Постанова № 56897625, 18.02.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10049/15-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О.,

при секретарі - Якимович К. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, керівника Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва Поротнікової Ніни Іванівни про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати пенсію, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, керівника Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва Поротнікової Ніни Іванівни про визнання дій неправомірними, зобов'язати перерахувати пенсію, стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом третьої групи, а тому відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право отримувати основну пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі, встановленому даним Законом.

Уточнивши позовні вимоги, посилаючись на те, що він отримує пенсію у значно нижчому розмірі ніж передбачений Законом, відповідачами не виконуються вимоги зазначеного Закону, бездіяльність відповідачів порушує його права, позивач просив визнати протиправними дії відповідачів при нарахуванні та виплаті йому пенсії, зобов'язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії за період з 04.08.2009 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, зобов'язати відповідача-2 сплатити на його користь понесену ним моральну шкоду, яку він оцінює у 20 мінімальних заробітних плат, зобов'язати відповідача-1 здійснити перерахунок заборгованих коштів у розмірі 60 745 грн. 97 коп. з урахуванням положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача-1 здійснити перерахунок і виплату основної та додаткової пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, прийняти окрему постанову про звернення до правоохоронних органів щодо реагування на ознаки злочинів у діях відповідачів.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, керівника Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва Поротнікової Ніни Іванівни про визнання дій неправомірними, зобов'язати перерахувати пенсію, стягнення моральної шкоди в частині вимог за період з 04 серпня 2009 року до 03 березня 2015 року залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У запереченнях проти позову представник відповідача посилається на Закон України «Про Державний бюджет на 2014 рік» та «Про Державний бюджет на 2015 рік», в яких зазначено, що у 2014, 2015 роках норми і положення статей 39, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених КМУ, виходячи із наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ. Бюджетні призначення на виплату пенсій, визначених у інших розмірах, ніж ті, що встановлені Законом відсутні. Зазначили, що борг у розмірі 60 745 грн. 97 коп. буде виплачено після надходження фінансування. Тому просили у задоволенні позову відмовити (а.с. 55-56).

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до категорії І осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 5), перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, а тому на нього розповсюджуються соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно довідки позивачу була присвоєна ІІІ група інвалідності довічно (а.с. 6).

Неодноразово позивач звертався до Управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва із заявами, в яких просив перерахувати та виплатити йому основну та додаткову пенсію у розмірі відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листами Управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва відмовляло позивачу у перерахунку пенсії.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

23 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01 січня 2012 року. Вказаною постановою затверджено порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Законом України №1622-VIІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», доповнено Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 67 та встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Закон України №1622-VIІ прийнято Верховною Радою України 31 липня 2014 року (набрав чинності 03 серпня 2014 року).

Отже, з 01 січня 2014 року до 02 серпня 2014 року включно виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, необхідно проводити у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 03 серпня 2014 року - відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законами України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, необхідно проводити у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та державної пенсії як інвалід ІІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірах визначених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03.03.2015 до 03.09.2015 включно.

Повноваження адміністративного суду при вирішенні справи встановлені ст. 162 КАС України, відповідно до п. 1 ч. 2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

При цьому не можуть бути задоволені вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виплачувати в подальшому ОСОБА_1 визначений ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому суд не може здійснювати захист прав та законних інтересів позивача на майбутнє, оскільки немає можливості встановити, чи будуть вони порушені в майбутньому.

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки дані вимоги не передбачені в адміністративному судочинстві.

Щодо стягнення моральної шкоди суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог у цій частині з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

В свою чергу відповідно до приписів ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу викладених положень та врахування ч. 2 ст. 21 КАС України, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б підтвердили факт завдання позивачу моральної шкоди.

За таких обставин у задоволенні вимог позивача, щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає також слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов'язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

Суд має право, але не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу.

Позивач у позовній заяві просить постановити окрему ухвалу посилаючись на те, що у діях посадових осіб УПФУ в Подільському районі м. Києва вбачається склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 356, 382 КК України.

Однак, у даному випадку не встановлені протиправні дії відповідачів, оскільки вони діяли у спосіб та на умовах визначених Законом та відповідно до своїх повноважень.

Крім того, належних та допустимих доказів, що підтверджують факт того, що посадові особи УПФУ в Подільському районі м. Києва зловживають Бюджетними коштами України, позивач суду не надав.

З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, керівника Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва Поротнікової Ніни Іванівни про визнання дій неправомірними, зобов'язати перерахувати пенсію, стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 49, 50, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2, 9, 71, 72, 86, 104, 105, 158 - 163, 166, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної пенсії з розрахунку не менше шести мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку не менше 50 процентів мінімальної пенсії за віком, з 03 березня 2015 року по 03 вересня 2015 року з урахування проведених виплат.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя М. О. Шаховніна