Ухвала суду № 56912561, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2016 рокусправа № П/811/3093/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015р.

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Йосипівська сільська рада про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі від 17.04.2015 року № 31-11-0.21-7385/2-15;

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.03.2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення яким задовольнити заяву позивачки.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що запитувана позивачем земельна ділянка є землею сільськогосподарського призначення; Земельний кодекс України містить вичерпний перелік цільового використання земельних ділянок, при цьому Земельний кодекс не містить визначення цільового призначення земельної ділянки «для подальшої передачі у власність учасникам АТО».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою відмовити в задоволені адміністративного позову. Посилається на те, що Головне управління при здійсненні повноважень є вільний у реалізації права розпоряджатись землею та вільний у виборі суб'єкта щодо надання його права користування земельною ділянкою в порядку встановленому законом. Зазначає, що необхідною умовою для надання земельної ділянки у власність, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Головне управління відповідного рішення не приймало.

В запереченні на апеляційну скаргу зазначено, що постанова суду від 26.10.2015 року винесена з додержанням принципів адміністративного судочинства та норм процесуального права на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, є законною та обґрунтованою. Тому не підлягає скасуванню. Позивач посилається на те, що правомірно очікував на розгляд його заяви 03.03.2015р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та отримання позитивного рішення на свою заяву. Крім того, апелянт помилково вважає, що пункт 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 має відношення до суті даної справи та учасників даного судового процесу.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.11.2012 року рішенням Йосипівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області надано позивачу погодження на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі 1,50 га із земель резерву (а.с.13). ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держземагенства у Кіровоградській області із заявою від 03.03.2015 року та додатками про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Йосипівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області. Розглянувши заяву позивача ГУ Держземагенства відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Йосипівської сільської ради, оскільки запропонована позивачем земельна ділянка віднесена до земельного масиву передбаченого для подальшої передачі у власність учасникам антитерористичної операції (а.с.12).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Земельного кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Приписами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Суб'єктам владних повноважень, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе погодитися з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як визначено у пункті 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам зазначеним у Земельному кодексі документів, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того, згідно пункту 6 частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки - 1,50 га, відповідає нормам, подані документи за змістом так кількістю відповідають переліку, наведеному у статті 118 Земельного Кодексу України.

Разом з тим, ГУ Держземагенства у Кіровоградській області, відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою як підставу зазначило те, що визначена земельна ділянка позивачем віднесена до земельного масиву "для подальшої передачі у власність учасникам АТО".

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на законодавчому рівні відсутнє таке визначення, як формування земельної ділянки "для подальшої передачі у власність учасникам АТО".

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе погодитися з висновками суду першої інстанції, що запитувана позивачем земельна ділянка є землею сільськогосподарського призначення.

Також, колегія судів апеляційної інстанції зазначає, що Земельний кодекс України містить вичерпний перелік цільового використання земельних ділянок, в якому відсутнє визначення цільового призначення земельної ділянки - "для подальшої передачі у власність учасникам АТО".

Слід зазначити, що згідно до статті 12 (пункт 14) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Надання у власність земельних ділянок здійснюється лише у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України. Відведення земельної ділянки відбувається за відповідним рішення уповноваженого органу із розробленням проекту землеустрою та із формуванням такої земельної ділянки у земельному кадастрі. З вище викладеного вбачається, що законодавством України передбачено систему пільг для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, зокрема, це стосується і надання земельних ділянок.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмовляючи позивачу в задоволенні його заяви, відповідач порушив норми Земельного Кодексу України, тому відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною.

З огляду на викладене, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин; доводи апеляційних скарг не спростовують висновків, покладених в основу рішення суду першої інстанції, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Йосипівська сільська рада про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 1339,80 грн. за реквізитами:

Отримувач коштів УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274

Банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО) 805012

Рахунок отримувача 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101; 39767636 (код клієнта за ЄДРПОУ); Судовий збір, за апел. скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун