Ухвала суду № 56915012, 30.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення заяви

30.03.2016Справа № 910/15274/14

Господарський суд міста Києва, у складі судді Чинчин О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Міжнародна Маркетингова група - Україна" до Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" простягнення 400 500 грн. 00 коп.

Представники сторін:

від позивача:Родін Р.В. - представник за довіреністю; Роденко Д.Г. - директор; від відповідача:Гаєвська Т.А. - представник за довіреністю; Лиштва Ю.В. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Міжнародна Маркетингова Група - Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" про стягнення 400 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 року справу №910/15274/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 16.03.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року відкладено розгляд справи на 30.03.2016 року, у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

28.03.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, в якій просить Суд:

- визнати надані ПП «Маркетингова Міжнародна Група - Україна» послуги ПрАТ «МТС Україна» за договором про надання маркетингових послуг №7/1 від 1 липня 2013 року такими, що були прийняті, на підставі ч. 3 статті 212, ч. 2 статті 882 ЦК України;

- стягнути з ПрАТ «МТС Україна» грошові кошти в розмірі 400 500, 00 (чотириста тисяч п'ятсот гривень, 00 копійок) гривень разом із ПДВ, у якості оплати послуг за Договором, а також, відповідно до пункту 5.2. Договору,

- пеню в розмірі 34 838,00 грн. (Тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять вісім гривень 00 копійок),

- інфляційне збільшення суми боргу відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 318 332.00 грн. (триста вісімнадцять тисяч триста тридцять дві гривні 00 копійок),

- 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 25 478.00 грн. (Двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 00 копійок.

- судові витрати покласти на Відповідача.

Суд, зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Згідно з п. 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Одночасно, відповідно до п.4 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Приватне підприємство "Міжнародна Маркетингова група - Україна" 24.07.2014 року звернулось з позовом, в якому просить Суд

визнати надані ПП «Маркетингова Міжнародна Група - Україна» послуги ПрАТ «МТС Україна» за договором про надання маркетингових послуг №7/1 від 1 липня 2013 року такими, що були прийняті, на підставі ч. 3 статті 212, ч. 2 статті 882 ЦК України та стягнути з ПрАТ «МТС Україна» грошові кошти в розмірі 400 500, 00 (чотириста тисяч п'ятсот гривень, 00 копійок) гривень разом із ПДВ, у якості оплати послуг за Договором, а також, відповідно до пункту 5.2. Договору, тобто вимоги немайнового та майнового характеру.

Судом встановлено, що до матеріалів вказаної позовної заяви додано платіжне доручення №300840 від 29.05.2014 р. про сплату судового збору в розмірі 8 287 грн. 00 коп. та платіжне доручення №300855 від 12.06.2014 р. про сплату судового збору в розмірі 1 218 грн. 00 коп.

Суд зауважує, що відповідно до норм статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1 827 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат -73 080 грн., а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати - 1 218 грн.

Позивач за подання позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 9 228 грн. 00 коп. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач сплатив 9 505 грн. 00 коп., що на 277 грн. 00 коп. більше встановленого розміру.

28.03.2016 року від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, в якій просить стягнути окрім основної заборгованості, ще пеню в розмірі 34 838,00 грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 318 332.00 грн. та 3% річних в розмірі 25 478.00 грн., що в загальному розмірі становить 378 648 грн. 00 коп.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1 378 грн.).

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року, стосовно того, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, Позивачем за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову має бути доплачений судовий збір у розмірі 5 679 грн. 72 коп.

Судом встановлено, що до заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову додано платіжне доручення №301186 від 24.03.2016 р. про сплату судового збору в розмірі 3 400 грн. 22 коп. Також, Позивач просить зарахувати надмірно сплачений судовий збір за подання позовної заяви до заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, що в загальному розмірі становить 3 677 грн. 22 коп. (3 400,22+277,00), тобто у меншому розмірі, ніж встановлено Законом.

Таким чином, Суд приходить до висновку що до матеріалів заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положенням частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, належним доказом відправлення Відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.03.2015 року по справі №904/8482/14.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що Заявником, на підтвердження надсилання Відповідачу копії заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову та доданих до неї документів, додано копію опису вкладення та копію фіскального чеку від 24.03.2016 року.

Суд звертає увагу, що документ, що підтверджує факт надання поштових послуг повинен бути наданий в оригіналі.

З огляду на викладене суд позбавлений можливості дійти висновку про належне надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що дана заява підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись пунктами 4 та 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову повернути заявникові без розгляду.

2. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя О.В. Чинчин