Постанова № 56909459, 31.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2016 року Справа № 904/4950/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник ( дов. від 13.05.2014 р. № 14-138 )

від відповідача: ОСОБА_2 представник ( дов. від 25.12.2015 р. № 114 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства

"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 р.

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

( м. Київ )

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"ОСОБА_3 Тьюб"

( м. Нікополь, Дніпропетровська область )

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 185/14-ПР від 27.12.2013 р. у загальному розмірі 18 077 927 грн. 51 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій на момент звернення з нею до суду просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу № 185/14-ПР від 27.12.2013 р. у загальному розмірі 18 166 996 грн. 38 коп. Ціна позову на момент звернення з ним до суду складалася з наступних сум: 4 054 242 грн. 49 коп. - пеня; 4 354 034 грн. 36 коп. - штраф; 9 418 654 грн. 08 коп. - інфляційні втрати; 340 065 грн. 45 коп. - 3% річних.

В подальшому Позивачем була подана заява в порядку ст. 22 ГПК України ( вх. суду 3045/16 від 20.01.2016 р. ), в якій він просив суд стягнути з Відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу № 185/14-ПР від 27.12.2013 р. в сумі 18 077 927 грн. 51 коп., яка складається з наступних сум: 3 972 653 грн. 95 коп. - пеня; 4 354 034 грн. 36 коп. - штраф; 9 418 654 грн. 08 коп. - інфляційні втрати; 333 585 грн. 12 коп. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 р. ( суддя Фещенко Ю. В. ) у справі № 904/4950/15 позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": 3 184 410 грн. 93 коп. - інфляційних втрат, 325 305 грн. 57 коп. - 3% річних, 1 940 711 грн. 09 коп. - пені, 2 177 017 грн. 18 коп. - штрафу, 47 479 грн. 85 коп. - частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 р. у справі № 904/4950/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 1 985 826,98 грн. та 7% штрафу у сумі 2 177 017,18 грн. скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» щодо стягнення штрафних санкцій, а саме пені у сумі 1 985 826,98 грн. та 7% штрафу у сумі 2 177 017,18 грн., у стягненні яких було відмовлено, задовольнити у повному обсязі: В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 у справі № 904/4950/15 залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не погоджується з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 р. у справі № 904/4950/15 щодо часткового задоволення позовних вимог у звязку зі зменшенням судом розміру пені та штрафу і вважає, що рішення в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 233 ГК України, ст. ст. 549-552, 599, 625 ЦК України, та процесуального права, зокрема ст. ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягає скасуванню в цій частині з наступних підстав.

Позивач вважає, що при зменшенні розміру пені суд мав врахувати майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні. Крім того, суд повинен був дати належну правову оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх позицій, щодо наявності чи відсутності збитків. Відповідач не надав господарському суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, натомість суд попередньої інстанцій не мотивуючи, а лише своїм внутрішнім переконанням та посиланнями на важкий матеріальний стан Відповідача зменшив розмір нарахованих санкцій, дослідивші лише ступінь виконання зобов'язання боржником. Окрім того, Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо винятковості таких обставин.

Відповідач у відзиві на позов просить апеляційний суд залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення, оскільки вважає рішення суду цілком обгрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи. ТОВ «ОСОБА_3 ТЬЮБ» вказує на те, що не ухилялося від виконання своїх зобовязань та здійснювало всі можливі заходи для їх виконання. Відповідач намагається своєчасно оплати за природний газ протягом 2015 року та розраховується за природних газ шляхом передплати грошових коштів в 2016 році, а одноразове стягнення даних штрафних санкцій призведе до нарощування нових боргів за спожитий газ. Підприємство знаходиться у вкрай скрутному становищі у звязку з нестабільною та складною політичною та економічною ситуацією в країні. До 2014 року 60 % ринку збуту продукції підприємства відбувалося на території Російської Федерації та країн Митного союзу. На сьогоднішній день, у підсумку за 12 місяців 2014 p., обєми виробництва безшовних труб знизились - на 18%, зварних труб - на 39%, а вже за 1 (перше) півріччя 2015 року - об'єм безшовних труб знизився - на 25 %, а зварних труб - на 40%. Кількість вироблених Товариством труб знизилася протягом січня - червня 2015 року з 28,092 до 17,558 тисяч тон, тобто майже у два рази. Динаміка зменшення обсягів виробництва зберігається і до теперішнього часу. З метою запобігання ліквідації потужностей, ТОВ «ОСОБА_3 ТЬЮБ» вимушений був почати реорганізацію.

В результаті негативного впливу вище перелічених чинників на фінансовий стан підприємства, за підсумками 2014 - 2015 років ТОВ «ОСОБА_3 ТЬЮБ» є збитковим підприємством. Згідно балансів підприємства сума дебіторської заборгованості нашого підприємства у багато разів перевищує суму кредиторської заборгованості. Крім того, господарські витрати, що понесені ТОВ «ОСОБА_3 ТЬЮБ» у вигляді оплати комунальних платежів, заробітної плати із нарахуваннями, податків, інших обовязкових платежів за останній рік по теперішній час сплачувались нашим підприємством не за рахунок доходів, отриманих від реалізації продукції, а із власних резервів. Так за результатами діяльності наше підприємство тільки за другий квартал 2015 року понесло збитки у розмірі 50 521 тис. грн. Підприємство веде переговори з кредитними установами, але отримання додаткових кредитних коштів для погашення боргів зараз неможливо з причин того, що підприємство сплачує раніше отримані кредити та відсотки по ним, а також з причин кризи в банківській системі України, падінням гривні, зростанням долару та євро. Так станом на 07.08.2015 року ТОВ «ОСОБА_3 ТЬЮБ» залучено кредитів на 56 221 042,23 доларів США та повинно сплатити 4 936 526,97 доларів США прострочених відсотків, з яких, внаслідок кризи сплатило лише 638 274,55 тисяч доларів США.

Не дивлячись на таке скрутне становище, ТОВ «ОСОБА_3 ТЬЮБ» посилається не те, що зробило все можливе щоб не допустити виникнення заборгованості по заробітній платі та податкам. Так, протягом 2014 року Товариством було виплачено 202 353 398,55 грн. заробітної плати та 89 489 123,35 грн. податків із заробітної плати, а у період з січня по листопад 2015 року вже нарахована та сплачена заробітна плата в розмірі 189 525 427,06грн. та податки з неї в розмірі 68 755 732,31грн. Заборгованість щодо заробітної плати та податків із неї на підприємстві відсутня. Таким чином, Відповідач на сьогоднішній день не має можливості виконати вимоги ПАТ «Національної акціонерної компанії» «Нафтогаз України» і погасити штрафні санкції по справі № 904/4950/15 в рамках договору № 185/14-ПР від 27.12.2013 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 р. у справі № 904/4950/15 колегією суддів у складі : головуючого судді Кощеєва І.М., суддів : Кузнецова В.О., Науменка І.М. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, який було призначено на 17.03.2016 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 р. розгляд справи відкладено на 31.03.2016 р.

У судовому засіданні 31.03.2016 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Позивач оскаржує рішення суду лише в частині зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу, проте апеляційна інстанція повинна перевірити рішення в частині стягнення основного боргу, оскільки розмір пені та штрафу залежить від розміру основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 ЦК України ).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 27.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( Продавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" ( Покупець ) укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 185/14-ПР ( а. с. 34-39 ), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем ( п. п. 1.1., 1.2. договору ).

Відповідно до пункту 2.1. договору Продавець передає Покупцю в період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. газ обсягом до 52 000,0 тисяч куб. м., у тому числі по місяцях кварталів, згідно графіку передбаченого договором.

В подальшому, додатковою угодою № 6 від 21.11.2014 р. до договору сторонами були внесені зміни до п. 2.1. договору, а саме: сторони дійшли згоди, що Продавець передає Покупцю в період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. газ обсягом до 20 611,262 тисяч куб. м., у тому числі по місяцях кварталів, згідно графіку передбаченого договором ( а. с. 45 ).

У відповідності до п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

У пункті 3.4. договору сторони узгодили, що не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставною для остаточного розрахунку між сторонами.

На виконання умов договору Продавцем у період з лютого 2014 року по грудень 2014 року було поставлено Покупцеві природний газ в обсязі 21 359,89 тис. куб. м. на загальну суму 126 510 297 грн. 70 коп., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу: акт від 28.02.2014 р. про прийняття відповідачем у лютому 2014 року природного газу обсягом 3 954,433 тис. куб.м. на суму 16 325 607 грн. 75 коп. (з урахуванням його транспортування) ( а. с. 46 ); акт від 31.03.2014 р. про прийняття відповідачем у березні 2014 року природного газу обсягом 2 703,804 тис. куб. м. на суму 11 162 470 грн. 96 коп. (з урахуванням його транспортування) ( а. с. 47 ); акт від 30.06.2014 р. про прийняття відповідачем у червні 2014 року природного газу обсягом 1 409,000 тис. куб. м. на суму 8 697 610 грн. 46 коп. ( з урахуванням його транспортування ) ( а. с. 48 ); акт від 31.08.2014 р. про прийняття відповідачем у серпні 2014 року природного газу обсягом 675,618 тис. куб. м. на суму 4 170 519 грн. 64 коп. ( з урахуванням його транспортування ) ( а. с. 49 ); акт від 30.09.2014 р. про прийняття відповідачем у вересні 2014 року природного газу обсягом 2 618,326 тис. куб.м. на суму 16 643 378 грн. 75 коп. (з урахуванням його транспортування) ( а. с. 50 ); акт від 31.10.2014 р. про прийняття відповідачем у жовтні 2014 року природного газу обсягом 3 100,081 тис. куб. м. на суму 19 705 652 грн. 47 коп. ( з урахуванням його транспортування ) ( а. с. 51 ); акт від 30.11.2014 р. про прийняття відповідачем у листопаді 2014 року природного газу обсягом 2 767,061 тис. куб. м. на суму 18 354 247 грн. 65 коп. (з урахуванням його транспортування) ( а. с. 52 ); акт від 31.12.2014 р. про прийняття відповідачем у грудні 2014 року природного газу обсягом 4 131,567 тис. куб. м. на суму 31 450 810 грн. 11 коп. ( з урахуванням його транспортування ) ( а. с. 53 ).

У розділі 5 договору сторони узгодили ціни на газ.

Так, відповідно до пункту 5.1. ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ.

П. 5.2. договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 459 грн. 00 коп. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на 1 транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 17%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 265 грн. 10 коп., крім того ПДВ - 17% - 45 грн. 07 коп., всього з ПДВ - 310 грн. 17 коп.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 793 грн. 28 коп., крім того ПДВ - 17% - 644 грн. 86 коп., всього з ПДВ - 4 438 грн. 14 коп.

В подальшому, між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 30.01.2014 до договору, якою сторони погодили викласти з 01.01.2014 р. пункт 5.2. договору в наступній редакції: "5.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 113 грн. 00 коп. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на 1 транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 265 грн. 10 коп., крім того ПДВ - 20% - 53 грн. 02 коп., всього з ПДВ - 318 грн. 12 коп.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 440 грн. 36 коп., крім того ПДВ - 20% - 688 грн. 07 коп., всього з ПДВ - 4 128 грн. 43 коп." ( а. с. 40 ).

16.04.2014 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до договору, якою сторони погодили викласти з 01.04.2014 р. п. 5.2. договору в наступній редакції: "5.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4 020 грн. 00 коп. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на 1 транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 265 грн. 10 коп., крім того ПДВ - 20% - 53 грн. 02 коп., всього з ПДВ - 318 грн. 12 коп. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 4 365 грн. 50 коп., крім того ПДВ - 20% - 873 грн. 10 коп., всього з ПДВ - 5 238 грн. 60 коп."(а. с.41 ).

27.05.2014 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до договору, якою сторони погодили викласти з 01.05.2014 р. п. 5.2. договору в наступній редакції: "5.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4 724 грн. 00 коп. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на 1 транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 325 грн. 60 коп., крім того ПДВ - 20% - 65 грн. 12 коп., всього з ПДВ - 390 грн. 72 коп.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 5 144 грн. 08 коп., крім того ПДВ - 20% - 1 028 грн. 82 коп., всього з ПДВ - 6 172 грн. 90 коп." ( а. с. 42 ).

01.09.2014 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до договору, якою сторони погодили викласти з 01.09.2014 р. п. 5.2. договору в наступній редакції: "5.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4 874 грн. 00 коп. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на 1 транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 325 грн. 60 коп., крім того ПДВ - 20% - 65 грн. 12 коп., всього з ПДВ - 390 грн. 72 коп.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 5 297 грн. 08 коп., крім того ПДВ - 20% - 1 059 грн. 42 коп., всього з ПДВ - 6 356 грн. 50 коп." (а.с.43).

01.11.2014 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 5 до договору, якою сторони погодили викласти з 01.11.2014 р. п. 5.2. договору в наступній редакції: "5.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 5 100 грн. 00 коп. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на 1 транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 325 грн. 60 коп., крім того ПДВ - 20% - 65 грн. 12 коп., всього з ПДВ - 390 грн. 72 коп.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 5 527 грн. 60 коп., крім того ПДВ - 20% - 1 105 грн. 52 коп., всього з ПДВ - 6 633 грн. 12 коп." ( а. с. 44 ).

У пункті 5.4. договору сторони погодили, що загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно з п. 6.1. договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В порушення вказаних умов договору, Відповідач поставлений у спірний період природний газ оплатив із порушенням визначених у п. 6.1. договору термінів.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо заперечень Відповідача стосовно строку та якості поставленого у спірний період Позивачем природного газу. А також, з вищезазначених актів приймання-передачі природного газу вбачається, що акти підписані без заперечень. Отже, Позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України ).

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач поставлений в період з лютого 2014 року по грудень 2014 року природний газ оплатив у повному обсязі наступним чином:

- поставлений у лютому 2014 року природний газ обсягом 3 954,433 тис. куб.м. на суму 16 325 607 грн. 75 коп. був оплачений 25.02.2014 згідно з платіжним дорученням № 1730 від 25.02.2014 (а.с.128,74). Отже, відповідач здійснив оплату спожитого в лютому 2014 року газу без прострочення. При цьому, сплачено було всього 17 752 257 грн. 60 коп., з яких: 16 325 607 грн. 75 коп. - за лютий 2014 року, а залишок в сумі 1 426 649 грн. 85 коп. було спрямовано на оплату за березень 2014 року;

- поставлений у березні 2014 року природний газ обсягом 2 703,804 тис. куб.м. на суму 11 162 470 грн. 96 коп. був оплачений наступним чином: частково 25.02.2014 - в сумі 1 426 649 грн. 85 коп. згідно з платіжним дорученням № 1730 від 25.02.2014 (а.с.128,74) та в сумі 247 742 грн. 40 коп. згідно з платіжним дорученням № 1731 від 25.02.2014 (а.с.128,73); частково 27.02.2014 - в сумі 2 910 640 грн. 80 коп. згідно з платіжним дорученням № 1871 від 27.02.2014 (а.с.129,75 та в сумі 2 415 000 грн. 00 коп. згідно з платіжним дорученням № 56 від 27.02.2014 (а.с.75). Вказані платежі були внесені відповідачем без прострочення. Залишок заборгованості за спожитий у вказаному місяці газ відповідач погасив лише 23.05.2014 згідно з платіжним дорученням № 5654 від 23.05.2014 на суму 4 162 437 грн. 91 коп. (а.с.129, 76), а отже, з простроченням;

- поставлений у червні 2014 року природний газ обсягом 1 409,000 тис. куб.м. на суму 8 697 610 грн. 46 коп. був оплачений частково 23.05.2014 - в сумі 4 000 000 грн. 00 коп. згідно з платіжним дорученням № 5655 від 23.05.2014 (а.с.130,76). Вказаний платіж було внесено відповідачем без прострочення. Залишок заборгованості за спожитий у вказаному місяці газ відповідач погасив лише 15.08.2014 згідно з платіжним дорученням № 9840 від 15.08.2014 на суму 4 697 610 грн. 46 коп. (а.с.130, 77), а отже, з простроченням;

- поставлений у серпні 2014 року природний газ обсягом 675,618 тис. куб.м. на суму 4 170 519 грн. 64 коп. був оплачений у повному обсязі лише 17.10.2014 згідно з платіжним дорученням № 12905 від 17.10.2014 (а.с.131,78), а отже, з простроченням;

- поставлений у вересні 2014 року природний газ обсягом 2 618,326 тис. куб.м. на суму 16 643 378 грн. 75 коп. був оплачений у повному обсязі лише 17.10.2014 згідно з платіжним дорученням № 12906 від 17.10.2014 (а.с.131,78), а отже, з простроченням;

- поставлений у жовтні 2014 року природний газ обсягом 3 100,081 тис. куб.м. на суму 19 705 652 грн. 47 коп. був оплачений наступним чином: частково 20.10.2014 - в сумі 11 895 179 грн. 60 коп. згідно з платіжним дорученням № 12989 від 20.10.2014 (а.с.132,80); частково 22.10.2014 - в сумі 5 085 196 грн. 80 коп. згідно з платіжним дорученням № 13165 від 22.10.2014 (а.с.132,81); залишок в сумі 2 725 276 грн. 07 коп. сплачено також 22.10.2014 згідно з платіжним дорученням № 13166 від 22.10.2014 (а.с.133,81). Отже, відповідач здійснив оплату спожитого в жовтні 2014 року газу без прострочення. При цьому, згідно з платіжним дорученням № 13166 від 22.10.2014 сплачено було всього 3 360 410 грн. 80 коп., з яких: 2 725 276 грн. 07 коп. - за жовтень 2014 року, а залишок в сумі 635 134 грн. 73 коп. було спрямовано на оплату за листопад 2014 року;

- поставлений у листопаді 2014 року природний газ обсягом 2 767,061 тис. куб.м. на суму 18 354 247 грн. 65 коп. був оплачений наступним чином: частково 22.10.2014 - в сумі 635 134 грн. 73 коп. згідно з платіжним дорученням № 13166 від 22.10.2014 (а.с.133,81) - без прострочення; частково 13.03.2015 - в сумі 7 811 108 грн. 33 коп. згідно з платіжним дорученням № 3199 від 13.03.2015 (а.с.126,83); залишок заборгованості за спожитий у вказаному місяці газ відповідач погасив також лише 13.03.2015 згідно з платіжним дорученням № 3200 від 13.03.2015 на суму 9 908 004 грн. 59 коп. (а.с.126, 83), а отже, з простроченням;

- поставлений у грудні 2014 року природний газ обсягом 4 131,567 тис. куб.м. на суму 31 450 810 грн. 11 коп. був оплачений наступним чином: частково 18.03.2015 - в сумі 18 481 055 грн. 42 коп. згідно з платіжним дорученням № 3267 від 18.03.2015 (а.с.127,85); залишок заборгованості за спожитий у вказаному місяці газ відповідач погасив також лише 18.03.2015 згідно з платіжним дорученням № 3272 від 18.03.2015 на суму 12 969 754 грн. 69 коп. (а.с.127, 85), а отже, з простроченням.

Під час розгляду справи в першій інстанції по справі призначалася судова економічна експертиза, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4.

Висновок судового експерта в частині досліджень поставки природного газу на виконання умов спірного договору в період з лютого 2014 року по грудень 2014 року, був відхилений місцевим судом, оскільки експертом була визначена сума 126 510 297 грн. 80 коп., в той час, як первинними документами (актами), наявними в матеріалах справи, підтверджується поставка газу у вказаному періоді на суму 126 510 297 грн. 70 коп. Крім того, суд також зауважив, що Позивачем у позовній заяві визначена сума - 126 510 297 грн. 79 коп., яка також не підтверджується матеріалами справи.

Також, господарським судом був відхилений висновок судового експерта в частині досліджень оплати Відповідачем природного газу, поставленого на виконання умов спірного договору в період з лютого 2014 року по грудень 2014 року, оскільки експертом була визначена сума 126 510 297 грн. 80 коп., в той час, як відповідними документами (банківськими виписками та платіжними дорученнями), наявними в матеріалах справи, підтверджується оплата газу за вказаний період в сумі 126 510 297 грн. 70 коп.

При цьому, судом було враховано, що під час отримання часткових оплат Позивач здійснював їх розподіл та зарахування в рахунок погашення основного боргу ( без врахування положень ст. 534 ЦК України). Вказане підтверджується розрахунком Позивача та самими позовними вимогами, оскільки Позивач визнає відсутність заборгованості Відповідача щодо оплати спожитого в спірний період газу, а штрафні санкції та втрати, які накопичились через прострочення оплати в цей період Позивач заявляє до стягнення у судовому порядку.

Крім того, судом першої інстанції також було враховано, що в призначенні платежів, які були здійснені Відповідачем 25.02.2014 р. та 27.02.2014 р. відсутнє посилання на місяці, за які здійснюється оплата, а наявне лише посилання на реквізити спірного договору. При цьому, фактично, Позивач здійснив їх зарахування в хронологічному порядку, а саме: кожен платіж зараховувався в рахунок погашення найстарішої заборгованості. При цьому, проти вказаного розподілу відповідачем не було висловлено будь-яких заперечень протягом розгляду справи, а вказані дії позивача у даному випадку є такими, що не суперечать нормам чинного законодавства.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що спожитий у березні, червні, серпні, вересні, листопаді та грудні 2014 року природний газ був оплачений Відповідачем із простроченням.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням Відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати газу у строки, визначені умовами договору, Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України були заявлені до стягнення інфляційні втрати за загальний період з квітня 2014 року по березень 2015 року в сумі 9 418 654 грн. 08 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 14.04.2014 р. по 18.03.2015 р. в сумі 340 065 грн. 45 коп.

В подальшому, Позивач зменшив розмір заявлених до стягнення 3 % річних, розрахувавши їх за загальний період прострочення з 15.04.2014 р. по 18.03.2015 р. в сумі 333 585 грн. 12 коп.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, відповідно до ст. 625 ЦК України зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункти 3.1., 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р.).

Згідно з п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за вказаними періодами, судом першої інстанції було встановлено наступне.

- за поставлений у лютому 2014 року природний газ обсягом 3 954,433 тис. куб.м. на суму 16 325 607 грн. 75 коп. граничний строк оплати - 14.03.2014; оплата була здійснена 25.02.2014, а отже, без прострочення;

- за поставлений у березні 2014 року природний газ обсягом 2 703,804 тис. куб.м. на суму 11 162 470 грн. 96 коп. граничний строк оплати - 14.04.2014; оплата в сумі 7 000 033 грн. 05 коп. була здійснена відповідачем 25.02.2014 та 27.02.2014, а отже, без прострочення; оплата в залишковій сумі 4 162 437 грн. 91 коп. була проведена відповідачем 23.05.2014, а отже, період прострочення становить з 15.04.2014 по 22.05.2014. При цьому, заборгованість як у квітні так і в травні 2014 року існувала не повний місяць, а отже, інфляційні втрати за вказані місяці не нараховуються;

- за поставлений у червні 2014 року природний газ обсягом 1 409,000 тис. куб.м. на суму 8 697 610 грн. 46 коп. граничний строк оплати - 14.07.2014; оплата в сумі 4 000 000 грн. 00 коп. була здійснена відповідачем 23.05.2014, а отже, без прострочення; оплата в залишковій сумі 4 697 610 грн. 46 коп. була проведена відповідачем 15.08.2014, а отже, період прострочення становить з 15.07.2014 по 14.08.2014. При цьому, заборгованість як у липні так і в серпні існувала не повний місяць, а отже, інфляційні втрати за вказані місяці не нараховуються;

- за поставлений у серпні 2014 року природний газ обсягом 675,618 тис. куб.м. на суму 4 170 519 грн. 64 коп. граничний строк оплати, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 15.09.2014; оплата була здійснена відповідачем 17.10.2014, а отже, період прострочення становить з 16.09.2014 по 16.10.2014. При цьому, заборгованість як у вересні так і в жовтні існувала не повний місяць, а отже, інфляційні втрати за вказані місяці не нараховуються;

- за поставлений у вересні 2014 року природний газ обсягом 2 618,326 тис. куб.м. на суму 16 643 378 грн. 75 коп. граничний строк оплати - 14.10.2014; оплата була здійснена відповідачем 17.10.2014, а отже, період прострочення становить з 15.10.2014 по 16.10.2014 - два дні, а отже, інфляційні втрати за жовтень 2014 року не нараховуються;

- за поставлений у жовтні 2014 року природний газ обсягом 3 100,081 тис. куб.м. на суму 19 705 652 грн. 47 коп. граничний строк оплати - 14.11.2014; оплата була здійснена відповідачем 20.10.2014 та 22.10.2014, а отже, без прострочення;

- за поставлений у листопаді 2014 року природний газ обсягом 2 767,061 тис. куб.м. на суму 18 354 247 грн. 65 коп. граничний строк оплати, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 15.12.2014; оплата в сумі 635 134 грн. 73 коп. була здійснена відповідачем 22.10.2014, а отже, без прострочення; оплата в залишковій сумі 17 719 112 грн. 92 коп. була проведена відповідачем 13.03.2015, а отже, період прострочення становить з 16.12.2014 по 12.03.2015, а інфляційні втрати за період з січня по лютий 2015 року складають 1 517 517 грн. 99 коп.;

- за поставлений у грудні 2014 року природний газ обсягом 4 131,567 тис. куб.м. на суму 31 450 810 грн. 11 коп. граничний строк оплати - 14.01.2015; оплата була проведена відповідачем 18.03.2015, а отже, період прострочення становить з 15.01.2015 по 17.03.2015, а інфляційні втрати в лютому 2015 року складають 1 666 892 грн. 94 коп.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача в частині стягнення інфляційних втрат, за розрахунком суду склали 3 184 410 грн. 93 коп.

