Ухвала суду № 56914223, 04.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення

04 квітня 2016 р.

м. Одеса

Справа № 821/3620/15-а

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Єщенко О.В., розглянувши клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року по справі №821/3620/15-а за адміністративним позовом Агрофірми радгосп «Білозерський» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року частково задоволено адміністративний позов Агрофірми радгосп «Білозерський».

На зазначену постанову суду Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу.

Також, апелянтом ставиться питання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт послався на те, що оскаржуване рішення відповідач отримав 04.01.2016 року, тому звернувшись із апеляційною скаргою 05.01.2016 року ним додержано строки, визначені КАС України.

Разом з тим, Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року скаргу відповідача було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України в частині не додання до скарги документу про оплату судового збору, у зв’язку із чим апелянту надано термін для усунення недоліків у строк до 05.02.2016 року.

05.02.2016 року апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків скарги до отримання платіжного доручення про сплату судового збору згідно реєстру бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року продовжено апелянту строк на усунення недоліків скарги до 29.02.2016 року.

01.03.2016 року апелянт повторно звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків скарги до отримання платіжного доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року відмовлено апелянту у продовжені строку на усунення недоліків скарги та апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

В свою чергу скаржником 12.03.2016 року направлено на адресу суду платіжне доручення на оплату судового збору, яке одержано судом апеляційної інстанції 16.03.2016 року, тобто після ухвалення рішення про повернення апеляційної скарги.

Враховуючи, що на час направлення матеріалів на виконання рішення суду апеляційної інстанції про усунення недоліків скарги апелянту повернуто апеляційну скаргу, Державна фіскальна служба України 24.03.2016 року (згідно штемпелю на конверті) повторно звернулась до суду із вказаною апеляційною скаргою на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року.

Дослідивши матеріали справи та доводи апелянта, суддя-доповідач вважає, що клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, суддя-доповідач застосовує правила статті 108 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно із п. 1 ч. 3 цієї статті, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

Разом з цим, за правилами ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, системний аналіз наведених норм показав, що повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, не позбавляє цю особу права на повторне звернення із скаргою в порядку, встановленому законом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, у відкритому судовому засіданні 28.12.2015 року судом першої інстанції проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови, копію повного тексту якої відповідачем отримано 04.01.2016 року (а.с. 57).

Повторно із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відповідач звернувся 24.03.2016 року (згідно штемпелю на конверті), тобто із сплином десятиденного строку на його оскарження, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

За правилами ч. 1 ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Аналіз наведених норм показав, що підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом та протягом якого особа має вчинити певні процесуальні дії, є наявність поважних причин пропуску цього строку, а також ґрунтовних обставин, з якими пов'язаний пропуск строку.

Як зазначає Державна фіскальна служба України та підтверджується матеріалами справи, підставою для повторного звернення до суду апеляційної інстанції із скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі стало повернення первинної скарги контролюючому органу.

Разом з цим, як показують матеріали справи, апелянтом додержано десятиденний термін звернення до суду із первинною апеляційною скаргою та вбачаються обставини, за якими апеляційна скарга приводилась апелянтом у відповідність із ст. 186 КАС України, тобто умови, наявність яких не викликала у скаржника необхідності в повторному зверненні із скаргою та з якими пов'язаний сплин строку на звернення із повторною скаргою до моменту одержання рішення суду про повернення скарги.

Також, суддя-доповідач враховує, що із повторною скаргою на рішення суду першої інстанції апелянт звернувся 24.03.2016 року, тобто в межах десятиденного строку на оскарження судового рішення з моменту настання події, з якою у скаржника пов’язуються обставини на вчинення таких процесуальних дій, а саме після одержання апелянтом 21.03.2016 року відповідного судового рішення з матеріалами скарги.

Таким чином, оскільки з матеріалів справи вбачаються обставини, що безпосередньо унеможливлювали апелянта вчинити певні процесуальні дії у визначений законом строк, ці обставини підтверджуються належними засобами доказування, враховуючи додержання апелянтом строку на повторне звернення із скаргою з моменту настання події, з якою у скаржника виникли підстави на вчинення процесуальних дій, суддя приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та про необхідність поновлення цього строку на підставі ч. 1 ст. 102 КАС України.

Керуючись ст. 102, 189 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Поновити Державній фіскальній службі України строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної після постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: О.В. Єщенко