Ухвала суду № 56911674, 24.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2016 р. м.Київ К/800/49543/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області, в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням положень п.7 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 січня 2012 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням положень п.7 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 січня 2012 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09 лютого 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала про протиправність дій відповідача щодо проведення перерахунку її пенсії по втраті годувальника без врахування положень п.7 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 січня 2012 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказує, що в матеріалах її пенсійної справи та пенсійної справи її померлого чоловіка містяться всі необхідні документи для проведення перерахунку у відповідності до вказаних положень.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, позов задоволено; визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області від 17 лютого 2015 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням положень п.7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 січня 2012 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з врахуванням положень п.7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 січня 2012 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09 лютого 2015 року.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що пенсія позивача розрахована у повній відповідно до вимог Порядку, оскільки положення п.7 Порядку окремому застосуванню не підлягають, а тому пенсія осіб, призваних на військові збори військовозобов'язаних повинна розраховуватись з урахуванням інших вимог Порядку, враховуючи їх системність і комплектність у регулюванні спірних відносин.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 знаходився на спеціальних зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 07 вересня 1986 року по 25 листопада 1986 року і мав право на пільги, що стверджується довідкою Роменського міського військового комісаріату від 15 листопада 1990 року № 2486. 25 лютого 1993 року на ім'я ОСОБА_3 видане посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Згідно довідки військової частини від 25 листопада 1986 року № 73413 ОСОБА_3 знаходився на навчальних зборах з 06 вересня по 30 листопада 1986 року і за ним згідно ст.72 Закону СССР про всезагальний військовий обов'язок зберігається за місцем роботи середній заробіток.

Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 22 листопада 2012 року № 82507 по архівних документах військової частини №73413 встановлено, що ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 07 вересня 1986 року (наказ № 31) по 25 листопада 1986 року (наказ № 211). Дні виїзду в зони (на об'єкти, населені пункти): дезактивація приміщень і території Чорнобильської АЕС вересень 1986 року: 10, 15, 20, 26; жовтень 1986 року: 4 (один день); для забезпечення роботи на ПУСО п.Лельов: жовтень 1986 року: 18, 22, з 26 по 29, 31; листопад 1986 року: 21, 23, 24; дезактивація території м.Припять: листопад 1986 року: 1 (один день).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Згідно експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого опромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 16 листопада 2011 року № 575, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_3, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач - ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

07 грудня 2011 року ОСОБА_2 видане посвідчення дружини ліквідатора категорії «два», смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

20 січня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області на підставі заяви ОСОБА_2 призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір якої з урахуванням щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено 1579,74 грн.

З 01 січня 2013 року розмір пенсій позивачу перерахований відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розпорядженням Управлінням Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області від 24 квітня 2013 року №127317 ОСОБА_2 перераховано пенсію на підставі довідки про заробітну плату від 18 квітня 2013 року №86 за жовтень 1986 року в розмірі 0,00565 грн.

Розпорядженням Управлінням Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області від 09 січня 2014 року №127317 ОСОБА_2 перераховано пенсію на підставі довідки про заробітну плату від 26 грудня 2013 року №274 за жовтень 1986 року у розмірі 0,00727 грн.

09 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області із заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника у розмірі відшкодування фактичних збитків із заробітної плати померлого годувальника за роботу в зоні відчуження відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 січня 2012 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Управління Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області листом від 17 лютого 2015 року №М/7 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на те, що розмір пенсії розраховано згідно норм чинного законодавства відповідно до розміру відшкодування фактичних збитків на підставі довідок від 18 квітня 2013 року №86 та довідок від 26 грудня 2013 року №274.

При винесенні рішення суди попередніх інстанцій виходили з протиправності дій відповідача щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії на підставі п.3 Порядку, тобто за показниками заробітку ОСОБА_3 у зоні відчуження за жовтень 1986 рокує, як повний місяць роботи чоловіка ОСОБА_2, оскільки при перерахунку пенсії позивача по втраті годувальника слід застосовувати п.7 Порядку, тобто у рахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, прийняті без належного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною 1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно ч.4 ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Перелік документів, які додаються до заяви про перерахунок пенсії, визначаються відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок), у п17 якого передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

01 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Постанова-№1210).

Як встановлено п.п.3 п.3 Постанови №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Пунктом 7 Постанови №1210 передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

З аналізу вказаного пункту Порядку вбачається, що для призначення пенсії повинні враховуватися такі дані, як заробітна плата за основним місцем роботи з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характер виконуваної роботи, місце роботи, тривалість робочого дня тощо.

Тобто, первинні документи для обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинні мати вище перелічені дані.

Верховний Суд України у постанові від 04 листопада 2015 року у справа №21-3120а15) при тлумаченні, зокрема, п.7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказав, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.

Тобто, для перевірки правильності обчислення позивачу пенсії згідно п.7 Порядку судам необхідно було з'ясувати, в якому розмірі ОСОБА_3 фактично отримана заробітна плата, коли ці кошти були йому виплачені та якими первинним документами це підтверджується (відомістю про нарахування заробітної плати, розрахунковим листом, табелем обліку робочого часу, відрядженням тощо).

Так, в матеріалах справи містяться довідки про заробітну плату ОСОБА_3 за жовтень 1986 року від 2013 року № 86 та від 16 грудня 2013 року №274, проте судами не вказано, на підставі якої саме довідки слід перерахувати пенсію позивачу і з якого заробітку ця пенсія повинна бути обчислена, розмір заробітної плати, зазначений у вказаних довідках не підтверджений первинними документами.

У відповідності з ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанції не перевірили та не надали належної оцінки фактичним обставинам справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків судів першої і апеляційної інстанцій.

Згідно ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Ромнах та Роменському районі Сумської області задовольнити частково.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді