Рішення № 56908568, 30.03.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 рокуСправа № 912/636/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/636/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Монтаж"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"

про стягнення 170057,78 грн

за участі представників сторін:

від позивача участі не брали;

від відповідача ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2016 б/н.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Монтаж" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" заборгованості у сумі 170057,78 грн, з яких 87353,33 грн основного боргу, 37823,99 грн інфляційних втрат, 2864,71 грн 3% річних, 42015,75 грн пені.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов договору підряду від 07.04.2014 № 07/04-14 в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою від 24.02.2016 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/636/16.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, при цьому 29.03.2016 подав до суду розрахунок пені, копію платіжного доручення від 17.04.2014 № 1256 про сплату відповідачем 87771,00 грн передоплати за договором, а також акт звірки взаємних розрахунків станом на 17.03.2016 з доказами його направлення 26.03.2016 на адресу ТОВ "Протеїн-Продакшн".

Відповідачем 25.03.2016 подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого просить: у задоволенні позову відмовити повністю, застосувати позовну давність до нарахування пені, зменшити суму санкцій до 10%.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

За результатами дослідження у судовому засіданні наявних у справі матеріалів та наданих представником відповідача пояснень, господарський суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Монтаж" (ОСОБА_2) укладено договір підряду від 07.04.2014 № 07/04-14 (надалі Договір).

За умовами ОСОБА_3 (п. 1.1) ОСОБА_2 зобов'язався своїми силами, засобами і механізмами виконати комплекс робіт по монтажу металоконструкцій згідно проекту "Реконструкція котельні ПАТ "Протеїн-Продакшн", м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Ливарна, 10" (надалі Роботи) та здати Замовнику в установлений ОСОБА_3 строк у відповідності з проектно-кошторисною документацією, а Замовник зобов'язався передати ОСОБА_2 затверджену проектно-кошторисну документацію, фронт робіт, прийняти від ОСОБА_2 та оплатити виконані Роботи.

У відповідності до п. 1.2 ОСОБА_3 склад та об'єми робіт, які доручаються до виконання ОСОБА_2, визначені проектно-кошторисною документацією, погодженою договірною ціною, яка є невід'ємною частиною ОСОБА_3 (Додаток № 1).

За умовами п. 2.1 ОСОБА_3 ціна ОСОБА_3 визначається виходячи з вартості робіт згідно Протоколу погодження договірної ціни і складає суму 175542,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 29257,00 грн.

Кінцева вартість робіт за договором буде визначатись за фактично виконаними роботами на підставі актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт.

Згідно з п. 2.2 ОСОБА_3 Замовник перераховує на банківський рахунок ОСОБА_2 передоплату в розмірі 50% від ціни ОСОБА_3, що складає 87771,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 14628,50 грн протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від ОСОБА_2.

На виконання вказаної умови ОСОБА_3 відповідачем платіжним дорученням від 17.04.2014 № 1256 перераховано на користь позивача грошові кошти у сумі 87771,00 грн з призначенням платежу: "Передплата за монтаж м/констр. згідно рах. № 18 від 14.04.14, в тому числі ПДВ 14628,50 грн".

За змістом п.п. 6.1, 6.2 ОСОБА_3 ОСОБА_2 приступає до виконання робіт протягом п'яти календарних днів з моменту отримання від Замовника передоплати згідно з п. 2.2 ОСОБА_3, передачі будівельного майданчика, дозвільної та проектно-кошторисної документації.

Строк виконання робіт 14 календарних днів з дати отримання передоплати та будівельної готовності до виконання робіт.

За умовами п.п. 2.3, 2.4 ОСОБА_3 ОСОБА_2 до 3-го числа місяця, наступного за звітним, зобов'язаний надати до оплати за звітний місяць рахунок, податкову накладну, довідки КБ-3 з додаванням оформлених актів виконаних робіт КБ-2в. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від ОСОБА_2 здачі-прийняття виконаних робіт приймає виконані ОСОБА_2 роботи та підписує і скріплює печаткою даний ОСОБА_2 зі свого боку або направляє ОСОБА_2 мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 виконано обумовлені ОСОБА_3 Роботи на загальну суму 175124,33 грн, в тому числі ПДВ 20% 29187,39 грн, між сторонами підписано ОСОБА_3 приймання виконаних підрядник робіт за грудень 2014 року від 26.12.2014, а також Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року від 26.12.2014 (а.с. 15-16).

Матеріали справи свідчать про погодження сторонами усіх умов ОСОБА_3 шляхом його підписання та скріплення печатками.

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду, відносини за яким регулюються параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України "Загальні положення про підряд".

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач стверджує, що за умовами п. 2.4 ОСОБА_3 Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від ОСОБА_2 здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний був оплатити решту вартості виконаних робіт у сумі 87353,33 грн (з урахуванням вже здійсненої передоплати у сумі 87771,00 грн), що ним зроблено не було.

01.10.2015 позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 21.09.2015 № 114 на суму заборгованості 87353,33 грн, яку позивач просив погасити до 21.10.2015 (а.с. 17-19).

Відповіді на вказану претензію відповідачем на адресу позивача не направлено, кошти на користь ТОВ "Будсервіс-Монтаж" не сплачено, що стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Відповідач в особі повноважного представника у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву погодився з фактом укладення між сторонами ОСОБА_3 та з виконаними ОСОБА_2 роботами, поряд з цим зауважив, що умовами ОСОБА_3, а саме п. 6.2, встановлено конкретний строк для виконання ОСОБА_2 робіт, а саме 14 календарних днів з дати отримання передоплати та будівельної готовності для виконання робіт. Поряд з цим, за твердженням відповідача, ОСОБА_2 виконані роботи 26.12.2014, прострочення складає 238 днів, роботу виконано неналежним чином.

Окрім того, відповідач вказує на ненадання позивачем рахунку для оплати решти вартості виконаних робіт, що суперечить умовам п. 2.3 ОСОБА_3.

Господарський суд, оцінивши доводи відповідача щодо неналежного виконання ОСОБА_2 робіт, зауважує, що за приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Суд враховує також положення п. 2.5 ОСОБА_3, за змістом якого у випадку мотивованої відмови Замовника від прийняття робіт сторонами складається двосторонній ОСОБА_3 необхідних доопрацювань та строків їх виконання. Після виконання доопрацювань Роботи приймаються Замовником у порядку, передбаченому даним ОСОБА_3.

Поряд з цим, відповідачем не надано суду доказів складення між сторонами передбаченого п. 2.5 ОСОБА_3, а ОСОБА_3 прийняття виконаних підрядних робіт від 26.12.2014 підписано Замовником без зауважень.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем даних вимог не дотримано, оскільки доказів на підтвердження невиконання ОСОБА_2 обумовлених ОСОБА_3 робіт або ж виконання їх неналежним чином суду не надано.

Водночас, суд не погоджується з позицією позивача стосовно обов'язку відповідача оплатити виконані роботи протягом трьох днів з моменту отримання ОСОБА_3 прийняття виконаних робіт.

Так, згідно з п. 2.4 ОСОБА_3, на який посилається у своїх твердженнях позивач, встановлено обов'язок Замовника протягом трьох робочих днів з моменту отримання зазначеного ОСОБА_3 прийняти виконані роботи та підписати із скріпленням печаткою ОСОБА_3 зі свого боку або ж направити мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт, що, як свідчать матеріали справи, відповідачем було зроблено.

Інших положень щодо погодження сторонами конкретного строку оплати Замовником виконаних згідно ОСОБА_3 підрядних робіт умови укладеного між сторонами ОСОБА_3 не містять.

Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Разом з цим, дана норма матеріального права не може бути застосована судом у правовідносинах, які виникли між сторонами, оскільки умови ОСОБА_3 передбачають попередню оплату у фіксованій сумі, при цьому, сторонами у справі не заперечується факт виконання ОСОБА_2 Робіт із суттєвим порушенням строку, визначеного ОСОБА_3.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, строк остаточної оплати виконаних підрядних робіт сторони в договорі не визначили.

За таких обставин до правовідносин сторін необхідно застосувати положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено направлення 01.10.2015 позивачем відповідачеві претензії від 21.09.2015 № 114 на суму заборгованості у розмірі 87353,33 грн згідно з ОСОБА_3.

Як свідчить інформація, розміщена на офіційному веб-сайті УДППЗ "Укрпошта" (а.с. 39), ТОВ "Протеїн-Продакшн" отримало вказану претензію 02.10.2015.

Господарським судом враховується, що відповідно до п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

За таких обставин, Замовник зобов'язаний був сплатити на користь ОСОБА_2 решту вартості виконаних останнім Робіт у сумі 87353,33 грн до 09.10.2015.

При цьому доказів такої оплати відповідачем суду не подано, позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані Роботи не спростовано, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 87353,33 грн є обґрунтованими та господарським судом задовольняються.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 2854,71 грн 3% річних, 37823,99 грн інфляційних втрат, а також 42015,75 грн пені.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, і трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Поряд з цим, розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені позивачем здійснено, починаючи з 01.01.2015, оскільки, на його думку, саме з 01.01.2015 почалося прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних Робіт.

З такою позицією позивача господарський суд не погоджується з огляду на зазначене вище, та зауважує, що вимогу ОСОБА_2 Замовник отримав лише 02.10.2015, що підтверджено матеріалами справи, відтак, кінцевим терміном виконання відповідачем свого зобов'язання в частині оплати виконаних Робіт є 08.10.2015.

Відтак, лише з 09.10.2015 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а позивач у справі набув права нараховувати інфляційні збитки та 3% річних у порядку статті 625 Цивільного кодексу України, а також пеню, передбачену 9.2 ОСОБА_3.

Враховуючи вказане, за розрахунком господарського суду сума 3% річних за період прострочення з 09.10.2015 по 04.02.2016 (кінцева дата нарахування, обрана позивачем) складає 854,39 грн, інфляційних втрат - 2001,38 грн, пені - 12529,00 грн.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних на суму 2864,71 грн підлягають частковому задоволенню на суму 854,39 грн, позовні вимоги в частині інфляційних втрат на суму 37823,99 грн задовольняються судом на суму 2001,38 грн.

Водночас, щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 42015,75 грн господарський суд зазначає таке.

За умовами п. 9.2 ОСОБА_3 сторонами узгоджено, що у випадку порушення передбачених ОСОБА_3 строків оплати робіт за ОСОБА_3, а саме згідно з п. 2.3 ОСОБА_3, Замовник сплачує ОСОБА_2 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

При цьому, навіть беручи до уваги відсутність у п. 2.3 ОСОБА_3, на який міститься посилання у п. 9.2 ОСОБА_3, погодженого між сторонами строку оплати Замовником виконаних робіт, господарський суд вважає позивача таким, що має право нараховувати пеню з 09.10.2015, оскільки загальну вимогу статті 547 Цивільного кодексу України стосовно правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою сторонами дотримано.

Відтак, за розрахунком господарського суду, розмір пені із суми заборгованості в розмірі 87353,33 грн за період з 09.10.2015 по 04.02.2016 складає 12529,00 грн.

Водночас, господарський суд враховує заявлене відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання щодо застосування господарським судом передбаченого ст. 83 Господарського процесуального кодексу України права на зменшення розміру штрафних санкцій до 10%.

Згідно частини 3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм убачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.п. 3.17.4 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи приписи статей 233 Господарського кодексу України та 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України, а також встановлені судом обставини справи, беручи до уваги ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за ОСОБА_3, незначний період прострочення виконання зобов'язання, встановлений судом, а також відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок такого прострочення, господарський суд дійшов висновку, що розмір пені в сумі 12529,00 грн не співрозмірний зі збитками кредитора та призведе до його необґрунтованого збагачення.

Окрім того, судом враховуються слушні доводи відповідача щодо суттєвого прострочення позивачем виконання обумовлених ОСОБА_3 Робіт, які ОСОБА_2 не спростовані.

Так, умовами ОСОБА_3 - п.п. 6.1, 6.2, сторонами погоджено, що ОСОБА_2 приступає до виконання робіт протягом п'яти календарних днів з моменту отримання від Замовника передоплати згідно з п. 2.2 ОСОБА_3, передання будівельного майданчика, дозвільної та проектно-кошторисної документації. Строк виконання робіт - 14 календарних днів з дати отримання передоплати та будівельної готовності до виконання робіт.

Згідно з п. 3.1 ОСОБА_3 будівельний майданчик передається Замовником ОСОБА_2 за ОСОБА_2 приймання-передачі протягом п'яти днів з моменту підписання ОСОБА_3.

Жодних доказів несвоєчасного виконання Замовником даної умови ОСОБА_3 Підрядником суду не надано. При цьому, п. 2.2 ОСОБА_3 стосовно перерахування на користь ОСОБА_2 передоплати у сумі 87771,00 грн Замовником виконано своєчасно, вказані кошти перераховано на користь ОСОБА_2 17.04.2014 згідно рахунку від 14.04.2014.

Таким чином, господарський суд вбачає достатні підстави для зменшення розміру пені до 10% від нарахованої судом суми.

Відтак, позовні вимоги про стягнення пені задовольняються господарським судом частково на суму 1252,90 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 40762,85 грн суд відмовляє.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1541,07 грн покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" (25491, м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Ливарна, 10, ідентифікаційний код 34448613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Монтаж" (25013, м. Кіровоград, вул. Комарова, 7, ідентифікаційний код 30663267) 91462,00 грн заборгованості, з яких 87353,33 грн основного боргу, 854,39 грн 3% річних, 2001,38 грн інфляційних збитків, 1252,90 грн пені, а також 1541,07 грн судового збору.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 04.04.2016.

Суддя В.М. Балик