Рішення № 56909422, 04.04.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

01 квітня 2016 року справа № 927/220/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівторгбуд", код ЄДРПОУ 01547657, вул. Ушинського 109 км, м. Чернігів, 14014

Відповідач: Державний професійно-технічний навчальний заклад "Чернігівський центр професійно-технічної освіти", код ЄДРПОУ 01566790,

вул. 50 р. ВЛКСМ, 7А, м. Чернігів, 14037

про стягнення 3911,09 грн.

Суддя В.І. Шестак

Представники сторін: з’явились.

Публічне акціонерне товариство «Чернігівторгбуд» звернулося до суду з позов до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський центр професійно-технічної освіти» про стягнення 3302,90 грн інфляційних за період з 01 серпня 2010 року по 01 лютого 2011 року і 3% річних в сумі 608 грн19 коп за період з 01 серпня 2010 року по 01 лютого 2011 року. А всього 3911 грн 09 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповне виконання відповідачем рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 25.05.1999 у справі № 7/354.

До початку судового засідання позивачем подано заяву про розгляд справи без участі його представника та клопотання про залучення до матеріалів справи копії листа ДВС від 14.03.2016 про те, що рішення по справі № 7/354 від 25.09.1999 з додатками передане для виплати ГУ Державної казначейської служби України у Чернігівській області.

Позивачем надіслано заяву про уточнення позовних вимог № 54 від 17.03.2016, в якій останній просить стягнути з відповідача 589 грн. три проценти річних та 3509,14 грн. інфляційних втрат за період з 01 серпня 2010 року по 01 лютого 2016 року.

Враховуючи положення ст.22 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

До початку судового засідання відповідачем подано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позов, в якому пояснює несплату відсутністю належного фінансування та просить застосувати до позовних вимог позовну давність тривалістю 3 роки згідно ст. 257 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 1.2. Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «Чернігівторгбуд» від 12.01.2012, ПАТ «Чернігівторгбуд» є повним правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ «Чернігівторгбуд» заснованого згідно з Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 28 червня 1996 року № 856 шляхом перетворення Чернігівського будівельно-монтажного управління Українського будівельно-промислового об’єднання «Укрторгбуд» у відкрите акціонерне товариство «Чернігівторгбуд» відповідно до Постанови КМУ від 7 грудня 1992 року № 686 «Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті товариства» і зареєстровано розпорядженням виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів від 17.07.96 № 257-р.

Чернігівське професійно-технічне училище № 16 Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.09.2006 року № 667 реорганізоване у Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернігівський центр професійно-технічної освіти».

В судовому засіданні 01.04.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням арбітражного суду Чернігівської області від 05.05.1999 у справі № 7/354 за позовом Чернігівського Відкритого акціонерного товариства «Чернігівторгбуд» до відповідачів: 1. Чернігівського обласного управління освіти, м. Чернігів, 2. Чернігівського ПТУ-16, м. Чернігів про стягнення 5025 грн. боргу по несплаті вартості ремонтно-будівельних робіт задоволено позовні вимоги та стягнуто з Чернігівського середнього професійно-технічного училища № 16 м. Чернігів на користь Відкритого акціонерного товариства «Чернігівторгбуд» 5025 грн боргу та 251,25 грн держмита.

На виконання рішення суду у травні 2000 року училищем перераховані кошти в сумі 500 грн та 22 червня 2000 року перераховано 1000 грн.

Як вбачається з листа Середнього професійно-технічного училища № 16 від 18.12.2000 № 261, залишок заборгованості за капітальний ремонт будівлі на 1.12.2000 складає 3525 грн.

Актом звіряння розрахунків, що підписаний сторонами та скріплений їх печатками станом на 01 січня 2002 року заборгованість ПТУ № 16 за капремонт складає 3525,00 грн. та 251,25 грн. держмита.

Листом № 211-юр. від 06 серпня 2013 року ПАТ «Чернігівторгбуд» звернулося з претензією до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський центр професійно-технічної освіти» про перерахування 744,60 грн інфляційних збитків та 3% річних.

Листом від 08.08.2013 № 242 Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернігівський центр професійно-технічної освіти» відповів, що заборгованість в сумі 3776,25 грн. списана згідно Наказу Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації. Навчальний заклад є державною установою, яка фінансується з обласного бюджету, дані кошти не передбачені кошторисом, тому підстав для перерахування даної суми немає.

25.08.2015 повідомленням № 02-45/18945/3 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області повідомило, що рішення № 7/354 від 25.05.1999 Арбітражного суду Чернігівської області, відповідно до п.7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 прийнято до обліку та включено до третьої черги задоволення вимог.

Листом № 46 від 24.02.2016 року ПАТ «Чернігівторгбуд» звернулося з претензією до ДПТНЗ «Чернігівський центр професійно-технічної освіти» про сплату 2910 грн.17 коп. інфляційних та 267,10 грн. 3% річних за період з 01 серпня 2013 року по 01 лютого 2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на момент подання позову відповідачем рішення суду у справі № 7/354 не виконане, а тому позивач, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України набув право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період з 01 серпня 2010 по 01 лютого 2016.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

У постанові Верховного Суду України від 20.01.2011 у справі № 10/25 зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Основана заборгованість відповідача станом на дату подання позову в повному обсязі не сплачена. Доказів протилежного суду не надано.

Щодо твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 01.08.2010 по 01.02.2016. Враховуючи, що трирічний строк позовної давності до позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних починаючи з 01.08.2010 сплинув, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 01.02.2013 по 01.02.2016.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме 2814,36 грн. інфляційних нарахувань та 309,43 грн. 3% річних.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський центр професійно-технічної освіти» (вул. 50 років ВЛКСМ, буд.7а, м. Чернігів, 17037 (відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 01566790) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівторгбуд» (вул. Ушинського, 109км, м. Чернігів, 14014, п/р 2600400018609 філія АТ «Укрексімбанк» у м. Чернігові, МФО 353649, код ЄДРПОУ 01547657) 2814,36 грн інфляційних нарахувань та 309,43 грн 3% річних та 1378 грн судового збору, відмовивши в решті позову.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.04.2016 року.

Суддя В.І. Шестак