Постанова № 56898651, 01.04.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/466/16-а

2-а/465/153/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01.04.2016 року Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого- судді Козюренка Р.С.

при секретарі- Потюк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові та інспектора Управління патрульної поліції у м.Львові Германа Андрія Ярославовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд -

в с т а н о в и в :

позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Управління патрульної поліції у м.Львові та інспектора Управління патрульної поліції у м.Львові Германа Андрія Ярославовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення Серія ПС3 №123851 від 30.01.2016 року відносно ОСОБА_1, якою накладено штраф за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 та ч.2 ст.122 КУпАП у розмірі 425 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що таке рішення відповідача є неправомірним, а притягнення до адміністративної відповідальності - безпідставним, а тому просить таку постанову скасувати.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак скерував клопотання, в якому просить справу розглянути у його відсутності, позов підтримав повністю та просить такий задовольнити.

Представник відповідача УПП у м.Львові та інспектор Герман А.Я. в судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили, однак 29.02.2016 року представник відповідача подав заперечення, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позов є безпідставним, необґрунтованим. Оскільки відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

В оскаржуваній постанові працівниками поліції зазначено, що 30.01.2016 року о 12:15 год. по вул.Липова Алнея, 18А у м.Львові гр. ОСОБА_1, керував автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимоги знаку 2.1 (дати дорогу) та під час руху транспортного засобу користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, чим порушив вимоги п.2.1 та 2.9д ПДР України, що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 та ч.2 ст.122 КУпАП.

Згідно із вимогами ч.1 ст.122 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність, серед іншого, за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.

Однак, вимоги дорожнього знаку 2.1 зобов'язують водія дати дорогу транспортному засобу, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

Так, аналізуючи фабулу порушення, зазначеного у спірній постанові, інспектор поліції притягнув до відповідальності позивача за порушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах), при цьому зазначивши невиконання останнім вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР України (ненадання переваги у русі транспортним засобам).

Вимогами ч.4 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою ст.122 КУпАП, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян

Відтак, інспектором поліції жодним чином не конкретизовано у чому полягало порушення вимог дорожнього знаку 2.1. ПДР України, зокрема кому саме позивач не дав дорогу у русі та чи це спричинило аварійну обстановку, а відтак не вірно кваліфіковано дії позивача.

Згідно із вимогами ч.2 ст.122 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність, серед іншого, за користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.

У спірній постанові зазначено, що позивач під час руху транспортного засобу користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, однак саме по собі тримання телефону у руці не є порушенням п.2.9д ПДР України.

В силу вимог ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Однак, слід звернути увагу на те, що інспектором поліції в порушення вимог ст.256 КУпАП невірно встановлено місце вчинення адміністративного правопорушення, а саме адреса м.Львів вул.Липова Алея, 18 А відсутня, що підтверджується довідкою директора ЛОР ОКП «БТІ та ЕО» №316 від 03.02.2016 року.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У зв`язку з цим посадова особа зобов`язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та інше.

В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відтак, процедура накладення стягнення на позивача передбачала дотримання вимог ст. 254 КУпАП. За таких умов оскаржувана постанова винесена передчасно на підставі формальної оцінки отриманої інформації про правопорушення.

Згідно змісту ч.1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності притягаються власники (співвласники) транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. Однак, всупереч вказаним вимогам правопорушення не було зафіксовано технічними засобами.

Отже, суд переконаний, що інспектором не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність.

Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови порушив права позивача, притягнув до адміністративної відповідальності передчасно, не взяв до уваги і не спростував доводи позивача, не провів повний розгляд справи, а упереджено виніс постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає достовірними обставини, повідомлені позивачем, які жодним чином не спростовані відповідачем, тому з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача оскаржувану постанову слід визнати протиправною та скасувати

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Здійснюючи розлогий аналіз ч.4 ст. 129 Конституції України, принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.

Суд вважає, що позов слід задовольнити, оскільки відповідачем не представлено суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, обставини відображені у постанові не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Постанова складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.122 КУпАП.

З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 6, 11-12, 60, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити.

Постанову ПС3 №123851 по справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2016 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 та ч.2 ст.122 КУпАП - визнати протиправною та скасувати.

Стягнути з Управління патрульної поліції у м. Львові на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд.

Cуддя Р.С. Козюренко