Ухвала суду № 56910436, 29.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7718/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Красножон Ю.М., представника відповідача - Шкодича Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Атомпрофоздоровниця» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Атомпрофоздоровниця» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство «Атомпрофоздоровниця» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2014 року № 173026552203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, в зв'язку з тим, що при вирішенні справи судом було неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини справи, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 26 листопада 2014 року № 1116/26-55-22-01/21519858, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1993,00 грн.; п.198.6, п.201.4, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ всього на суму 206569,00 грн.; пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168, п.176.2 «а» ст.176 з урахуванням п.177.8 ст.177, п.177.6 ст.177, п.171.2 «а» ст.171 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи з фізичних осіб до бюджету на загальну суму 3392,00 грн.; пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 746561,58 грн.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2014 року № 173026552203, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 746561,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 186640,39 грн.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаним рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Згідно п. 288.4. ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

У відповідності до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 15 липня 1993 року Лівадійською сільською радою народних депутатів міста Ялти Республіки Крим прийнято рішення № 70 про затвердження проекту встановлення меж землеустрою санаторію «Горний», яким затверджено проект встановлення меж землекористування санаторію «Горний» та надано в постійне користування земельну ділянку, площею 17,17 га, та в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди пляжну територію з прибережною водною, площею 1,43 га, а також зобов'язано санаторій «Горний» підписати договір тимчасового земельного користування на умовах оренди на пляжну та прибережну територію з Ялтинською міською радою народних депутатів.

У червні 1994 року позивачу видано державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування під № 10.

Рішенням Лівадійської сільської ради 4-го скликання від 17 березня 2006 року № 31 про надання земельної ділянки позивачу для обслуговування рекреаційної зони санаторію «Горний» за адресою: смт. Курпати, Алупкінське шосе, 1, затверджено проект землеустрою по відводу в оренду строком на 49 років земельної ділянки ВАТ «Атомпрофоздоровниця» для обслуговування рекреаційної зони санаторію «Горний» та передано земельну ділянку за кадастровим номером 0111947900:06:001:0027, загальною площею 16,9238 га, в оренду на 49 років.

Пунктом 7 рішення встановлено річну орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Лівадійської сільської ради 4-го скликання від 17 березня 2006 року № 32 про надання земельної ділянки позивачу для обслуговування пляжної території санаторію «Горний» за адресою: смт. Курпати, Алупкінське шосе, 10-а, затверджено проект землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки, вирішено передати позивачу земельну ділянку за кадастровим номером 0111947900:06:001:0028, загальною площею 1,3299 га, в оренду строком на 49 років.

Пунктом 6 рішення встановлено річну орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

14 квітня 2006 року між позивачем, як орендарем, та Лівадійською сільською радою, як орендатором, укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування пляжної території санаторію. В п. 9 договору сторони погодили орендну плату в розмірі 64994,47 грн. за рік сплачувати щомісячно рівними частинами.

Розрахунком орендної плати від 12 квітня 2006 року № 02/13-394 коефіцієнт індексації грошової оцінки на 2006 рік визначений в розмірі 1,42, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації становить 3094974,93 грн., коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки складає 0,7. Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнта функціонального використання, складає 2166482,45 грн.

19 квітня 2006 року між позивачем, як орендарем, та Лівадійською сільською радою, як орендатором, укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування рекреаційної зони санаторію. В п. 9 договору сторони погодили орендну плату в розмірі 906284,81 грн. за рік сплачувати щомісячно рівними частинами.

Розрахунком орендної плати від 12 квітня 2006 року № 02/13-394 коефіцієнт індексації грошової оцінки на 2006 рік визначений в розмірі 1,42, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації становить 43156419,42 грн., коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки складає 0,7. Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнта функціонального використання, складає 30209493,59 грн.

Рішеннями Лівадійської селищної ради Автономної Республіки Крим 6-го скликання від 29 грудня 2011 року № 12 та № 13 затверджено нову процентну ставку орендної плати за орендовані земельні ділянки для позивача в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки та зобов'язано до 15 січня 2012 року укласти новий договір оренди земельної ділянки

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2012 року у справі № 5002-7/3594-2012 за позовом ПАТ «Атомпрофоздоровниця» до Лівадійської селищної ради про визнання недійсними рішення, договору та спонукання до виконання певних дій визнано недійсним рішення № 31 36-ї сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради від 17 березня 2006 року та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 0111947900:06:001:0027), укладений 19 квітня 2006 року між Лівадійською селищною радою та ВАТ «Атомпрофоздоровниця». Рішення суду набрало законної сили.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, плата за землю визначена сторонами в договорі є нижчою ніж плата, встановлена ПК України, а отже не відповідає вимогам законодавства.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути нижчим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Така ж сама позиція викладена в постановах Верховного суду України від 02 грудня 2014 року у справі № 21-274а14 та від 14 квітня 2015 року у справі № 21-165а15.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що із набранням законної сили ПК України, позивач мав самостійно обчислювати суму податку, виходячи зі ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а не у розмірі меншому, як передбачено в договорах оренди, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Атомпрофоздоровниця» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 04 квітня 2016 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.