Рішення № 56897965, 08.12.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21325/15-ц

Провадження №2/761/7767/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бешировій Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло», ОСОБА_3, про визнання правочинів недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (далі - Позивач) 28 липня 2015 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло» (далі - Відповідач 1), ОСОБА_3, (далі - Відповідач 2), про визнання правочинів недійсними

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.03.2015р. Постановою Правління Національного банку України № 190, ПАТ «Банк «Київська Русь» віднесено до неплатоспроможних, внаслідок чого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015р. прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015р. тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Зауважує, що здійснюючи на підставі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірку договорів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку, ним було виявлено, що 09.09.2014 р. між Банком та Відповідачем № 2 було укладено Договір банківського вкладу «Супер-вклад» за № 100820-44.19 відповідно до умов якого Відповідач № 2 передав банку на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 2273130,00 грн., з процентною ставкою 23% річних, строком до 09.04.2015р. Разом з тим, в порушення п. 4.2. Правил залучення коштів фізичних осіб в ПАТ «Банк «Київська Русь» Відповідач № 2 звертається із заявою до банку 18.03.2015р. про дострокове розірвання та повернення вкладу у розмірі 13641289,90 грн. та зарахування грошових коштів на рахунок НОМЕР_2, який належить Відповідачу № 2, та який відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» згідно платіжного доручення № 8901 від 18.03.2015р. Зауважує, що враховуючи п. 4.2. Правил, Відповідач № 2 отримав перевагу у вигляді скороченого терміну повернення грошових коштів, тому відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вважає вказаний правочин нікчемним. Вказує, що за наслідками нікчемного правочину Відповідач № 1 та Відповідач № 2 вчинили трансакції з перерахування грошових коштів на підставі меморіального ордеру № 8901 від 18.03.2015р. з призначенням платежу - Дострокове повернення депозитного вкладу на суму 13641289,90 грн.; за платіжним дорученням № 08 з призначенням платежу - безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно Договору № 431/01 від 30.12.2011 року на суму 13752808,67 грн; за платіжними дорученнями № 1005 та № 1006 від 19.03.2015р. з призначенням погашення кредитної заборгованості в сумі 14174000,00 грн. за кредитним договором на відкриття кредитної лінії від 19.09.2013р. Також вказує, що 08.06.2015 р. Відповідачам було направлено повідомлення про нікчемність правочинів по перерахуванню грошових коштів, однак Відповідачі жодних дій не вчинили. Просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати недійсними: правочин з перерахування грошових коштів на підставі меморіального ордеру № 8901 від 18.03.15 року, за яким Банк здійснив повернення депозитного вкладу в сумі 13 641 289,90 грн. з рахунку НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 та який відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» на рахунок НОМЕР_2, з призначенням платежу - Дострокове повернення депозитного вкладу згідно договору та заяви; правочин з виконання платіжного доручення № 08, за яким Банком було здійснено перерахування грошових коштів в сумі 13 752 808,67 грн. з рахунку НОМЕР_2, який належить вкладникові та відкритого у ПАТ «Банк «Київська Русь» на рахунок № 26008143663001, який належить ТОВ «Аполло» та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь», з призначенням платежу - безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно договору №431/01 від 30.12.2011 року; правочин з перерахування грошових коштів на підставі платіжних доручень №1005 та № 1006 від 19.03.15 року, за яким ТОВ «Аполло» здійснено погашення кредитної заборгованості у сумі 14 174 000,00 грн. згідно кредитного договору №80845-44.19 на відкриття кредитної лінії від 19.09.13 року та стягнути із Відповідачів судові витрати у справі.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити, з підстав, що зазначені у позові.

Представник Відповідача № 1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що 23.06.2015р. на адресу Товариства надійшов лист від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», в якому повідомлялось про визнання представником Фону нікчемними правочини по перерахуванню грошових коштів 19.03.2015 року, із посиланням на положення п. 2, 6 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та застосування до цих правочинів наслідків недійсності. Вважає таке рішення Позивача незаконним та таким, що порушує права товариства. Зауважив, що усі Договори були укладені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджено документально, а саме банківськими виписками, платіжними дорученнями та договорами. Зауважив, що 19.03.2015 року Товариство повністю погасило свою заборгованість за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.09.2013 року і, що зобов'язальні відносини були припиненні, у зв'язку з підписанням між сторонами Договору про розірвання зобов'язання сторін за кредитним договором. Зауважив, що ОСОБА_3 на законних підставах надав товариству безпроцентну поворотну фінансову допомогу зі свого поточного рахунку, відкритого у ПАТ «Банк «Київська Русь» у безготівковій формі і, що ПАТ «Банк «Київська Русь» не є стороною у даному договорі та жодних зобов'язань за цим договором не несе. Оскільки правочини носили реальний характер та були спрямовані на настання реальних юридичних наслідків, вважає вимоги Позивача безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просив у позові відмовити.

Представник Відповідача № 2 у судовому засіданні позовні вимоги також не визнав та зазначив, що згідно установчих документів та наказу на призначення керівника ОСОБА_3 є учасником та генеральним директором ТОВ «Аполло» і, що 09.09.2014р. між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 було укладено договір банківського вкладу № 100820-44.19, за умовами якого вкладник передав, а банк прийняв на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 2273130,00 грн. з терміном повернення до 09.04.2015р. Зауважив, що банківський вклад належав ОСОБА_3 на підставі права власності і, що згідно умов договору, ОСОБА_3 було написано та подано в установленому банком порядку заяву про дострокове розірвання банківського вкладу. Зауважив, що згідно умов договору, в разі безготівкового перерахування при достроковому розірванні договору на поточний рахунок, грошові кошти, які належали ОСОБА_3 в розмірі 13641289,90грн. були перераховані на поточний рахунок, який відкритий у Позивача та належить Відповідачу № 2. Згідно договору банк зобов'язаний перерахувати грошові кошти, які належать вкладнику не пізніш ніж через 10 днів з дати отримання відповідної заяви вкладника, тобто в розумінні умов договору перерахування грошових коштів може здійснюватись і в перший день подання відповідної заяви. Перерахування грошових коштів, яке здійснювалось 19.03.2015 року з поточного рахунку, який належав ОСОБА_3 в розмірі 13641289,90грн. з призначенням платежу поворотна фінансова допомога на рахунок ТОВ «Аполло» здійснювалося на підставі договору поворотної фінансової допомоги, який укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Аполло» №431/01 від 30.12.2011 року, тому вважає, що ПАТ «Банк «Київська Русь» не є стороною в даному договорі, у зв'язку з чим не може заявляти вимог щодо його виконання сторонами. Просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника Позивача, представників Відповідача № 1, Відповідача № 2, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить,що позов не підлягає до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що 19.09.2013 року між Відповідачем № 1 та ПАТ «Банк «Київська Русь» було укладено кредитний договір №80845-44.19 з додатками на відкриття кредитної лінії. (а.с.). До даного договору вносилися зміни на підставі договорів про внесення змін, а саме: Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 80845-44.19 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 19.09.2013 року від 21.10.2013 року; Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 80845-44.19 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 19.09.2013 року від 23.10.2013 року; Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору № 80845-44.19 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 19.09.2013 року від 25.04.2014 року; Договір про внесення змін №3 до Кредитного договору №80845-44.19 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 19.09.2013 року від 22.10.2014 року.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 18.11.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Київська Русь» було укладено Договір поруки №125381-44.19 для забезпечення виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором № 80845-44.19 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 19.09.2013 року ТОВ «Аполло» перед ПАТ «Банк «Київська Русь».

