Рішення № 56893478, 31.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/2065/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 638/1254/15ц Грищенко І.О.

Категорія : договірні Доповідач -Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Колтунової А.І.,

Зазулинської Т.П..,

за участю секретаря: Рязанової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова 18 січня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, третя особа : ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА :

02 лютого 2015 року представник позивача звернувсь до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № HADOGKO12700081 від 07.02.2008 року в розмірі 158195, 25 доларів США ,що за курсом НБУ станом на 17.05..2015 року складає 3440746, 78грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_5 отримала кредитні кошти в сумі 97200,00 доларів США на термін до 04.02.2028 року та зобов'язувалась сплатити кредит та відсотки за його користування , однак свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 17.08.2015 року має заборгованість за кредитом в розмірі 86586,98 доларів США, заборгованість за відсотками в розмірі 57038,97 доларів США., заборгованість за комісією в розмірі 2335,00 доларів США, 91367.04 пені,.

Як на підставу стягнення зазначеної заборгованість з відповідача представник позивача зазначає, що 07.02.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № HADOGKO12700081, за умовами якого брала на себе зобов'язання щодо солідарної відповідальності в разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за вказаним договором та 16.01.2015 року відповідачу було направлено вимогу щодо виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, яка відповідачем залишена без задоволення.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року позивачу було відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку,щодо припинення дії кредитного договору та зазначає, що строк виконання основного зобов'язання сторони встановили до 04.02.2028 року , а відповідно до п.4.2. договору поруки, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за Договором про іпотечний кредит та на даний час зобов'язання за вказаним договором не виконані.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з»явився, буду чи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. ( а.с. 176).Про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив, що у відповідності до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України, є підставою для розгляду справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на наявність рішень суду. які набрали законної сили , а саме: рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2012 року ,яким з ОСОБА_5 стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 667193. 73 грн. та рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.09.2013 року , яке частково змінено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10.02.2014 року та яким для задоволення грошових вимог за вказаним кредитним договором в розмірі 153019 доларів США було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, виходив з того, що дія кредитного договору припинилась та позивач вправі пред'явити вимоги до відповідача як поручителя про отримання грошових сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Однак , з таким висновком суду погодитись не можна.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що між позивачем та Позичальником (ОСОБА_5) 07.02.2008 року було укладений кредитний договір № HAD0GK01270081.

Відповідно до п. 8.1. його умов , банк зобов'язується надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом: видача готівки через касу на строк з 07.02.2008 р. по 04.02.2028 р. включно, у вигляді не поновлюваної лінії (далі - кредит) у розмірі 97200,00 доларів США на наступні цілі: у розмірі 80000,00 дол. США на придбання нерухомості, а також у розмірі 17200,00 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п. п. 2.1.3., 2.2.7. даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 8.2. даного Договору.

Відповідно до п. п. 8.3., 8.4. умов кредитного договору № HAD0GK01270081 забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає іпотека квартири: 3-кімнатна квартира загальною площею 74,80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т. п., надані банку з метою забезпечення зобов'язань за даним договором. При порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні ( а.с.11-16).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 07.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_5 як боржником , ОСОБА_4 як поручителем укладено договір поруки № HAD0GK01270081.

Відповідно до підпунктів 1, 1.2. пункту 1 умов вказаного договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за договором про іпотечний кредит № HAD0GK01270081 від 07.02.2008 р. та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладання договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому. Поручителю добре відомі усі умови вищезгаданого договору про іпотечний кредит.

Відповідно до підпунктів 2.4.1. 2.4. пункту 2 умов договору поруки, поручитель зобов'язується: виконати за боржника зобов'язання за договором про іпотечний кредит шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної кредитором, в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами, вказаними в договорі про іпотечний кредит, у строки, зазначені в п. 2.1.1. з моменту отримання від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за договором про іпотечний кредит.

Відповідно до підпунктів 3.1., 3.2. пункту 3 договору поруки, поручитель відповідає за зобов'язаннями згідно з договором про іпотечний кредит перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

В пунктах 4.1. 4.2. пункту 4 умов вказаного договору поруки встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за Договором про іпотечний кредит ( а.с.19-20)

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 16.01.2015 р. за № 30.1.0.0/2 - 090 позивачем на адресу ОСОБА_4 направлено повідомлення, в якому зазначається, що 07.02.2008 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, а в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки. Боржник не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, тому утворилася заборгованість за договором в розмірі 139696,16 доларів США, яку банк вимагає повернути в повному обсязі.

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2012 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.03.2013 року,в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними - відмовлено. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про погашення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення всіх зареєстрованих з жилого приміщення - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAD0GK01270081 від 07.02.2008 року в розмірі 667193,73 грн. . в іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір за подання позовної заяви та виселення у розмірі 854,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 120,00 грн. ( а.с.73-74).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.09.2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені. Суд звернув стягнення на предмет іпотеки - на квартиру загальною площею 74,80 кв. м., житловою площею 46,00 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HAD0GK01270081 від 07.02.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», з укладанням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. та виселив ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 з зазначеної квартири із зняттям їх з реєстраційного обліку в ній.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10.02.2014 року, вказане рішення Дзержинського районного суду м. Харкова змінено. Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо зняття ОСОБА_5, ОСОБА_6 ., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з реєстрації. Для задоволення грошових вимог за договором кредиту від 07 лютого 2008 року № HAD0GK01270081 року в розмірі 153019 доларів США 12 центів початкову ціну предмета іпотеки - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В іншій частині рішення залишено без змін (.а.с.49-54).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наданим позивачем розрахунком, що станом на 17.08.2015 року у ОСОБА_5 існують боргові зобов'язання по погашенню кредиту за кредитним договором № HAD0GK01270081 від 07.02.2008 р. на загальну суму 237327,99 доларів США, з яких:

86586,98 доларів США - заборгованість за кредитом;

57038,97 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

2335,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

91367,04 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором ( а.с.99-102)

Відповідно до вимог частини 2 статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як свідчать умови зазначеного вище договору поруки , при його укладанні сторонами не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки п.4.2. його умов встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Вказані вище обставини справи також свідчать про те, що позивач у зв'язку з порушенням боржником ОСОБА_5 за вказаним кредитним договором , відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України використав право дострокового стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту , відсотками, пені та штрафів, які мали місце станом на 08.04.2009 року в загальному розмірі 86676, 79 дол. США , звернувшись до Дзержинського районного суду м. Харкова з такими позовними вимогами , які рішенням суду від 23 листопада 2012 року були задоволені ( а.с.73-74).

В правовій позиції висловленій Верховним Судом України 21.01.2015 року у справі № 6-190цс14 зазначено, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про те, що пред'явивши вимогу до ОСОБА_5 як боржника за вказаним кредитним договором, шляхом звернення у листопаді 2012 року до суду з позовом про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом , пені та штрафів, позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від зміни строку виконання основного зобов'язання..

Між тим, тільки 16.01.2015 року, тобто більш ніж через два роки після зміни строку виконання зазначеного кредитного договору, позивач надіслав відповідачу , як поручителю повідомлення про порушення зобов'язань за вказаним кредитним договором, а 02.02. 2015 року звернувсь до суду з зазначеним позовом.

За таких обставин на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за вказаним кредитним договором , її порука за договором поруки № HAD0GK01270081 від 07.02.2008 року припинила свою дію на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України, і це є підставою для відмови позивачу в задоволенні вказаних позовних вимог.

Суд першої інстанції на вказані обставини справи та вимоги зазначених норм матеріального права уваги не звернув , неправильно застосувавши до виниклих між сторонами правовідносин норми матеріального права та прийшов до помилкового висновку про відповідальність відповідача за вказаним договором поруки на підставі ст. 625 ЦК України, і це, у відповідності до вимог пунктів 3 та 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування вказаного рішення суду, з ухваленням у справі нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог , з зазначених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316, 317, 318, 218, 209 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Скасувати рішення Дзержинського районного суду м.Харкова 18 січня 2016 року.

Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, третя особа : ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором з інших підстав.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя: І.Г. Гальянова

Судді : А.І. Колтунова

Т.П. Зазулинська