Постанова № 56913357, 10.03.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2016 рокум. Ужгород№ 807/189/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

за участі сторін:

позивача - ОСОБА_1;

представників відповідача - Свалявської об'єднаної Державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області - Жупан Жанети Василівни та Машкаринець Василя Васильовича;

представника відповідача - Управління Держгеокадастру у Свалявському районі Закарпатської області - Русина Василя Павловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Свалявської об'єднаної Державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, Управління Держгеокадастру у Свалявському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених статтею 5 частиною 5 пунктом 2 Закону України "Про очищення влади", -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 березня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 16 березня 2016 року.

03 березня 2016 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до Свалявської об'єднаної Державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, Управління Держгеокадастру у Свалявському районі Закарпатської області, якою просить суд: "1. Відкрити провадження по справі за даним позовом; 2. Визнати незаконним та скасувати Висновок Свалявської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області від 29 лютого 2016 року № 80/10/1700; 3. Стягнути з відповідача, Свалявської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області, на користь позивача, ОСОБА_1, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в розмірі 551,20 грн. згідно квитанції про сплату судового збору".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновок, складений відповідачем Свалявською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки відомостей, передбачених статтею 5 частиною 5 пунктом 2 Закону України "Про очищення влади", є незаконним та підлягає скасуванню. Зазначає, що висновок про те, що представлена копія боргової розписки не засвідчує, що громадянином ОСОБА_6 надана позичка, оскільки не містить підпису вказаної особи, є неправомірним.

Під час судового розгляду позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача - Свалявської об'єднаної Державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області - під час судового розгляду проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначаючи, що перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказав квартиру у м. Одеса, яка була придбана ним 05 грудня 2013 року вже під час перебування на державній службі. Згідно наданого позивачем пояснення, вищевказана квартира була придбана за кошти, які він отримав в борг у 2011 році по борговій розписці на суму 150000 грн. Проте Свалявською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області встановлено, що представлена копія боргової розписки не засвідчує, що громадянином ОСОБА_6 надана позичка, оскільки не містить підпису вказаної особи. Крім того, під час судового розгляду представником відповідача Свалявської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області Жупан Ж.В. вказано про наявність злочинної змови між позивачем та ОСОБА_6. Також цей представник вказав на те, що спірна розписка, можливо, видана ОСОБА_6 під час здійснення перевірки позивача. Під час судового розгляду цей представник зазначив, що позивачем у розділі VI декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік не зазначено відомості про фінансові зобов'язання. Інший представник цього відповідача Машкаринець В.В. (особа, яка складала оскаржуваний висновок) під час судового розгляду вказав, що саме у зв'язку з тим, що на поданій позивачем розписці був відсутній підпис позикодавця (ОСОБА_6) така, на його переконання, не підтверджує наявності боргу у позивача перед ОСОБА_6.

Представник відповідача - Управління Держгеокадастру у Свалявському районі Закарпатської області - просив суд позовну заяву задовольнити повністю, оскільки вважає, що позивачем підтверджено законність отримання доходу, який дав останньому змогу придбати квартиру у місті Одеса.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, у тому числі й показання свідка, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено до позивач перебуває на державній службі з 18 травня 2013 року (а.с. 15).

Відповідно до статті 1 частин 1-3 та 8 Закону України "Про очищення влади", очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_7, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Питання застосування Закону України "Про очищення влади" регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі по тексту - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі по тексту - Порядок № 1100).

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 перебуває на державній службі з 18 травня 2013 року по теперішній час (а.с. 50).

Відповідно до положень Закону України "Про державну службу" (стаття 13) та Закону України "Про запобігання корупції" (стаття 45) позивачем за місцем роботи подано декларацію від 17 березня 2015 року про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік (а.с.а.с. 45-49).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1100, загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові: 1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Заявою про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 31 грудня 2015 року, ОСОБА_1 повідомив про відсутність заборон, що передбачені статтею 1 Закону України "Про очищення влади", та надав згоду про проходження перевірки та оприлюднення відомостей (а.с. 42).

Відповідно до статті 5 частини 8 Закону України "Про очищення влади", день надсилання відповідних запитів та доданих до них документів, а також повідомлення до Міністерства юстиції України є днем початку проходження перевірки.

31 грудня 2015 року Начальником управління Держгеокадастру у Свалявському районі Закарпатської області Русин В.П. було направлено запит до Свалявської об'єднаної Державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" (а.с. 41).

Під час проведення перевірки, відповідачем - Свалявською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області - встановлено наявність нерухомого майна позивача, у зв'язку з чим, надіслано позивачу лист від 01 лютого 2016 року за № 858/10/1700 про надання письмових пояснень та документів, що підтверджують вартість придбаного за час перебування на посадах в органах державної влади та органах місцевого самоврядування нерухомого майна та її відповідність доходам, отриманих із законних джерел (а.с. 54).

12 лютого 2016 року позивачем було надано до Свалявської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області письмове пояснення щодо походження нерухомого майна, копія договору купівлі-продажу квартири від 05 грудня 2013 року та копію боргової розписки від 25 грудня 2011 року (а.с.а.с. 55-58).

