Рішення № 56915285, 02.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. Справа № 911/34/16

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго”, м. Сімферополь

про стягнення 4559211,02 грн.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (надалі позивач) заявлено позов до Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго” (надалі відповідач) про стягнення 4559211,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов’язання щодо оплати спожитого природного газу за договором №26/1-БО про закупівлю природного газу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2016 р. прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 03.02.2016 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2016 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 02.03.2016 р.

У судове засідання представник відповідача повторно не з’явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи обмежений процесуальний строк вирішення спору та те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

08.02.2012 між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” та Орендним підприємством “Кримтеплокомуненерго” укладено договір № 26/1-БО про закупівлю природного газу.

Укладений між позивачем та відповідачем договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме: майново-господарських зобов’язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Невиконання відповідачем зобов’язань за цим договором щодо оплати поставленого природного газу у встановлений договором строк стало предметом розгляду у справі № 901/2019/13 господарського суду Автономної Республіки Крим.

Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2013 у вказаній справі стягнуто з ОП “Кримтеплокомуненерго” на користь НАК “Нафтогаз України” 6892585,74 грн. основного боргу, 430473,39 грн. процентів, 800000,00 грн. штрафу, 900000,00 грн. пені, 68820,00 грн. витрат на сплату судового збору; в частині стягнення 93029,73 грн. втрат від інфляції, 759805,24 грн. штрафу, 329824,79 грн. пені у задоволені позову відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено факт поставки відповідачу природного газу, у тому числі у період січень-квітень 2012 року на суму 23752585,74 грн. та факт допущення відповідачем порушення строку виконання зобов’язань з оплати природного газу, переданого за період січня-квітня 2012 року, а також наявність заборгованості за поставлений у відповідному періоді природний газ у розмірі 6892585,74 грн.

Зазначене рішення, залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 р., яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2013 р.

Таким чином, відповідне рішення суду є таким, що набрало законної сили.

Крім того, у зв’язку з продовженням невиконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленого природного газу, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогами щодо сплати 3 % річних та інфляційних втрат. Так, рішенням господарського суду Київської області від 07.07.2015 р. у справі № 911/1754/15 позов задоволено частково, стягнуто з Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 288355,58 грн. процентів, 920604,15 грн. втрат від інфляції; в частині стягнення 0,07 грн процентів у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення суду не було оскаржене і є таким, що набрало законної сили.

В силу частини третьої ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідні факти, встановлені вказаними рішеннями суду, не потребують доведення у даній справі.

Між тим, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64). Відповідно до ст. 11128ГПК України рішення ВСУ, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

З огляду на викладене, позивачем правомірно заявлено позов до відповідача з вимогою щодо стягнення з відповідача 3 % річних на суму 214142,31 грн. та інфляційних втрат на суму 4345068,71 грн.

Таким чином, предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої ст. 625 ЦК України, за несвоєчасне виконання обов’язків з оплати поставленого природного газу.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно з частиною першою ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги щодо стягнення 3 % річних на суму 214142,31 грн. за період з 11.09.2014 р. по 23.09.2015 р. та інфляційні втрати на суму 4345068,71 грн. за період з вересня 2014 року по червень 2015 року не були предметом розгляду, а ні у справі № 901/2019/13, а ні у справі № 911/1754/15.

Так, здійснивши перерахунок вимог позивача щодо стягнення з відповідача 214142,31 грн. 3 % річних за вказаний період, судом встановлено, що відповідний розрахунок позивачем здійснено невірно, а сума 3 % річних відповідно до здійсненого розрахунку судом становить 214142,25 грн.

Здійснивши перерахунок вимог позивача щодо стягнення з відповідача 4345068,71 грн. інфляційних втрат за вказаний період, судом встановлено, що відповідний розрахунок позивачем здійснено невірно, а сума інфляційних втрат відповідно до здійсненого розрахунку судом становить 4297254,44 грн.

З огляду на все наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 3 % річних на суму 214142,25 грн. та інфляційних втрат на суму 4297254,44 грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Судовий збір згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго” (95026, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3А; код ЄДРПО України 03358593) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПО України 20077720) 214142 (двісті чотирнадцять тисяч сто сорок дві) гривні 25 копійок 3 % річних, 4297254 (чотири міліонна двісті дев’яносто сім тисяч двісті п’ятдесят чотири) гривні 44 копійок інфляційних втрат, 67670 (шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят) гривень 96 копійок судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.04.2016 року

Суддя А.В. Лопатін