Рішення № 56907004, 29.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_2, Школа вищої спортивної майстерності м. Києва, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року,

встановила:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом.

Просив поновити його на роботі на посаді директора Школи вищої спортивної майстерності м. Києва, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Зазначав, що його неправомірно було звільнено з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року позов задоволено.

Скасовано Наказ № 42-к від 27 січня 2015 року Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Школи вищої спортивної майстерності м. Києва з 27 січня 2015 року.

Стягнуто з Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 81 227,59 грн.

Стягнуто з Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 500 грн.

Стягнуто з Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради в дохід держави судовий збір в розмірі 1 055,87 грн.

В решті позову відмовлено.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 6 491,07 грн. звернуто до негайного виконання.

В апеляційній скарзі Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимоги апеляційної скарги підтримав.

ОСОБА_1 та його представник проти апеляційної скарги заперечили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивача звільнено з роботи без дотримання вимог закону.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 16 серпня 2012 року по 27 січня 2015 року працював на посаді директора Школи вищої спортивної майстерності м. Києва.

27 січня 2015 року його було звільнено з роботи за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що його звільнення проведено без дотримання вимог закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.

З матеріалів справи вбачається, що при працевлаштуванні на роботу, позивач зазначив про наявність у нього спортивного звання «Майстер спорту СРСР» з плавання, вказавши конкретний номер значка та посвідчення.

Проте згідно архівної довідки, дані про присвоєння ОСОБА_1 спортивного звання «Майстер спорту СРСР» з плавання відсутні (т. 1 а.с. 191). При цьому номер значка та посвідчення, які зазначив позивач, належить іншій особі.

Підставою для звільнення стало те, що позивач, як директор школи, який виконує виховні функції, вчинив аморальний проступок, який несумісний з продовженням даної роботи.

Колегія суддів вважає, що звільнення позивача з роботи проведено з дотриманням вимог закону.

Згідно ст. 50 Закону України «Про освіту» учасниками навчально-виховного процесу є:

діти дошкільного віку, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти;

батьки або особи, які їх замінюють, батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу;

представники підприємств, установ, кооперативних, громадських організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Статтею 1 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що система позашкільної освіти це - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час (загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-IIрівнів акредитації); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-IIрівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи.

Пунктом п. 1.1. Статуту встановлено, що Школа вищої спортивної майстерності м. Києва є позашкільним навчальним, освітнім закладом.

Згідно ст. 19 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що учасниками навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі є:

вихованці, учні, слухачі;

директор, заступники директора позашкільного навчального закладу;

педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, які залучені до навчально-виховного процесу;

батьки або особи, які їх замінюють;

представники підприємств, установ, організацій, які беруть участь у здійсненні навчально-виховного процесу.

Вищенаведені вимоги закону дають підстави для висновку, що ОСОБА_1, як директор Школи вищої спортивної майстерності м. Києва, виконував виховні функції, відтак є суб'єктом дисциплінарного стягнення, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

В матеріалах справи міститься колективне звернення батьків учнів, які проходять навчання у секції плавання в Школі вищої спортивної майстерності м. Києва.

Із змісту звернення вбачається, що інформація про неправдиві відомості директора школи з приводу наявності у нього спортивного звання, підроблення відповідних документів про це, викликала у дітей та їх батьків недовіру до нього, та відсутність бажання займатися спортом взагалі.

Колегія суддів вважає, що позивач вчинив аморальний проступок.

Поняття аморального проступкув законі не визначено.

Воно є оціночним.

Проте, в даному випадку, зазначення позивачем недостовірних відомостей про наявність у нього спортивного звання «Майстер спорту СРСР» з плавання, є дією, що порушує моральні засади суспільства, суперечить змісту трудової діяльності та дискредитує не тільки виховні та службові повноваження директора, а й Школи вищої спортивної майстерності взагалі.

Згідно ст. 26 Закону України «Про освіту»призначення та звільнення педагогічних працівників державного та комунального навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою.

Позивача звільнено на підставі наказу директора Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), отже належним органом.

Встановлення вищенаведених фактичних обставин дає підстави вважати, що позивач є особою, яка виконує виховні функції; ним вчинено аморальний проступок; вчинення аморального проступку є несумісним з продовженням роботи.

Таким чином, відповідачем правомірно звільнено ОСОБА_1 з роботи з посади директора Школи вищої спортивної майстерності м. Києва на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Протилежні висновки суду першої інстанції є помилковими.

Відповідно до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду від 12 лютого 2016 року постановлено з порушенням норм матеріального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_2, Школа вищої спортивної майстерності м. Києва, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук