Постанова № 56912540, 23.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

вХарківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 березня 2016 р. № 820/11145/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Харківській області про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Харківській області про стягнення суми, в якому просить суд стягнути з управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 січня 2015 року по 06.10.2015 в сумі 27 228, 33 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 16.09.2015 Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 820/1391/15 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання незаконними та скасування наказу, поновлення на посаді, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення та поновлено на посаді інспектора відділення та обслуговування Жовтневого району відділу ДАІ з обслуговування міста Харків ГУМВС України в Харківській області. Однак, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивачу не виплаченого, з приводу чого позивач звернувся до суду.

Представник позивача в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно. 23.03.2016 через канцелярію суду надала клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с. 58).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутністю не надавав. Правом надати письмові заперечення не скористався.

Згідно ч. 6, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

З трудової книжки вбачається, що 14.08.1996 позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, згідно наказу № 206 о/с від 05.08.1996 (а.с. 59).

16.01.2015 звільнений з органів внутрішніх справ, згідно наказу № 48 о/с від 16.01.2015 (а.с. 59).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 по справі № 820/1391/15 (а.с.19-24), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 25.01.2016 (а.с. 43- 47), позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення та поновлено на посаді інспектора відділення та обслуговування Жовтневого району відділу ДАІ з обслуговування міста Харків ГУМВС України в Харківській області.

07.10.2015 наказом головного управління МВС України в Харківській області за № 547 о/с майора міліції ОСОБА_1 /М-109166/ поновлено на посаді інспектора відділення з обслуговування Жовтневого району відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Харків (м. Харків) ГУ, з 16.01.2015, на підставі постанови ХОАС від 16.09.2015 № 820/1391/15 (а.с. 6).

28.09.15 через приймальну громадян ГУМВС України в Харківській області позивачем подано заяву, в якій ОСОБА_1 звертався до начальника ГУ МВС України Харківській області Дмитрієва А.А. з проханням виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, майору міліції ОСОБА_1 інспектору відділення та обслуговування Жовтневого районну відділу ДАІ з обслуговування міста Харків ГУМВС України в Харківській області (а.с.39).

Листом за підписом т.в.о. начальника Федяніна Б.Л. від 27.10.2015 за № 52/р-498 позивача повідомлено, що у постанові ХОАС від 16.09.2015 № 820/1391/15 та наказі ГУМВС України в Харківській області від 07.10.2015 № 547 о/с відсутній пункт про виплату позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, тобто відсутня підстава для нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення відділом фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС в Харківській області (а.с. 41).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами абзацу 1 пункту 24 вищевказаного Положення передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Поряд і цим, положеннями пункту 27 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року № 13, судам необхідно враховувати, що згідно зі ст. 21 КЗпП належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір. Разом з тим на зазначені вимоги поширюються положення ч. 3 ст. 32 Цивільного кодексу і п. 3 ст. 39 Закону "Про власність", згідно з якими в разі недостатності у державної установи (організації) коштів відповідальність за її зобов'язаннями несе власник.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.1995 визначається за правилами, закріпленими у порядку.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються, постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

Із положень п.5 вищевказаного Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 порядку).

Отже, з огляду на зміст наведених норм, суд доходить висновку, що ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, також повинно вирішуватися питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

Дана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду України у постанові від 14 січня 2014 року №21-395а13

Відповідно довідки про доходи від 21 жовтня 2015 року за № 285 позивачу за період останніх 2 місяців роботи, а саме : листопад - грудень 2014 року нарахована заробітна плата у розмірі за листопад 2014 рік - 3187,01 грн., за грудень 2014 рік - 3659,72 грн.. (а.с. 42).

Тобто, сума доходу ОСОБА_1 за листопад - грудень 2014 року в управлінні Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Харківській області становить 6846,73 грн.

Судом встановлено, що 16.01.2015 ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ, згідно наказу МВСУ від 16.01.2015 № 48 о/с.

З довідки про доходи від 21.10.2015 № 285 вбачається, що грошове забезпечення за період з 01.02.2015 по 06.10.2015 не виплачувалося позивачу, у зв'язку з звільненням ОСОБА_1 за скоєння вчинків, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, з 16.01.2015 (40).

07.10.2015 наказом головного управління МВС України в Харківській області за № 547 о/с майора міліції ОСОБА_1 /М-109166/ поновлено на посаді інспектора відділення з обслуговування Жовтневого району відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Харків (м. Харків) ГУ, з 16.01.2015, на підставі постанови ХОАС від 16.09.2015 № 820/1391/15 (а.с. 6).

Так як, наказ про звільнення позивача скасований рішенням суду, яке набрало законної сили, яким позивача поновлено на посаді згідно з наказом від 07.10.2015 № 547 о/с, суд приходить до висновку, що періодом вимушеного прогулу є час з 17.01.2015 по 06.10.2015, тому слід стягнути кошти саме за період з 17.01.2015 по 06.10.2015.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги положення Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, суд приходить до висновку, що для визначення середньомісячної заробітної плати потрібна середньоденна (годинна) заробітна плата за листопад - грудень 2014, яка становить 6846,73 грн.. ( за листопад 2014 рік 3187,01 грн. + за грудень 2014 рік 3659,72 грн. ), та число робочих днів, які становлять 43, а саме: за листопад 20 робочих днів, за грудень 2014 року - 23 робочі дні).

Отже, середньоденна зарплата позивача становить (3187,01+3659,72)/(20+43) = 159,23 грн.

Відповідно до виробничого календарю на 2015 рік з 17.01.2015 по 06.10.2015 робочих днів встановлено 179, а саме: у січні - 10 , у лютому - 21, у березні - 21, у квітні - 21, у травні - 18, у червні - 20, у липні -23, у серпні - 20, у вересні - 22, у жовтні - 4.

При розгляді справи судом встановлено, що період, який підлягає стягненню, а саме час вимушеного прогулу є з 17.01.2015 по 06.10.2015, сума стягнення становить 28 502,17 грн., а саме: січень 2015 рік (10 р.д) - 159,23 * 10 = 1592,3 грн.; лютий 2015 рік (20) - 159,23*20 = 3184,6 грн.; березень 2015 рік (21 р.д.) - 159,23 * 21= 3343,83 грн.; квітень 2015 рік (21 р.д.) - 159,23 * 21 = 3343,83.; травень 2015 рік (18 р.д.) - 159,23 * 18 = 2866,14 грн.; червень 2015 рік (20 р.д.) - 159,23 * 20 - 3184,6 грн.; липень 2015 рік (23 р.д.) - 159,23 * 23 = 3662,29 грн.; серпень 2015 рік (20 р.д.) - 159,23 * 20 = 3184,6 грн.; вересень 2015 рік (22 р.д.) - 159,23 * 22 = 3503,06 грн.; жовтень 2015 рік (4 р.д.) - 159,23 * 4 = 636,92 грн.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу становить 28 502, 17 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовна вимога щодо стягнення з управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26 січня 2015 року по 06.10.2015 в сумі 27 228,33 грн. підлягає частковому задоволеню.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішені справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування , їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи те, що під час судового розгляду справи встановлено порушення прав позивача, проте позовна вимога викладена таким чином, що не дає можливості відновити порушені права у законний спосіб, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 січня 2015 року по 06 жовтня 2015 в сумі 28 502,17 грн..

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

З урахуванням наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволеню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Харківській області про стягнення суми - задовольнити частково.

Стягнути з управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 січня 2015 року по 06 жовтня 2015 в сумі 28 502,17 грн.

В частині стягнення грошового забезпечення з розрахунку за один місяць постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.М. Тітов