Постанова № 56910478, 29.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Справа № 876/7957/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

представника позивача Синявської-Чаус О.О.,

представників відповідача Дворнікова А.О., Чорнія О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Зазіденерго» про стягнення адміністративно-господарських санкції та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Зазіденерго», у якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 4 941 297,00 грн. та пеню в сумі 28 411, 90 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що впродовж 2012 року проводились заходи щодо залучення для працевлаштування осіб, у тому числі і тих, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме винесення наказу по підприємству № 153-к від 31.05.2012 року та № 598-к від 20.12.2012 року щодо створення на підприємстві робочих місць для інвалідів, надання в центри зайнятості звітів форми 3-ПН, опублікування оголошень в засобах масової інформації про працевлаштування інвалідів, звернення з листами в центри зайнятості про направлення для працевлаштування інвалідів, а також самостійно працевлаштовано 4 особи, яким встановлена інвалідність. Повідомлення відповідачем органів працевлаштування про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів надавало можливість направлення відповідним органами до підприємства інвалідів для працевлаштування у звітному періоді. Доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів або безпідставно відмовляв особам з обмеженими фізичними можливостями у прийнятті на роботу, не звітувало або несвоєчасно звітувало Державній службі зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів в порядку, передбаченому законодавством, позивачем до суду не надано.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких місце роботи є основним. Судом при винесенні постанови про відмову в позові не враховано, що на ПАТ «ДТЕК Західенерго» направлялися особи з інвалідністю, однак підприємсво безпідставно відмовило у працевлаштуванні таким особам. Крім того, суд зазначає про відсутність доказів того, що відповідач не звітував або несвоєчасно звітував про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів в порядку, передбаченому законом, що, на думку апелянта, не відповідає дійсності, оскільки представником позивача надано суду листи центрів зайнятості, з яких вбачається, що ПАТ «ДТЕК Західенерго» (його відокремлені підрозділи) почали подавати звіти форми 3-ПН лише з липня 2012 року, чим порушили вимоги ч.4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, додаткового заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною третьою статті 18 Закону України № 875-ХII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 18 Закону № 875-ХII встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Тобто, законом на підприємство покладено обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи, перелічені в ч. 1 ст. 8 Закону, а ті, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

При цьому порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій згідно ч.2 цієї статті тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХII, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 цього Закону.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що відповідачем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопушення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а отже виконано обов»язок, покладений на нього ст. 18 Закону № 875-ХІІ, а тому у позивача були відсутні правові підстави для нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені.

Однак колегія суддів не погоджується з даними висновками і вважає їх необґрунтованими з таких підстав.

Як бачається зі звіту форми № 10-ПІ, наданого ПАТ «ДТЕК Західенерго» за 2012 рік, середньооблікова кількість штатних працівників у 2012 році становила 7 292 особи, з них середньооблікова чисельність працюючих інвалідів 219 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2012 році для відповідача становив 292 особи. Звідси відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 73 особи. При цьому, звіти за формою №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", ПАТ «ДТЕК Західенерго» щомісячно не подавались, що підтверджується листом Галицького районного центру зайнятості Івано-Франківського обласного центру зайнятості № 420-01/12-13 від 03.04.2013 року (т.2 а.с. 66), листом Вінницького обласного центру зайнятості № 02-13/1121 від 11.04.2013 року (т. 2 а.с.68), листом Івано-Франківського обласного центру зайнятості № ОЦЗ-1033-14/0/19-13від 05.04.2013 року (т. 2 а.с.76), Львівського міського центру зайнятості № 09/2051 від 03.04.2013 року (т.2 а.с.69).

На основі звіту форми №10-ПІ позивачем встановлено, що фонд оплати праці штатних працівників ПАТ «ДТЕК Західенерго» у 2012 році становив 493 587 900 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 67 689,00 грн.

За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування ПАТ «ДТЕК Західенерго» нараховано 4 941 297, 00 грн. адміністративно - господарських санкцій. Строк сплати заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році закінчився 15.04.2013 року, у зв'язку з чим згідно ч. 2 ст. 20 Закону 875-ХII, Порядку нарахування пені та її сплати, розрахунку одноденного розміру пені з врахуванням ставки Національного банку України позивачу нарахована пеня, яка виникла за період з 16.04.2013 року по 08.05.2013 року за несвоєчасну сплату таких санкцій, в сумі 28 411, 90 грн.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період, є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки ПАТ «ДТЕК Західенерго» неналежним чином виконало покладений на нього Законом № 875-ХІІ обов'язок щодо надання відповідним державним органам необхідної для працевлаштування інвалідів інформації, тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів є правомірним.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2014 року (справа № 21-476а13), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки ПАТ «ДТЕК Західенерго» самостійно в строк до 15 квітня 2013 року не сплатило адміністративно-господарські санкції, що на момент звернення до суду з адміністративним позовом спричинило порушення термінів їх сплати на 23 дні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені в сумі 28 411, 90 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на ваканції, вказані відокремленими підрозділами ПАТ «ДТЕК Західенерго», зокрема Бурштинською тепловою електричною станцією та Ладижинською тепловою електричною станцією, Галицьким районним центром зайнятості Івано-Франківського обласного центру зайнятості та Ладижинським міським центром зайнятості Вінницького обласного центру зайнятості протягом 2012 року для працевлаштування направлялись особи, яким встановлена інвалідність. Бурштинською тепловою електричною станцією відмовлено 13-ти особам, яким встановлена інвалідність, з 14 направлених центром зайнятості з підстав невідповідності заявленим вимогам, 1 особа відмовилась у зв'язку з низькою заробітною платою. Із загальної кількості осіб з інвалідністю, направлених на працевлаштування Ладижинським міським центром зайнятості на Ладижинську ТЕС, 1 особа відмовилась від запропонованої роботи, решта - 15-ти було відмовлено роботодавцем з підстав невідповідності заявленим вимогам. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на зазначені ПАТ «ДТЕК Західенерго» вакантні посади управліннями центру зайнятості направлялись для працевлаштування особи з відповідною освітою та досвідом роботи згідно заявлених вимог роботодавця.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи та оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі № 813/3784/13-а - скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Зазіденерго» (код ЄДРПОУ 23269555) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 4 941 297 (чотири мільйони дев'ятсот сорок одна тисяча двісті дев'яносто сім) грн. 00 коп. та пеню в розмірі 28 411 (двадцять вісім тисяч чотириста одинадцять) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л. Я. Гудим

Т. І. Шинкар

Повний текст постанови виготовлений 04.04.2016 року