Постанова № 56914033, 10.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 р. Справа № 804/202/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріГелетій М.Т. за участю: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 Борисенка А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відповідача 1 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Відповідача 2 Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, Відповідача 3 Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відповідача 1 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Відповідача 2 Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, Відповідача 3 Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.02.2016 р. вх. №6328/16), у якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року №1о/с в частині призначення з 07.11.2015 року ОСОБА_3 (М-106549) на посаду інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області внести зміни до наказу від 06.11.2015 року №485 о/с в частині підстави звільнення ОСОБА_3, виклавши відповідний пункт у наступній редакції: «звільнити у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_3 (М-106549) начальника сектору карного розшуку Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) з 6 листопада 2015 року».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ від 07.11.2015 року №1о/с в частині призначення позивача на посаду інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції є протиправним, винесеним з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з тим, що позивачем не було надано згоду на призначення його на вказану посаду. В свою чергу, на думку позивача, наказ від 06.11.2015 року №485 о/с є протиправним, винесеним з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ОСОБА_3 не подавався рапорт до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про звільнення його у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства і відомства.

Відповідач 1 заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, які містяться в матеріалах справи, у яких зазначено, що при прийнятті оскаржуваного наказу від 06.11.2015 року №485 о/с Головне управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області діяло в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідач 2 заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, які містяться в матеріалах справи, у яких посилався на прийняття оскаржуваного наказу від 07.11.2015 року №1о/с на підставі та у спосіб, визначений діючим законодавством.

Відповідач 3 проти задоволення позову заперечив, надав письмові заперечення на адміністративний позов. У яких зазначив, що, оскільки, ОСОБА_3 не відмовився від проходження подальшої служби в Національній поліції та не подав рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ, то позивач не може бути звільнений у Запас збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 та відповідача 2 в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача 3 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку з викладеним, суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив проводити розгляд справи без участі відповідача 3.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 проходив службу на посаді начальника сектора карного розшуку Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) ГУ МВС у Дніпропетровській області.

Позивач звернувся із заявами від 05.11.2015 року до Начальника Національної поліції України Х.Деканоїдзе та Радника голови національної поліції України Репешка І.В., у яких просив прийняти його до складу Національної поліції України та призначити на посаду рівнозначну колишній у складі Національної поліції.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області від 06.11.2015 № 485 о/с майора міліції, начальника сектора карного розшуку Нікопольського міського відділу ( з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) ГУ МВС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 звільнено у запас Збройних сил ( з поставленням на військовий облік) з органів внутрішніх справ України за п. 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації)) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

07 листопада 2015 року наказом №1о/с Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області позивача, який мав спеціальне звання майора міліції, призначено з 07.11.2015 року на посаду інспектора Марганецького відділення поліції та присвоєно йому спеціальне звання майора поліції.

Вирішуючи заявлений спір по суті суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Спірні відносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення № 114).

Верховною Радою України 2 липня 2015 року було прийнято Закону України «Про Національну поліцію».

Вказаний Закон було опубліковано в газеті «Голос України» 06 серпня 2015 року №141-142, а згідно пункту 1 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, чинність він набирає через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Враховуючи вищенаведене, а також пункт 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, яким передбачено втрату чинності Закону України «Про міліцію», з 07.11.2015 року міліція в Україні, як державний орган виконавчої влади припинила своє існування.

На виконання Закону України «Про Національну поліцію» Кабінетом Міністрів України було винесено постанову «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 року № 730, якою було ліквідовано, зокрема, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області і Нікопольський міський відділ (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області без визначення правонаступників.

Статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

06 серпня 2015 року Закон №580-VIII був опублікований в газеті «Голос України» та відповідно до Прикінцевих та перехідних положень, набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 07.11.2015 року, крім, зокрема, пунктів 8 - 11 Прикінцевих та перехідних положень, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, тобто з 07.08.2015 року.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Пунктами 9, 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, Законом № 580-VIII передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Відповідно до пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема за пунктом з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що станом на дату прийняття наказу від 06.11.2015 року №485 о/с у Головного управління МВС у Дніпропетровській області не було рапорту про звільнення позивача у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства і відомства.

У матеріалах справи міститься Висновок службової перевірки фактів, викладених у адміністративному позові ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Головного управління МВС в Дніпропетровській області, Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) ГУ МВС у Дніпропетровській області про скасування наказу про звільнення, стягнення грошового забезпечення, відшкодування моральної шкоди, що затверджений Головою ліквідаційної комісії Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) ГУ МВС у Дніпропетровській області В.М. Піскуновим, яким у ході службової перевірки встановлений таким, що знайшов своє підтвердження, факт подання колишнім начальником карного сектору Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) ГУ МВС у Дніпропетровській області рапорту про звільнення з ОВС у зв'язку з переходом у встановленому порядку в інші міністерства і відомства (організації). Вказані у зазначеному висновку факти позивачем не оскаржувались.

Посилання позивача на пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI щодо неприйняття позивача на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення не береться судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідніих положень Закону № 580-VIІI він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Оскільки перше офіційне опублікування відбулося в газеті «Голос України» 06.08.2015 року, Закон набрав законної сили з 07.11.2015 року, окрім вищевказаних норм.

07 листопада 2015 року на виконання Постанови Кабінету Міністрів від 16.09.2015 року №730 було зареєстровано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зроблено запис № 1 224 102 0000 074604 від 07.11.2015 р.

Таким чином, позивач не міг бути прийнятий на службу до поліції до 06 листопада 2015 року, оскільки Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області зареєстроване як юридична особа 07.11.2015 року, та Закон України «Про Національну поліцію» в частині прийняття на службу до поліції та видання наказу про призначення на посаду поліцейського набрав чинності з 07.11.2015 року.

Поряд із цим, відповідно до статті 47 Закону України «Про національну поліцію» призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Щодо посилань позивача про ненадання згоди на призначення інспектором Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції, через те, що дана посада є нерівнозначною попередній посаді, яку він займав у органах міліції, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріали справи містять заяви позивача, відповідно до яких ОСОБА_3 просив призначити його на посаду рівнозначну колишній у складі Національної поліції України, однак, суд вважає за необхідне звернути увагу, що з аналізу норм Закону України «Про Національну поліцію» вбачається відсутність обов'язку призначення працівників міліції на посади поліцейських, рівнозначні тим, які вони обіймали під час проходження служби в міліції.

У відповідності до приписів вказаного закону вирішення питання щодо призначення поліцейських на конкретні посади належить до повноважень керівника відповідного територіального органу Національної поліції України.

07 листопада 2015 року т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області генералом третього рангу Репешком І.В. з метою забезпечення своєчасності виконання завдань, покладених на Національну поліцію України, прийнято оскаржуваний наказ №1 о/с, відповідно до якого ОСОБА_3 було призначено на вакантну посаду, а саме, на посаду інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції.

Як також встановлено судом, з 07.11.2015 року позивач перебуває на посаді інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції, виконує свої посадові обов'язки та отримує відповідне грошове забезпечення.

Час перебування на вказаній посаді зараховується до стужу служби позивача в поліції, що є також фактичним підтвердженням згоди позивача з призначенням його на вказану посаду.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області у розглянутому спору діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України при прийнятті наказу від 07.11.2015 року №1о/с в частині призначення з 07.11.2015 року ОСОБА_3 (М-106549) на посаду інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції, у зв'язку із чим відсутні підстави для визнання його протиправним та нечинним, а, отже, й відсутні підстави для внесення змін до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 року №485 о/с в частині викладених підстав звільнення ОСОБА_3.

Із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Відповідача 1 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Відповідача 2 Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, Відповідача 3 Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 15 березня 2016 року

Суддя В.В. Степаненко