Вирок № 56893345, 04.04.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/806/16-к

1-кп /636/212/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дьоміної О.П.

при секретарі Коваленко О.А.

за участю прокурора Зубка А.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42016220750000004 від 11.01.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Шевченкове, Харківської області, громадянина України, українця, розлученого, раніше не судимого, маючого неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, 27.11.2015 року, згідно Указу Президента України за №328/2015 р. від 12.06.2015 року демобілізованого в запас із Збройних Сил України наказом командира в/ч пп В6250 за №257, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, працюючого водієм ТОВ АТП «Легіон Транс», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01.08.2014 року ОСОБА_2, на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» за №607/2014 від 22.07.2014 року, Орджонікідзевським РВК м. Харкова призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини А0501, що дислокується за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горішного, 142. Наказом командира військової частини А0501 за №155 від 01.08.2014 року ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини А0501, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду водія 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону.

Відповідно до вимог ст. ст. 1, 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 130, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, ОСОБА_2 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України. Крім цього, згідно вищевказаних положень, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Однак, ОСОБА_2, в порушення вищевказаних норм законодавства України, 30.08.2014 року вирішив стати на злочинний шлях та самовільно залишив військову частину А0501. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, старший солдат ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилитись від виконання обов'язків військової служби, в порушення вищевказаних вимог Закону, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, 30.08.2014 року самовільно залишив військову частину А0501, яка дислокується за адресою: м. Чугуїв, вул. Горішного 142 та до 24.11.2015 року до місця служби не повертався, а отриманий у зв'язку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.

Таким чином, старший солдат ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем військової частини А0501, в порушення вимог ст.ст. 1, 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 130, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, 30.08.2014 року без поважних причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, самовільно залишив військову частину А0501, розташовану за адресою: м. Чугуїв, вул. Горішного, 142, та до 24.11.2015 року до місця служби не повертався,

а отриманий у зв'язку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів по справі, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює, крім того учасникам судового провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи, а саме: допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого:

- згідно службової характеристики від 20.03.2015 року - обвинувачений під час проходження військової служби зарекомендував себе з посередньої сторони, військовослужбовець, який досяг задовільних показників (а.к.п.42);

- довідки головного лікаря КЗ охорони здоров`я «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» та головного лікаря КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 24.12.2015 року свідчать про те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та психіатра у вказаних закладах не перебуває (а.к.п.111,112);

- у довідці №34-24122015/63103 спецміліції УМВС в Харківській області зазначено, що обвинувачений до кримінальної відповідальності раніше не притягувався (а.к.п.115);

- копія свідоцтва про народження від 03.08.2001 року серія НОМЕР_1 свідчить про те, що батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 записаний обвинувачений; довідка про склад родини від 26.11.2015 року за №236 свідчить про те, що обвинувачений зареєстрований разом з донькою за адресою: АДРЕСА_1 (а.к.п.140, 142).

Дослідивши, співставивши та проаналізувавши вивчені в справі докази, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та таких, що в сукупності з іншими наведеними доказами дозволяють суду зробити обґрунтований висновок про те, що обвинувачений своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), без поважних причин, тривалістю понад один місяць.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та суспільну небезпеку скоєного, особу обвинуваченого, посередньо характеризуючі особу дані, пом'якшуючою покарання обставиною є щире каяття, обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає, судом враховане те, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має неповнолітню доньку 2001 року народження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, згідно якої особі, що скоїла злочин повинно бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що обвинуваченому необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75 та 76 КК України, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на його виправлення, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 374 - 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти їй про зміну місця мешкання, періодично з`являтися на реєстрацію.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Чугуївський міський суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча: