Ухвала суду № 56910572, 31.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 р. Справа № 876/345/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Тишковець В.В., відповідача Ониська З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у адміністративній справі №813/6228/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002612210 від 16.11.2015р. в частині 187225грн. щодо завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області №0002612210 від 16.11.2015р. в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 187 225 грн. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» судовий збір в сумі 2808, 39 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на встановлені перевіркою факти та обставини та вказує на те, що позивач протиправно відніс до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, курсову різницю в розмірі 187225 грн., оскільки внески учасників до статутного капіталу підприємства оцінюються і фіксуються в установчих документах в українських гривнях за курсом Національного банку України на дату підписання статуту і надалі не підлягають перерахуванню, у зв'язку із змінами курсу іноземної валюти. Натомість курсові різниці, які виникають і, які пов'язані з заборгованістю в іноземній валюті засновників-нерезидентів, не можна вважати доходами або витратами підприємства, оскільки вони не призводять до збільшення (зменшення) економічних вигод за звітний період. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ТзОВ «Гефелє Україна» зареєстроване як юридична особа 17.11.2008р. Жовківською РДА у Львівській області, код ЄДРПОУ 36190394. Місцезнаходження позивача: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Садова, 57/1; фактичне місцезнаходження: Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 73. Позивача взято на податковий облік з 18.11.2008р. за №7247, перебуває на обліку в ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.81, п.82.1. ст.82 Податкового кодексу України, направлень від 28.09.2015р. №340/13-23-22-01, №341/13-23-22-01, №339/13-23-22-01, №343/13-23-22-01, №342/13-23-22-01 проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Гефелє Україна» (код ЄДРПОУ 36190394) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт перевірки від 30.10.2015р. №320/13-23-23-0/36190394, яким вставлено порушення позивачем п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.2 ст.141, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 743505грн. за 2014рік та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 88 024грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивач направив відповідачу заперечення на вказаний Акт від 05.11.2015р. №153. Вказані заперечення позивача залишені без задоволення, а висновки Акта без змін.

На підставі Акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015р. №0002612210, яким збільшив позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств за 2014рік у розмірі 474951грн.

Позивач оскаржив до суду податкове повідомлення - рішення від 16.11.2015р. №0002612210 в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 187 225грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що позивач правомірно відповідно до роз'яснень, наданих йому в індивідуальній податковій консультації від 19.12.2014р. №182/10/13-01-22-07-12, відніс до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, курсову різницю в розмірі 187225грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

В протоколі №5 загальних зборів ТзОВ «Гефелє Україна» від 18.11.2014р. задекларовано бажанням учасників позивача для покращення фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Гефелє Україна» збільшити статутний капітал на 500 000 євро (еквівалент у гривнях 9 783 666,50грн. за курсом 19,567333 грн/1євро) за рахунок додаткового внеску грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача.

На підставі вказаного рішення загальних зборів ТзОВ «Гефелє Україна» про збільшення статутного капіталу посадовими особами позивача проведена державна реєстрація змін до установчих документів ТзОВ «Гефелє Україна» 28.11.2014р. та зареєстровано нову редакцію статуту за №13981050012001574 від 28.11.2014р., що підтверджується копією статуту з записом про державну реєстрацію.

09.12.2014р. на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти для поповнення статутного капіталу ТзОВ «Гефелє Україна» в сумі 500 000 євро, що на дату отримання коштів в гривневому еквіваленті становило 9 596 441,50грн. (по курсу 19,192883грн/1євро), що підтверджується платіжним дорученням від 09.12.2014р.

У зв'язку зі зміною курсу між датою реєстрації статутного капіталу і датою фактичного надходження коштів від засновників, виникла від'ємна курсова різниця в розмірі 187225грн.

Вказану курсову різницю позивач відніс до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств (код рядка 06.4 декларації з податок на прибуток).

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 вказаної статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 вказаної статті та у статті 139 ПК України.

Відповідно до п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) враховується у складі витрат платника податку.

Відповідно до п. 6 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000р. №193 (далі Положення) курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Заборгованість засновників по внесках в статутний фонд є монетарною статтею і, відповідно, підлягає перерахунку при зміні курсу валют.

Згідно з п.8 вказаного Положення визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Відповідно до ст.52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом .

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Для правильного відображення курсових різниць, що виникли у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу, позивач 21.11.2014р. звернувся до ГУ ДФС у Львівській області за допомогою щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справленням яких покладено на такий контролюючий орган.

ГУ ДФС у Львівській області у відповідь на звернення позивача надало податкову консультацію від 19.12.2014р. №182/10/13-01-22-07-12, з якої вбачається, що не внесена до статутного фонду іноземна валюта як монетарна стаття балансу підлягає перерахунку, тому позитивне або від'ємне значення курсових різниць розраховується між офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання такої заборгованості, та офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату звітного балансу або на дату погашення такої заборгованості в залежності від події, що сталася раніше.

Надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача (09.12.2014р.) відбулося швидше, ніж настала дата звітного балансу (31.12.2015р.). Тому, у спірному випадку курсова різниця розрахована позивачем на дату фактичного надходження коштів від засновників.

Відповідно до п.53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач правомірно відповідно до роз'яснень, наданих йому в індивідуальній податковій консультації від 19.12.2014р. №182/10/13-01-22-07-12, відніс до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, курсову різницю в розмірі 187225грн., тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області №0002612210 від 16.11.2015р. в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 187 225грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3089,22 грн., сплата якого була відстрочена ухвалою від 15.01.2016 р.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у адміністративній справі №813/6228/15 - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 3089 ( три тисячі вісімдесят дев'ять ) грн. 22 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 04.04.2016р.