Так, позивачем у наданих Свалявській ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області письмових поясненнях від 12 лютого 2016 року зазначено, що квартиру у м. Одеса було придбано ним 05 грудня 2013 року за кошти, які отримані у борг ще у 2011 році, тобто до того, як став державним службовцем. Про отримання у борг грошових коштів у розмірі 150000 грн. свідчить розписка від 25 грудня 2011року (а.с.а.с. 16, 55).

Відповідно до розписки, яка датована 25 грудня 2011 року та написана власноручно позивачем, така надана останнім громадянину ОСОБА_6, в тому що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_6 у борг гроші у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень. Позика є безвідсотковою. Позивач зобов'язується повернути позику (частинами або всю суму зразу) в строк до 25 грудня 2025 року (а.с.а.с. 17, 40, 58).

Допитаний як свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що дійсно ним у грудні 2011 року було надано позику громадянину ОСОБА_1 у розмірі 150000 гривень. На підтвердження надання позики ОСОБА_1 було надано відповідну розписку. Кошти у розмірі 150000 гривень були надані ОСОБА_1 в день складання відповідної розписки, а саме 25 грудня 2011 року. Свідок зазначив, що з позивачем перебуває в дружніх стосунках, крім того, вони є кумами. Також на запитання свідком зазначено, що на розписці відсутній його підпис, оскільки такий законодавством не вимагається. Свідком було надано суду для огляду оригінал розписки позивача від 25 грудня 2011 року, копія якої приєднана до матеріалів справи (а.с. 40).

В оскаржуваному висновку від 29 лютого 2016 року № 80/10/1700 Свалявською об'єднаною Державною податковою Інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області зазначено, що перевіркою встановлено, що представлена копія боргової розписки не засвідчує, що громадянином ОСОБА_6 надана позичка, оскільки не містить підпису вказаної особи.

Відповідно до статті 5 частини 11 Закону України "Про очищення влади" орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Відповідно до статті 5 частини 14 Закону України "Про очищення влади", керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Таким чином висновок, яким встановлено, зокрема, недостовірність відомостей, визначених статтею 5 частиною 5 пунктом 2 Закону України "Про очищення влади", є підставою для звільнення.

Відповідно до статті 1047 частини 2 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Верховний суд України у своїй постанові від 18 вересня 2013 року, що ухвалена у справі № 6-63цс13, зазначив, зокрема, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Реальності отримання у борг позивачем зазначеної у розписці суми відповідачем не спростовано. Крім того, суд зазначає, що в силу статті 1047 частини 2 Цивільного кодексу України розписка надається позичальником. На підтвердження отримання коштів достатньо лише підпису боржника - у даному випадку позивача. Наявність підпису на розписці лише боржника не свідчить про недійсність такого договору позики.

Відповідно до статті 161 частини 2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до статті 2442 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до пункту 1 абзацу 4 Порядку № 1100, терміни, зокрема, "податкова інформація" вживаються у значеннях, наведених у Податковому кодексі України.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.171 Податкового кодексу України, поняття податкова інформація - вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Відповідно до статті 1 частини 1 абзацу 4 Закону України "Про інформацію", інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Таким чином суд вважає, що дані, які містяться у наданій позивачем відповідачеві розписці щодо отримання 25 грудня 2011 року у борг у громадянина ОСОБА_6 150000 грн. підтверджують, що позивач отримав доходи із законних джерел.

Крім того, позивач вказав, що не відмовляється від своїх боргових зобов'язань, визнає їх, та почав частково повертати кошти, що отримані ним у борг.

Тобто, з наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів суд робить висновок про те, що дійсно має місце боргове зобов'язання, що в свою чергу не спростовує придбання позивачем квартири у м. Одеса із доходів, отриманих із законних джерел, а саме у борг.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 71 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого висновку.

Відповідно до статті 2 частини 3 пункту 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного висновку відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Таким чином, суд вважає, що Свалявська об'єднана Державна податкова Інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області дійшла помилкових висновків при проведенні перевірки достовірності відомостей, передбачених статтею 5 частиною 5 пунктом 2 Закону України "Про очищення влади".

Задовольняючи позовну заяву частково суд зазначає, що згідно висновку Свалявської об'єднаної Державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області від 29 лютого 2016 року № 80/10/1700 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", перевіркою також встановлено, що ОСОБА_1 у Декларації вказано достовірні відомості що наявності майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-1 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1. Звертаючись до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів позивач зазначену обставину не заперечував та не оскаржував.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до статті 94 частини 3 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до статті 87 частини 1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні до Закарпатського окружного адміністративного суду позивачем було сплачено 551,20 грн. судового збору. Зважаючи на задоволення позовної заяви частково, то на користь позивача необхідно присудити понесених судових витрат у розмірі 275,60 грн..

Керуючись статтями 11, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Свалявської об'єднаної Державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, Управління Держгеокадастру у Свалявському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених статтею 5 частиною 5 пунктом 2 Закону України "Про очищення влади" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Свалявської об'єднаної Державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області від 29 лютого 2016 року № 80/10/1700 в частині встановлення недостовірності відомостей, визначених статтею 5 частиною 5 пунктом 2 Закону України "Про очищення влади".

Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 275,60 (двохста сімдесяти п'яти грн. 60 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Свалявської об'єднаної Державної податкової Інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області.

У задоволенні позовної заяви у частині інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко