Рішення № 56898989, 17.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/1576/15 Головуючий у 1 інстанції: Дзеньдзюра С.М.

Провадження № 22-ц/783/857/16 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів Тропак О.В., Федоришина А.В.

з участю секретаря Іванової О.О.,

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут (далі - ДП ЛНДРТІ) на рішення Франківського районного суду м.Львова від 19 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ДП ЛНДРТІ про стягнення компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, зобов'язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и л а:

5 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом, з врахуванням збільшених вимог, прийнятих судом, про стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячних надбавок за стаж наукової роботи за період з 1 липня 1999 року по 30 вересня 2011 року у розмірі 86 575,56 грн., з 1 вересня 2011 року по 16 березня 2012 року в розмірі 7 093,64 грн.; стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячних надбавок за вчене звання з 1 січня 2010 року по 16 березня 2012 року в розмірі 24 613,01 грн.; зобов'язання відповідача видати позивачеві, а також видавати йому в майбутньому при зверненні, довідку про заробітну плату для обчислення (перерахунку) пенсії за формою та змістом, передбаченими чинним законодавством, за період роботи з 1 липня 1999 року по 16 березня 2012 року, в якій повинен враховуватись повний розмір заробітної плати, включаючи надбавки за стаж наукової роботи за період з 1 липня 1999 року по 16 березня 2012 року та доплати за вчене звання за період з 1 січня 2010 року по 16 березня 2012 року згідно рішення Апеляційного суду Львівської області від 23 липня 2014 року. Просить позов задовольнити.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2015 року позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» на користь ОСОБА_3 118 282, 21 грн. Зобов'язано відповідача видати позивачу довідку про заробітну плату для обчислення (перерахунку) пенсії. Проведено розподіл судових витрат. В решті позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив відповідач, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. У апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказує, що позивач звільнений з ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» 16 березня 2012 року, у зв'язку з виходом на пенсію. Зазначає, що з позивачем було проведено повний розрахунок по всіх безспірних сумах з виплатою компенсації втрати частини доходу в зв'язку їх порушенням термінів виплати заробітної плати.

ОСОБА_3проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ст.ст.11, 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення цим вимогам в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячних надбавок за стаж наукової роботи та вчене звання,не відповідає в повній мірі.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 7 жовтня 1974 року до 16 березня 2012 року. 12 лютого 1996 року йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «обчислювальні машини, системи та мережі, елементи і пристрої обчислювальної техніки та системи керування».

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23 липня 2014 року стягнуто з ДП ЛНДРТІ в користь ОСОБА_3 невиплачені йому 47 921,40 грн. надбавки за стаж наукової роботи за період 1 липня 1999 року - 16 березня 2012 року та 15 743,05 грн. доплати за вчене звання за період 1 січня 2010 року - 16 березня 2012 року.

Судом встановлено порушення роботодавцем трудових прав позивача, пов'язаних із ненарахуванням та невиплатою доходу (надбавки за стаж наукової роботи та доплати за вчене звання). Відтак, позивач вправі був ставити питання про стягнення компенсації частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги у порядку, визначеному чинним законодавством. Даний порядок з 1 січня 1998 року до 31 грудня 2000 року було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 142, якою затверджено Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. З 1 січня 2001 року набрав чинності Закон України від 19 жовтня 2000 року «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі-Закон) на підставі якого затверджено Порядок № 159. Згідно з указаним Порядком (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 430 від 31 березня 2003 року) у разі затримки виплати доходів, компенсації підлягають щомісячні суми відшкодування шкоди, нараховані за період, починаючи з 1 січня 2001 року. При цьому п. 2 Порядку № 159 встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 1 січня 1998 року до 31 грудня 2000 року, проводиться відповідно до Положення від 20 грудня 1997 року № 1427, до ліквідації заборгованості із заробітної плати за зазначений період. Згідно зі ст.3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу. Дія зазначених нормативних актів поширювалася на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовувалася у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та стосувалася усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013, у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача в користь позивача компенсації частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати такої.

Разом з тим, суд першої інстанції не провів розрахунки суми, яка підлягає стягненню в користь позивача, не зазначив чи враховані в такій податки та обов'язкові платежі.

Представником відповідача надано довідку із розрахунком прогнозованих сум компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати позивачеві. При перевірці вказаних у довідці сум, суд переконався в тому, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та виконаний із врахуванням індексу інфляції в періоди невиплати позивачеві доходів. З таким розрахунком колегія суддів погоджується. Нарахована сума становить 90 549,06 грн. Ця сума визначена без врахування податків та обов'язкових платежів, які підлягають вирахуванню з неї, для встановлення остаточної суми, яка підлягає виплаті позивачеві. У зв'язку з цим колегія суддів не може погодитися з оскаржуваним рішенням в частині стягнення з відповідача в користь позивача 118 282,21 грн. як компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Суд мотивував свої висновки щодо часткового задоволення позовних вимог про зобов'язання підприємства надати позивачеві довідку про заробітну плату для обчислення (перерахунку) пенсії. З висновками суду першої інстанції в цій частині, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, належить погодитися.

Керуючись ст. 303, п.1,п.2 ч.І ст.307, ст.ст. 308, 309, 313, ч.2 ст. 314, ст. ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 19 листопада 2015 року в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячних надбавок за стаж наукової роботи та вчене звання,-скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут (вулиця Наукова,7, м.Львів,79060, Код ЄДРПОУ 14311429, п/р № 26004000091136 у філії АТ «УКРЕКСІМБАНК» у м.Львові, код банку 325718) на користь ОСОБА_3 90 549,06 грн. (дев'яносто тисяч п'ятсот сорок дев'ять грн. 06 коп.). Вказана сума визначена без врахування податків та обов'язкових платежів.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий

Судді