20 коп.,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13-374-РО від 04.01.2013 року, 370 грн. 85 коп. заборгованості за поставлений по договору природний газ станом на 09.11.2015 року, 1068 грн. 17 коп. пені, 1674 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 3001 грн. 60 коп. 3% річних за період прострочення, що разом складає 6115 грн. 20 коп., та відшкодування понесених судових витрат.

Відповідач подав письмовий відзив на позов (а.с. 90-93), у якому позов визнав частково, просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 370 грн. 85 коп. основного боргу на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмета спору, відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 667,83 грн. пені, 105,06 грн. 3% річних, 4,75 грн. інфляційних втрат з мотивів неправильності здійсненого їх розрахунку, зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 10 грн. та розстрочити виконання рішення суду, яке буде прийняте у справі, на один рік з підстав перебування підприємства у важкому фінансовому стані.

Представник позивача в судовому засіданні позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, проти зменшення розміру пені і розстрочення виконання рішення суду заперечував, представник відповідача позовні вимоги визнав частково з мотивів, викладених у відзиві на позов, наполягав на задоволенні клопотання про зменшення розміру пені і розстрочення виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

04.01.2013 року позивачем - Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як продавцем, та відповідачем - Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», як покупцем, був укладений договір № 13-374-РО купівлі-продажу природного газу (далі Договір, а.с. 9-14).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. статті І Договору, продавець зобов'язався поставити у власність покупцю у 2013 році природний газ (далі - газ), а покупець прийняти і оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям, які є кінцевими споживачами газу.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

Додатковими угодами до Договору №№ 1-17 сторони викладали у новій редакції умови договору (пункти 2.1., 5.1., 5.2., 5.4., 6.1., 7.2., 11 Договору) щодо кількості, ціни і загальної суми вартості газу, порядку і умов проведення розрахунків, порядку вирішення спорів, строку дії договору. Згідно з п. 1 додаткової угоди № 17 від 19.06.2015 року, сторони домовились, що договір припинив свою дію в частині поставки природного газу з 01.07.2015 року (а.с. 25-27).

На виконання умов Договору позивач поставив протягом січня 2013 - червня 2015 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 624,808 тис. м. куб., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу з 31.01.2013 по 30.06.2015 року включно (а.с. 36-66).

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу виконав з порушенням умов п. 6.1 Договору, за поставлений природний газ розрахувався не вчасно.

За розрахунком позивача, згідно з даними його бухгалтерського обліку і інформацією обслуговуючого банку заборгованість відповідача по основному боргу станом на 01.09.2015 року складала за природний газ, поставлений у 2013-2015 роках, 370 грн. 85 коп. (а.с. 77, 78-79). Зазначена сума заборгованості в розмірі 370,84 грн., визначена станом на 01.09.2015 року, визнана відповідачем.

Платіжним дорученням № 3199 від 30.10.2015 року відповідач перерахував позивачу 370,84 грн. залишку спірної заборгованості з оплати за природний газ, отриманий по договору № 13-374-РО від 04.01.2013 року (а.с. 99).

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору № 13-374-РО від 04.01.2013 року купівлі-продажу природного газу, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості з оплати природного газу, поставленого, на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13-374-РО від 04.01.2013 року в 2013-2015 роках, штрафних санкцій у виді пені, передбаченої пунктом 7.2. статті 7 договору, та наслідків порушення грошового зобовязання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Спірна заборгованість у розмірі 370,84 грн. відповідачем була сплачена 30.10.2015 року до подання позову, сплата цієї заборгованості підтверджена представником позивача в засіданні суду, різниця між нарахованою позивачем і сплаченою відповідачем сумами в розмірі 1 коп. виникла внаслідок заокруглення чисел, судом в якості предмета спору не сприймається. Викладене свідчить про безпідставність вимоги в цій частині, тому в задоволенні позову в цій частині суд позивачу відмовляє.

Згідно з розрахунком позивача (а.с. 67-76), спірні суми пені, інфляційних втрат і 3% річних, вимога про стягнення яких є також предметом спору у даній справі, нараховані, відповідно: 1068,17 грн. пені за період прострочення з 20.10.2014 по 12.10.2015 року по грошовим зобовязанням вересня грудня 2014 року, січня червня 2015 року включно; 3001,60 грн. 3% річних і 1674,58 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 20.02.2013 по 12.10.2015 року по грошовим зобовязанням січня грудня 2014 року, січня червня 2015 року включно;

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, інфляційних втрат, 3% річних за період прострочення станом на 12.10.2015 року суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розясненнями, викладеними в постановах Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» N 14 від 17.12.2013 року.

При перевірці судом правильності нарахування позивачем спірних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних судом виявлено невідповідність вищенаведеним правовим нормам, їх розрахунок складає, відповідно, 399,94 грн. пені, 2903,86 грн. 3% річних, 1672,03 грн. інфляційних втрат і в такому розмірі позов підлягає задоволенню.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру пені і розстрочку виконання рішення суду з підстав, передбачених ч. 1 ст. 233 ГК України, п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідач в особі свого представника зазначив, що у зв'язку з нестабільною економічною ситуацією в України, порушення договірних зобовязань споживачами газу, на даний час склалася негативна ситуація для діяльності ПАТ «Черкасигаз». За результатами господарської діяльності товариство має збитки, що становлять понад 60 млн. гривень. Одноразове стягнення коштів за рішенням, яке буде прийняте в даній справі, призведе до ще більшого погіршення фінансового стану товариства.

Пунктами 3, 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом ч. 3 ст. 193 ГК, ст. 529 ЦК України, управнена сторона має право не приймати виконання зобовязання частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Приймаючи до уваги норми п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 193 ГК, ст. 529 ЦК України, розяснення Пленуму Вищого господарського суду України, викладені в п. 3.17.4. постанови від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», п. 7.2 постанови від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», заперечення представника позивача проти задоволення клопотання відповідача, суд наявності саме винятковості обставин, необхідних для прийняття рішення про зменшення розміру пені, розстрочення виконання рішення суду не вбачає, тому клопотання відповідача про це вважає необґрунтованим і в його задоволенні йому відмовляє.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до встановлених обставин справи та приписів законодавства суд частково надає перевагу запереченням відповідача, позов задовольняє частково, в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені і розстрочення виконання рішення суду відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а саме 991 грн. 09 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», місцезнаходження: вул. Громова, б. 142, м. Черкаси, 18000, код 03361402 на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», місцезнаходження: вул. ОСОБА_3, б. 6, м. Київ, 01001, код 20077720 399 грн. 94 коп. пені, 2903 грн. 86 коп. 3% річних, 1672 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 991 грн. 09 коп. судового збору.

В задоволенні позову в частині решти вимог про стягнення 370 грн. 85 коп. основного боргу, 668 грн. 23 коп. пені, 97 грн. 94 коп. 3% річних, 2 грн. 55 коп. інфляційних втрат і 226 грн. 91 коп. судового збору - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 04.04.2016 року.

Суддя В.М. Грачов