Ухвала суду № 56915654, 31.03.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.03.2016 Справа № 920/1714/15

Господарський суд Сумської області у складі судді Лиховида Б.І., розглянувши заяву Комунального підприємства Білопільської міської ради «Теплосервіс Білопілля» б/н б/д про розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 30.11.2015 по справі № 920/1714/15 за позовом: Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, до відповідача: Комунального підприємства Білопільської міської ради «Теплосервіс Білопілля», м. Білопілля, Сумська область; про стягнення 199 947 грн. 79 коп.,

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 14-100 від 18.04.2014)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 04.01.2016)

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Сумської області 30.11.2015 було винесено рішення у справі №920/1714/15, відповідно до якого позов було задоволено та стягнуто з Комунального підприємства Білопільської міської ради Теплосервіс Білопілля (41800, Сумська область, Білопільський район, м. Білопілля, вул. Леніна, буд. 87, код 37601105) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 82 140 грн. 76 коп. пені, 33 120 грн. 63 коп. 3% річних, 29 925 грн. 89 коп. інфляційних збитків, 2 999 грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору.

На виконання зазначеного рішення судом видано відповідний наказ.

16.03.2016 до господарського суду Сумської області надійшла заява від Комунального підприємства Білопільської міської ради «Теплосервіс Білопілля» б/н б/д про розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 30.11.2015 по справі № 920/1714/15, в якій відповідач просить, враховуючи неможливість відразу у повному обсязі виконати рішення суду, розстрочити виконання відповідачем наказу виданого 14.12.2015 про стягнення відповідача на користь позивача 148 186 грн. 50 коп. з наступним графіком погашення боргу: квітень 2016 24 697 грн. 75 коп., травень 2016 24 697 грн. 75 коп., червень 2016 24 697 грн. 75 коп., липень 2016 24 697 грн. 75 коп., серпень 2016 24 697 грн. 75 коп., вересень 2016 24 697 грн. 75 коп.

Представник відповідача, заявник у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просить розстрочити виконання рішення суду відповідно до вимог заяви посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Представник позивача надав усні пояснення, в яких зазначив, що заяву про розстрочку виконання рішення суду вважає необґрунтованою, тому просить відмовити у її задоволенні. В запереченнях на заяву про розстрочку № 14/2-4368 від 23.03.2016, крім іншого також зазначив, що господарська діяльність позивача обтяжена довгостроковими податковими та кредитними зобовязаннями, що підтверджується балансом підприємства позивача, тобто фінансовий стан позивача також є досить скрутним. Таким чином позивач не має фінансової можливості розстрочувати виконання зобовязань своїх контрагентів, з огляду на вищевикладене, а також на інфляційні процеси, що наразі відбуваються у державі вважає за недоцільне та неможливе задовольнити заяву скаржника та розстрочувати виконання судового рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пленум Верховного Суду України постановою від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» постановив: «При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 Цивільного процесуального кодексу і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо)».

Крім цього, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

В даному випадку, надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану відповідача не може вважатися підставою для застосування положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.

Окрім того, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько - правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Підставою для проведення розрахунків між сторонами за виконані роботи є договір та акти приймання передачі природного газу, а відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач у своїй заяві не надає достатньо належних доказів неможливості виконання рішення суду, а обґрунтовує заяву тяжким фінансовим становищем, у звязку з тим, що усі кошти, які надходять від відповідачів зараховуються на відповідний рахунок та розподіляються Пат НАК «Нафтогаз України» у процентному співвідношенні, і підприємство відповідач отримує приблизно 30% усіх надходжень коштів, що є недостатнім для виконання рішення суду в повному обсязі. Однак такі обставини для надання розстрочки виконання рішення суперечить ст. 121 Господарського процесуального України, не є винятковими, і такими, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, тому у задоволенні заяви Комунального підприємства Білопільської міської ради «Теплосервіс Білопілля» б/н б/д про розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 30.11.2015 по справі № 920/1714/15 суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Комунального підприємства Білопільської міської ради «Теплосервіс Білопілля» б/н б/д про розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 30.11.2015 по справі № 920/1714/15 - відмовити.

Суддя Б.І. Лиховид