Ухвала суду № 56895853, 04.04.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12369/15-ц

Провадження №: 2-п/752/24/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Голосіївський районний суду м. Києва у складі головуючого судді Новак А.В., при секретарі Закаблуківській О.А. розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено позовні вимоги.

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що судом при ухваленні рішення не дотримано норм ч. 4 ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України і в перше судове засідання ухвалив рішення по справі. При цьому про поважність причин неявки суду не зазначив у заяві жодної обставини.

Також зазначив, що судом не взято до уваги усі істотні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Просить скасувати заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.11.2015 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримала.

Згідно з ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто заочне рішення підлягає скасуванню за наявності одночасно двох умов:

1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин;

2) докази, на які посилається відповідач (заявник у цьому провадженні) мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи першу умову для скасування заочного рішення судом встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання і не послався на будь-яку причину такої неявки.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була повідомлена про час та місце слухання справи завчасно та у встановлений законом спосіб, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення судової повістки і така обставина не заперечувалася представником заявника.

Представник ОСОБА_1 у заяві про скасування заочного рішення не вважав за необхідне послатися на будь-яку причину неявки його довіритель ниці в судове засідання, обмежившись лише цитуванням позиції суду касаційної інстанції та цитуванням норм Цивільного процесуального кодексу України.

Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що судом і було зроблено 12 листопада 2015 року у судовому засіданні з урахуванням наявної заяви представника позивача про можливість ухвалення у справі заочного рішення.

В той же час, суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення, суд виходить з того, що представник ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення не посилається на наявність будь-яких доказів, які є істотними для правильного вирішення справи, а лише перераховує що можливо було б зробити суду у разі як би його довіритель зявилася в судове засідання, що безумовно не може бути прийнято судом до уваги при вирішенні питання про скасування заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2015 року.

Саме по собі посилання представника відповідача на недоведеність розрахунків сум заборгованості, без посилань на наявність буд-яких доказів обґрунтованості таких тверджень не може бути підставою для скасування заочного рішення суду і на погляд останнього такі твердження заявника є формальними.

Посилання представника ОСОБА_1 на ту обставину, що розгляд справи був призначений на 12 серпня 2015 року не знайшов свого підтвердження в ході розгляду заяви про скасування заочного рішення суду і спростовується матеріалами справи та ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року про відкриття провадження у справі та призначення останньої до розгляду.

При цьому твердження представника про обов'язковість проведення судом попереднього судового засідання у даній справі є хибним і суперечить правилам Цивільного процесуального кодексу України, за яким проводиться розгляд цивільних справ даної категорії.

За таких обставин, судом встановлено, що відсутня і друга умова для скасування заочного рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, а підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись ст. 231-232 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.Новак