Постанова № 56897461, 01.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

760/4899/16-п

3-2185/16

солом`янський районний суд міста києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі судді - Кицюк В.С.,

за участю представника Київської міської митниці ДФС Грабчака П.В.,

особи, у відношенні якої складено протокол ОСОБА_2,

адвоката Віценко А.Г.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Київської міської митниці ДФС, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який працює ФОП «Доброміль», проживає за адресою АДРЕСА_1,

за ст.472 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за порушення митних правил за ст.472 МК України.

В судовому засіданні представник митного органу наполягав на тому, що в матеріалах справи достатньо доказів для того, щоб зробити категоричний висновок про наявність в діях ОСОБА_2 певного складу адміністративного правопорушення.

Адвокат же ОСОБА_2 навпаки, акцентував увагу суду на тому, що обвинувачення, в тому числі і у вчиненні адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, що в даному випадку ОСОБА_2, виходячи з презумпції невинуватості, не зобов`язаний добувати докази на спростування позиції митниці і доведення своєї невинуватості. Просив винести постанову про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях його підзахисного складу будь-якого адміністративного правопорушення.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, склад адміністративного правопорушення складає об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.

В свою чергу, як вбачається з протоколу про порушення митних правил №077/10000/16 від 10 лютого 2016 року митним органом не виписана об`єктивна сторона, а саме, які дії чи бездіяльність ОСОБА_2 утворюють, на їх думку, склад порушення митних правил, передбачений ст.472 МК України.

Митний орган обмежився виключно цитуванням диспозиції ст.472 МК України, відповідальність за якою передбачена в тому випадку, якщо при митному оформленні товару здійснено недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню в разі переміщення через митний кордон України (а.с.4)

Пояснюючи в судовому засіданні, що конкретно інкримінується ОСОБА_2, представник митниці звернув увагу суду на невідповідність опису товару, зазначеного ним в декларації тому, що відображено у висновку митного органу, на що адвокат ОСОБА_2 зауважив, що навпаки в цьому висновку сама митниця не заперечує той факт, що за визначеними показниками надана проба товару не протирічить опису товару в гр.31 ВМД від 28.01.2016 №100250003/2016/130770 (а.с.34)

Тоді представник митниці зауважив, що в такому випадку інкримінується неправильне зазначення ОСОБА_2 коду класифікації товару УКТ ЗЕД.

Незважаючи на те, що і ОСОБА_2, і адвокат заперечували і в такому випадку наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне повернути матеріал на доопрацювання через неконкретно висунуте обвинувачення у вчинення порушення митних правил.

Згідно п.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до МК України (підпункти 8.5.а, 8.5.б, 8.5.г, 8.6.а, 8.6.в, статті 257), декларант зобов'язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД, ставки податків, суми митних платежів.

Згідно ст.266 МК України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.

Згідно з п.8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Суд наголошує на тому, що окрім посилання на вищезазначені положення МК України та викладу в хронологічному порядку певних дій як ОСОБА_2, так і митниці, зокрема, переміщення товару, заповнення декларації, направлення запитів, отримання висновків і рішень, протокол не містить викладу обставин, в яких діях ОСОБА_2 митний орган вбачає склад порушення митних правил за ст.472 МК України (не ознак порушення митних правил, як зазначено в протоколі, а саме які утворюються склад адміністративного правопорушення)

Крім того, в самому тексті протоколу митний орган наводить положення постанови КМУ від 30.12.2015 №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з РФ», якою затверджений перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з РФ, в тому числі товари за кодами УКТ ЗЕД 1904 заборонені до 5 серпня 2016 року до ввезення на митну територію України. Однак сам представник митниці в судовому засіданні визнав, що даний нормативно-правовий акт вступила в дію з 03.02.2016, в той час як подія правопорушення ймовірно мала місце 27.01.2016. Необхідність посилання на цей документ митницею під час вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил, які можливо мали місце до 03.02.2016 є також незрозумілою.

Відповідно до ч.1 ст.527 МК України у справі про порушення митних правил суд, що розглядає справу, може винести, зокрема, постанову про проведення додаткової перевірки.

У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб`єкти, завдання строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.

Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують/обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час проведення додаткової перевірки митному органу також слід перевірити доводи ОСОБА_2 щодо того, що він не мав можливості пересвідчитися в тому, чи дійсно зазначений ним код УКТ ЗЕД відповідає дійсності, оскільки, по-перше, заповнював декларацію на підставі тих документів, що прийшли разом із товаром, і що само собою таким чином виключає наявність його прямого умислу у вчиненні будь-якого правопорушення, а по-друге, це вже не перша партія такого товару, і раніше митні органи жодних претензій до правильності зазначення коду УКТ ЗЕД не пред`являли.

За викладених обставин матеріали справи про порушення митних правил підлягають направленню для проведення додаткової перевірки.

Керуючись ст. ст. 3, 472, 489, 494-496, 527, 528 МК України, ст. ст.283, 284, 294 КУпАПУ, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.472 МК України повернути до Київської міської митниці ДФС для проведення додаткової перевірки.

Встановити строк для проведення додаткової перевірки 1 місяць з моменту отримання матеріалів справи.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: В.С. Кицюк