Господарським судом здійснено також перевірку розрахунків 3 % річних, зроблених Позивачем, та було встановлено, що під час їх проведення Позивачем не було враховано наступне: до періоду прострочення включене 14 число кожного місяця, в той час, як відповідно до пункту 6.1. договору вказаний день є граничним для оплати, в подальшому, позивач зробив уточнений розрахунок та зменшив в цій частині свої позовні вимоги; позивач здійснив нарахування 3% річних на дні, в яких була проведена оплата відповідачем; Позивачем не було враховано, що останній день строку для оплати спожитого у серпні та листопаді 2014 року природного газу припадає на вихідний день, а отже з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, в даному випадку - 15.09.2014 та 15.12.2014, відповідно.

Отже, розрахунки 3% річних, здійснені Позивачем та додані до позовної заяви та до заяви від 20.01.2016 р. були визнані судом необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Так, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені Позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних за вказаними періодами, судом було встановлено наступне.

- за поставлений у лютому 2014 року природний газ обсягом 3 954,433 тис. куб.м. на суму 16 325 607 грн. 75 коп. граничний строк оплати - 14.03.2014; оплата була здійснена 25.02.2014, а отже, без прострочення;

- за поставлений у березні 2014 року природний газ обсягом 2 703,804 тис. куб.м. на суму 11 162 470 грн. 96 коп. граничний строк оплати - 14.04.2014; оплата в сумі 7 000 033 грн. 05 коп. була здійснена відповідачем 25.02.2014 та 27.02.2014, а отже, без прострочення; оплата в залишковій сумі 4 162 437 грн. 91 коп. була проведена відповідачем 23.05.2014, а отже, період прострочення становить з 15.04.2014 по 22.05.2014, а 3% річних в цей період складають 13 000 грн. 49 коп.;

- за поставлений у червні 2014 року природний газ обсягом 1 409,000 тис. куб.м. на суму 8 697 610 грн. 46 коп. граничний строк оплати - 14.07.2014; оплата в сумі 4 000 000 грн. 00 коп. була здійснена відповідачем 23.05.2014, а отже, без прострочення; оплата в залишковій сумі 4 697 610 грн. 46 коп. була проведена відповідачем 15.08.2014, а отже, період прострочення становить з 15.07.2014 по 14.08.2014, а 3% річних в цей період складають 11 969 грн. 25 коп.;

- за поставлений у серпні 2014 року природний газ обсягом 675,618 тис. куб.м. на суму 4 170 519 грн. 64 коп. граничний строк оплати, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 15.09.2014; оплата була здійснена відповідачем 17.10.2014, а отже, період прострочення становить з 16.09.2014 по 16.10.2014, а 3% річних в цей період складають 10 626 грн. 26 коп.;

- за поставлений у вересні 2014 року природний газ обсягом 2 618,326 тис. куб.м. на суму 16 643 378 грн. 75 коп. граничний строк оплати - 14.10.2014; оплата була здійснена відповідачем 17.10.2014, а отже, період прострочення становить з 15.10.2014 по 16.10.2014, а 3% річних в цей період складають 2 735 грн. 90 коп.;

- за поставлений у жовтні 2014 року природний газ обсягом 3 100,081 тис. куб.м. на суму 19 705 652 грн. 47 коп. граничний строк оплати - 14.11.2014; оплата була здійснена відповідачем 20.10.2014 та 22.10.2014, а отже, без прострочення;

- за поставлений у листопаді 2014 року природний газ обсягом 2 767,061 тис. куб.м. на суму 18 354 247 грн. 65 коп. граничний строк оплати, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 15.12.2014; оплата в сумі 635 134 грн. 73 коп. була здійснена відповідачем 22.10.2014, а отже, без прострочення; оплата в залишковій сумі 17 719 112 грн. 92 коп. була проведена відповідачем 13.03.2015, а отже, період прострочення становить з 16.12.2014 по 12.03.2015, а 3% річних в цей період складають 126 703 грн. 79 коп.;

- за поставлений у грудні 2014 року природний газ обсягом 4 131,567 тис. куб.м. на суму 31 450 810 грн. 11 коп. граничний строк оплати - 14.01.2015; оплата була проведена відповідачем 18.03.2015, а отже, період прострочення становить з 15.01.2015 по 17.03.2015, а 3% річних в цей період складають 160 269 грн. 88 коп., а всього 325 305 грн. 57 коп.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача в частині стягнення 3% річних склали 325 305 грн. 57 коп.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч . 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 7.2. договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов договорі він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікованої облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф 7% від суми простроченого платежу.

Так, на підставі вказаного пункту договору, з урахуванням того, що Позивачем його зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі, а Відповідачем порушені, була нарахована пеня за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання Відповідачем з 15.04.2014 р. по 18.03.2015 р. в сумі 3 971 653 грн. 95 коп.