Також судом встановлено, що 09.09.2014р. між ПАТ «Банк «Київська Русь» та Відповідачем № 2 було укладено Договір банківського вкладу № 100820-44.19, за умовами якого Відповідач № 2 передав, а Банк прийняв на зберігання грошові кошти в формі депозитного в кладу в сумі 2273130,00 грн. з процентною ставкою 23% річних строком до 09.04.2015р.

30.12.2014 року між ТОВ «Аполло», в особі заступника генерального директора ОСОБА_4, та Відповідачем № 2 укладено Договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги №431/01.

12.03.2015р. Відповідачем № 2 було отримано листа від заступника генерального директора з проханням допомогти Товариству виконати свої зобов'язання перед ПАТ «Банк «Київська Русь» по кредитній лінії за договором № 80845-44.19 від 19.09.2013р. згідно Договору поруки.

18.03.2015 року Відповідач № 2 звернувся до Банку із заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу № 100820-44.19 від 09.09.2014р та повернення депозиту. Повернення депозитного вкладу проведено шляхом перерахування коштів в розмірі 136412289,00 грн. по меморіальному ордеру № 8901 від 19.03.2015р. та було розірвано договір депозитного вкладу.

Також, 19.03.2015 року Відповідачем № 2, на підставі платіжного доручення № 08 проведено платіж на суму 13752808,67грн. з поточного рахунку НОМЕР_2, який належить останньому, та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» на підставі Договору банківського рахунку №74441-44.3 від 27.08.2013 року на рахунок № 26008143663001, який належить ТОВ «Аполло» та відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь» з призначенням платежу - безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно договору №431/01 від 30.12.2001 року.

19.03.2015 року Відповідачем № 1 на підставі платіжного доручення № 1005 та № 1006, проведено платіж на суму 13174000,00грн. та 1000000,00 грн. відповідно, з рахунку № 26008143663001, який належить останньому та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» на підставі Кредитного договору №80845-44.19 на рахунок № НОМЕР_1, який належить ТОВ «Аполло» та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» з призначенням платежу - часткове погашення кредиту за кредитним договором № 80845-44.19 від 19.09.2013 року.

19.03.2015 р. постановою Правління Національного банку України № 190 ПАТ «Банк Київська Русь» віднесено до категорії неплатоспроможних.

19.03.2015 р. рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 61 з 20.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Банк Київська Русь».

Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який набув чинності 22.09.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку є Фонд.

Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 р., що діє зі змінами і доповненнями, абзацами 5 та 6 пункту 1.18 глави 1 розділу 3, передбачено перелік правочинів виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану неплатоспроможного банку, який повністю відповідає переліку зазначеному в ч.3. ст. 38 Закону.

Здійснюючи на підставі статті 38 Закону перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» на виконання вимог ст. 37, 38, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виявлено, на його думку, факт нікчемності правочинів, а саме: перерахування грошових коштів на підставі меморіального ордеру № 8901 від 18.03.2015 року; перерахування грошових на виконання платіжного доручення № 08, перерахування грошових коштів на підставі платіжного доручення № 1005 та № 1006 від 19.03.2015 року.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 628 ЦК України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умова про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правових актів Національного банку України, меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій, а платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

З вищезазначеного вбачається, що меморіальний ордер та платіжне доручення не є правочином, оскільки не створює цивільних прав та обов'язків.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені в ст.16 ЦК.

Згідно вимог ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, Позивач у силу статті 10 ЦПК України, зобов'язаний довести правову та фактичну підставу його недійсності.

Таким чином, спосіб захисту, обраний Позивачем у вигляді визнання перерахування коштів на підставі меморіального ордеру та платіжного доручення недійсним, законом не передбачений.

Крім того, на думку суду, в розумінні ст. 202 ЦК України, банківські операції з внесення грошових коштів на виконання умов договору не є правочином, тому не можуть визнаватись недійсними.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 202, 215, 216 Цивільного кодексу України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло», ОСОБА_3, про визнання правочинів недійсними - в і д м о в и т и у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :