Постанова № 56912557, 21.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 березня 2016 р. Справа № 820/11902/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Кульчій А.М.,

представника позивача Сидорук Т.П.,

представника відповідача Климчука С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Слобода" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.12.2015 № 0010301502 та № 0010311502.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що контролюючим органом було проведено перевірку ПАТ "Слобода", за результатами якої складено Акт № 547\20-33-15-02\0722677163 від 19.11.2015 року. На підставі даного акту, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0010301502 та № 0010311502 від 07.12.2015 року. Позивач зазначає, що приймаючі спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із контрагентом та мав встановлене законом право на віднесення сум по взаємовідносинам до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними, а тому позов не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПрАТ "Слобода" у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування за вересень 2015 року, за наслідками якої складено Акт № 547.20-33.15-02-07\22677163 від 19.11.2015 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме: порушення порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2014 року № 966 у зв'язку з недостовірним відображенням показників податкової декларації з ПДВ за вересень 2015 року; в порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України ПрАТ "Слобода" занижено суму податкових зобов'язань по податковій декларації за вересень 2015 року на 115263,00 грн., у зв'язку з чим в порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ПрАТ "Слобода" завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року на 104330,00 грн., занижено податок на додану вартість за вересень 2015 року на 10933,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.12.2015 року № 0010301502 про зменшення ПрАТ "Слобода" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2015 року у розмірі 104330,00 грн. по податковій декларації з ПДВ та штрафні санкції 52165,00 грн. та № 0010311502 про збільшення ПрАТ "Слобода" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16399,50 грн., у т.ч. за основним платежем 10933,00 грн. та штрафними санкціями 5466,50 грн..

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство" Слобода" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.08.1995 року за № 14801050012003379, місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8.

Відповідно до свідоцтва № 100341917, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з 26.07.1997 року, код ЄДРПОУ 22677163.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до вимог пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів).

Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість: арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків); даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї; 2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних; 3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів; 4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних; 5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань, по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок; 6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних, в отриманих податкових накладних); 7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних (лист Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 року № 8073\7\16-1617 "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість").

Судом встановлено, що між ПрАТ "Слобода" та Харківською міською радою Харківської області укладено договори оренди земельних ділянок від 20.04.2004 року та 26.03.2012 року в місті Харкові по вулиці Ярославська, 8 площею 0,0338 га, 0,0259 га та 0, 0201 га.

Відповідно до декларації, зареєстрованій 22.05.2014 року № ХК 083141420325, ПрАТ "Слобода" отримано дозвіл про початок виконання будівельних робіт від 22.05.2014 року.

Так, між ПрАТ "Слобода" (замовник) та ТОВ "Ск СТС" (підрядник) укладено договір підряду № 16\02\15, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування за адресою м. Харків, вул. Ярославська, 8.

Також, між замовником та підрядником було погоджено графік фінансування об'єкту, складено локальний кошторис на виконання будівельних робіт та розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису.

Виконання умов договору підряду № 16\02\15 від 16.02.2015 року підтверджується податковою накладною № 22 від 16.09.2015 року на суму 691579,80 грн. в т.ч. ПДВ 115263,30 грн. та відповідно графіку фінансування будівництва об'єкту ПрАТ "Слобода" перераховано на користь ТОВ "СК СТС" грошові кошті на суму 691579, 80 грн., в т.ч. ПДВ - 115263,30 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до Акту виконаних робіт № 8 від 30.09.2015 року за вересень 2015 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2015 року від 30.09.2015 року ТОВ "СК СТС" передано, а ПрАТ "Слобода" прийнято будівельно-монтажні роботи на загальну суму 857375,62 грн., в т.ч. ПДВ 142895,94 грн..

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що податковий орган без аналізу первинних документів не мав права та фактичної можливості з'ясувати момент введення в експлуатацію та державну реєстрацію будівництва, а також не мав законних підстав стверджувати про відсутність мети використання об'єкта будівництва у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. б п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені\нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та\або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та\або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п. 193.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів\послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари\послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповіднор до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів\послуг; дата отримання платником податку товарів\послуг.

Положення п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачаються, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Також, у відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу- б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно до п.п.6 п. 5 розділу V Порядку № 966 додаток ДЗ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" подається платниками ПДВ, які відповідно до ст. 200 ПК України мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, заповнили рядок 23.2 декларації та здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування.

Позивачем визначено у рядку 23.2 декларацій з ПДВ за вересень 2015 року суму податку, що підлягає бюджетному на рахунок платника у банку (104 330,00 грн.) та разом із декларацією поданий додаток ДЗ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування".

Отже, податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2015 року додатками до неї оформлена у відповідності до вимог Порядку № 966.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування сум по взаємовідносинам із контрагентом, та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість, в зв'язку з чим, спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 07.12.2015 року № 0010301502.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 07.12.2015 року та № 0010311502.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Слобода" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, код ЄДРПОУ 22677163) сплачену суму судового збору у розмірі 2593 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) гривні 42 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, 30, код ЄДРПОУ 39860260).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 березня 2016 року.

Суддя Мельников Р.В.