Господарським судом також було здійснено перевірку розрахунків пені, зроблених Позивачем, та встановлено, що під час їх проведення Позивачем не було враховано наступне: до періоду прострочення було включене 14 число кожного місяця, в той час, як відповідно до пункту 6.1. договору вказаний день є граничним для оплати, в подальшому, позивач зробив уточнений розрахунок та зменшив в цій частині свої позовні вимоги; позивач здійснив нарахування пені на дні, в яких була проведена оплата відповідачем; позивачем не було враховано, що останній день строку для оплати спожитого у серпні та листопаді 2014 року природного газу припадає на вихідний день, а отже з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, в даному випадку - 15.09.2014 та 15.12.2014, відповідно.

Отже, розрахунки пені, здійснені Позивачем та додані до позовної заяви та до заяви від 20.01.2016 р. були визнані судом необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Так, здійснивши власний розрахунок пені за вказаними періодами, судом першої інстанції було встановлено наступне.

- за поставлений у лютому 2014 року природний газ обсягом 3 954,433 тис. куб. м. на суму 16 325 607 грн. 75 коп. граничний строк оплати - 14.03.2014; оплата була здійснена 25.02.2014, а отже, без прострочення;

- за поставлений у березні 2014 року природний газ обсягом 2 703,804 тис. куб. м. на суму 11 162 470 грн. 96 коп. граничний строк оплати - 14.04.2014; оплата в сумі 7 000 033 грн. 05 коп. була здійснена відповідачем 25.02.2014 та 27.02.2014, а отже, без прострочення; оплата в залишковій сумі 4 162 437 грн. 91 коп. була проведена відповідачем 23.05.2014, а отже, період прострочення становить з 15.04.2014 по 22.05.2014, а пеня в цей період складає 82 336 грн. 44 коп.;

- за поставлений у червні 2014 року природний газ обсягом 1 409,000 тис. куб.м. на суму 8 697 610 грн. 46 коп. граничний строк оплати - 14.07.2014; оплата в сумі 4 000 000 грн. 00 коп. була здійснена відповідачем 23.05.2014, а отже, без прострочення; оплата в залишковій сумі 4 697 610 грн. 46 коп. була проведена відповідачем 15.08.2014, а отже, період прострочення становить з 15.07.2014 по 14.08.2014, а пеня в цей період складає 98 199 грн. 36 коп.;

- за поставлений у серпні 2014 року природний газ обсягом 675,618 тис. куб.м. на суму 4 170 519 грн. 64 коп. граничний строк оплати, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 15.09.2014; оплата була здійснена відповідачем 17.10.2014, а отже, період прострочення становить з 16.09.2014 по 16.10.2014, а пеня в цей період складає 88 552 грн. 13 коп.;

- за поставлений у вересні 2014 року природний газ обсягом 2 618,326 тис. куб. м. на суму 16 643 378 грн. 75 коп. граничний строк оплати - 14.10.2014; оплата була здійснена відповідачем 17.10.2014, а отже, період прострочення становить з 15.10.2014 по 16.10.2014, а пеня в цей період складає 22 799 грн. 15 коп.;

- за поставлений у жовтні 2014 року природний газ обсягом 3 100,081 тис. куб. м. на суму 19 705 652 грн. 47 коп. граничний строк оплати - 14.11.2014; оплата була здійснена відповідачем 20.10.2014 та 22.10.2014, а отже, без прострочення;

- за поставлений у листопаді 2014 року природний газ обсягом 2 767,061 тис. куб. м. на суму 18 354 247 грн. 65 коп. граничний строк оплати, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 15.12.2014; оплата в сумі 635 134 грн. 73 коп. була здійснена відповідачем 22.10.2014, а отже, без прострочення; оплата в залишковій сумі 17 719 112 грн. 92 коп. була проведена відповідачем 13.03.2015, а отже, період прострочення становить з 16.12.2014 по 12.03.2015, а пеня в цей період складає 1 461 220 грн. 00 коп.;

- за поставлений у грудні 2014 року природний газ обсягом 4 131,567 тис. куб.м. на суму 31 450 810 грн. 11 коп. граничний строк оплати - 14.01.2015; оплата була проведена відповідачем 18.03.2015, а отже, період прострочення становить з 15.01.2015 по 17.03.2015, а пеня в цей період складає 2 128 315 грн. 10 коп., а всього 3 881 422 грн. 18 коп.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача в частині стягнення пені є правомірними та обґрунтованими в сумі 3 881 422 грн. 18 коп.

Крім того, на підставі п. 7.2. договору Позивачем також було нараховано штраф в сумі 4 354 034 грн. 36 коп., розрахунок яких є арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства та умовам договору.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України та у висновку викладеному у постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 № 3-24гс12, від 09.04.2012 № 3-88гс11.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, Відповідачем було заявлене клопотання, в якому він просив суд зменшити суму пені та штрафу до 1 грн. 00 коп., відповідно, а також розстрочити сплату інфляційних втрат та 3 % річних на 5 років. Вказане клопотання відповідача обґрунтоване наступним: підприємство Відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що стало наслідком зниження обсягів виробництва через падіння попиту в Україні та введення мита в країнах Митного Союзу;

згідно балансів підприємства сума дебіторської заборгованості у багато разів перевищує суму кредиторської заборгованості; за результатами діяльності за другий квартал 2015 року підприємство Відповідача понесло збитки у розмірі 50 521 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про фінансовий результат; станом на 10.12.2015 дебіторська заборгованість перед Відповідачем складає 1 053 179 000 грн. 00 коп.; поточна заборгованість складає 445 627 000 грн. 90 коп. При цьому, відповідач постійно проводить роботу зі зменшення дебіторської заборгованості; значна частина продукції Відповідача залишилася в анексованій Автономній республіці Крим; з метою зниження видатків на підприємстві відповідача було проведено реорганізацію, на підтвердження чого відповідач долучив до справи накази про зміну режимів роботи, та накази про зменшення кількості працівників в структурних підрозділах.

Приймаючи до уваги несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобов"язань за Договором щодо оплати вартості отриманого газу, приписи ст. ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 655, 692, 712 ЦК України та умови Договору, колегія суддів погоджується з висновком попередньої судової інстанції про наявність підстав для стягнення з Відповідача: 3 184 410 грн. 93 коп. - інфляційних втрат, 325 305 грн. 57 коп. - 3% річних.

Щодо стягнення пені та штрафу, то місцевий господарський суд на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України частково задовольнив клопотання Відповідача про зменшення суми штрафних санкцій та зменшив розмір пені в сумі 3 881 422 грн. 18 коп. та штрафу в сумі 4 354 034 грн. 36 коп. до 50 %, а саме: до 1 940 711 грн. 09 коп. та до 2 177 017 грн. 18 коп., відповідно, а отже вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені та штрафу задовольнив частково в сумі 1 940 711 грн. 09 коп., та відповідно у сумі 2 177 017 грн. 18 коп.

З приводу заяви Відповідача про розстрочку виконання рішення, місцевий суд врахувавши заперечення Позивача проти розстрочки виконання судового рішення, не прийняв до уваги обставини, на які посилався Відповідач в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" про розстрочку виконання судового рішення суд відмовив за необґрунтованістю.

Причиною апеляційного розгляду у даній справі є питання про наявність або відсутність підстав для зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з підприємства внаслідок прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманого природного газу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ст. 233 ГК України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої Позивачем до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. (із змін. і доп.) Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання ( п. 3 ст. 83 ГПК ), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

На виконання зазначених приписів та рекомендацій суд першої інстанції, об'єктивно оцінивши даний випадок, прийняв до уваги причини неналежного виконання зобов'язання Відповідачем, а також матеріальний стан останього, врахувавши те, що: основний борг за спірний період є погашеним, остання частина боргу сплачена Відповідачем у добровільному порядку ще 18.03.2015 р., до звернення із позовом до суду; частина платежів за природний газ, поставлений у спірний період, здійснювалась відповідачем у вигляді попередньої оплати ( за лютий, частково за березень та квітень, у повному обсязі за жовтень, частково за листопад 2014 року ); прострочення Відповідача носить незначний характер, оскільки за спожитий у березні, червні, серпні та вересні місяці 2014 року природний газ прострочення становить приблизно один місяць, а спожитий у листопаді та грудні 2014 року природний газ оплачений із прострочення три та два місяці, відповідно. Отже, в спірний період найбільше прострочення Відповідача становило приблизно 3 місяці і було допущено лише по оплаті спожитого газу у листопаді 2014 року, а інші прострочення носять незначний характер; відповідач, підтверджуючи свою добросовісність, не ухиляється від відповідальності за порушення умов договору, наявність прострочення у судовому засіданні не заперечував; Відповідачем належними доказами підтверджено, що підприємство знаходиться в скрутному матеріальному становищі (згідно балансу підприємства сума дебіторської заборгованості у багато разів перевищує суму кредиторської заборгованості; за результатами діяльності за січень-вересень 2015 року підприємство Відповідача понесло збитки у розмірі 11 257 000 грн. 00 коп., що підтверджується звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід); при цьому, Відповідач постійно проводить роботу зі зменшення дебіторської заборгованості; з метою зниження видатків на підприємстві Відповідача було проведено реорганізацію, на підтвердження чого Відповідач долучив до справи накази про зміну режимів роботи, та накази про зменшення кількості працівників в структурних підрозділах. Отже, Відповідачем вичиняються дії, спрямовані на відновлення платоспроможності та оздоровлення фінансового стану підприємства;

Місцевим судом також було обґрунтовано враховано, що пеня та штраф є лише санкціями за невиконання грошового зобовязання, а не основним боргом, який був погашений, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки Позивач не може, окрім стягнення пені та штрафу Позивач нараховує та стягує проценти річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів Відповідачем. Крім того, місцевий господарський суд, враховуючи інтереси Позивача, визначив, що пеня та штраф підлягають зменшенню лише до 50 %, а не до 1 грн., як просив Відповідач. Також, суд не задовольнив заяву Відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

Отже, зменшення штрафних санкцій на 50 % здійснено судом першої інстанції з врахуванням інтересів обох сторін, наданих ними доказів та є правомірним і обґрунтованим.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 р. у справі № 904/4950/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 04.04.2016 року

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяВ.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко