Вирок № 56893329, 04.04.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/9926/14-к Пр.№ 1-кп/646/26/2016

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.16 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Салайчук С.М.,

суддів - Єжова В.А., Шуліки Ю.В.,

за участі секретарів - Тімановської О.П., Айрапетян Х.А., Сімоненко К.Ю.,

прокурорів - Гончаренко С.В., Щебликіна Д.А., Юревича М.В.,

представників потерпілої - ОСОБА_1, ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши кримінальне провадження, внесене в Єдиний р еєстр досудових розслідувань за №12014220540001567 від 09 червня 2014 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, працюючого фармацевтом відділу комплектації товарів аптечного складу ТОВ "БАДМ", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 вчинив умисне вбивство та крадіжку майна ОСОБА_6 за наступних обставин.

ОСОБА_5, працюючи у ТОВ «БАДМ», на посаді фармацевта відділу комплектації товарів аптечного складу ТОВ «БАДМ» познайомився з ОСОБА_6, яка працювала на тому ж підприємстві на посаді складальника відділу комплектації товарів аптечного складу №8,та у них склалися дружні стосунки.

З вечора 06.07.2014р. до 07.07.2014р. ОСОБА_5 проводив час разом з ОСОБА_6 та їх спільної знайомою ОСОБА_7, розпиваючи алкогольні напої та розважаючись в кафе.

07.06.2014 року ОСОБА_5, провівши разом з ОСОБА_6 ОСОБА_8 додому, запропонував потерпілій виїхати разом з ним до Комсомольського (Основ'янського) озера у м. Харкові, розташованого поблизу залізничної станції «Основа» на Південній залізниці у м. Харкові. ОСОБА_6, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння та довіряючи ОСОБА_5, як особі, з якою разом працювала на підприємстві та підтримувала дружні стосунки, дала згоду на це.

Отримавши згоду потерпілої, 07.06.2014 року, приблизно о 03 годині 45 хвилин ОСОБА_5, знаходячись по пр.Героїв Сталінграда у м. Харкові, зупинив таксі, на якому разом з ОСОБА_6 прибув до Комсомольського (Основ'янського) озера у м. Харкові. В ході прогулянки з потерпілою по прилеглій до озера ділянці лісу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник конфлікт з приводу їх стосунків.

О 04.00 год., 07.06.2014 року, неподалік Комсомольського (Основ'янського) озера у м. Харкові, в ході вищезазначеного конфлікту у ОСОБА_5 раптово виник умисел, спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6, та, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої і бажаючи їх настання, ОСОБА_5, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, маючи при собі недопиту скляну пляшку з горілкою марки «Фінляндія» (об'ємом 0,5 л) на чверть заповнену горілкою, тримаючи її у правій руці, наніс цією пляшкою ОСОБА_6 чисельні удари по голові, що є життєво-важливою частиною тіла людини, чим спричинив потерпілій відкриту тупу травму голови (у вигляді множинних дрібно- та великоосколкових переломів кісток склепіння та основи черепа справа, дірчастого перелому лівої скроневої кістки, з розповсюдженням лінійних переломів на кістки склепіння та основи черепу, багатоосколових переломів кісток носу, нижньої та верхньої щелепи), від якої настала смерть потерпілої.

Після спричинення ОСОБА_6 вищевказаних тілесних ушкоджень, наслідком яких стала смерть останньої, у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення майна потерпілої.

Близько 04.00 год., 07.06.2014 року, знаходячись неподалік Комсомольського (Основ'янського) озера у м. Харкові, реалізовуючи свій умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом, ОСОБА_5 зняв з ОСОБА_6 ланцюжок зі сплаву золота 583 проби вагою 2 грами, вартістю 537,84 грн., а також хрестик зі сплаву золота 583 проби вагою 1,5 грами, 2 каблучки зі сплаву золота 583 проби загальною вагою 7 грамів, браслет зі сплаву золота 583 проби загальною вагою 22 грам та заволодів її мобільним телефоном марки «Леново А316», ключами від її квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, заволодівши таким чином майном потерпілої на загальну суму, згідно з висновком товарознавчої експертизи №2431 від 22.07.2014 року, - 1619,22 грн., та залишив місце злочину.

Після цього, ОСОБА_5, продовжуючи реалізувати свій корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення майна потерпілої, поєднаного з проникненням до житла, 07.06.2014 року в період часу з 04.00 год. до 08-30 год., відкривши двері ключем потерпілої, проник до квартири за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_2, звідки, діючи умисно та з корисливим мотивом, таємно викрав належні потерпілій дві банківські платіжні картки ХГРУ ПАТ КБ «Приват Банк», з метою подальшого отримання за їх допомогою належних потерпілій грошових коштів, після чого залишив квартиру потерпілої. Продовжуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 в період часу з 06-43 год. до 08-33 год., знаходячись за адресою: м. Харків вул.Героїв Праці, б.№ 24-а, скориставшись вищевказаною банківською карткою потерпілої, отримав з поточного рахунку НОМЕР_1, відкритого у ХГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_6, через банкомати за №А2409877 та №АТМКНА72 грошові кошти на загальну суму 3900,00 грн., які привласнив та розпорядився ними на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_5, допитаний в судовому засіданні, визнав себе винним у спричиненні смерті потерпілій та таємному викраденні майна. Однак наполягав на тому, що наносив тілесні ушкодження потерпілій під впливом раптового емоційного збудження, під час якого тимчасово втратив можливість контролювати свої дії внаслідок образливих слів потерпілої, при цьому умисел на заволодіння майном потерпілої виник вже після її вбивства. При цьому обвинувачений зазначав, що він не оспорює, що від його дій настала смерть потерпілої, та щиро розкаюється у фактично вчиненому.

В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що був знайомий з ОСОБА_6 з квітня 2013 року, коли влаштувався на роботу до ТОВ «БаДМ», вона там також працювала. Спочатку їх стосунки були робочі, які потім перейшли у дружні, а в подальшому на основі взаємних симпатій переросли в романтичні та вони вважали один одного парою. Однак на роботі вони приховували свої стосунки, оскільки колектив був не дружній. Також у них була спільні знайомі - ОСОБА_7 та ОСОБА_10, з якими вони разом проводили вільний час.

06.07.2014 року ОСОБА_5, було нараховано заробітну плату на банківський рахунок в розмірі 3000 грн., з яких 1000 грн. одразу було автоматично відраховано на погашення кредиту, близько 400 грн. він зняв з банкомату. Разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вони пили пиво на лавочці біля будинку останньої. ОСОБА_6 заропонувала поїхати погуляти, на що вони погодились і поїхали спочатку на пл.Свободи в м.Харкові, а потім дівчата запропонували піти до кафе, які працювали цілодобово. Вони разом прийшли у кафе "Прем»єра", що знаходиться у парку ім. Т.Г. Шевченко в м.Харкові, де були протягом 2-3 годин. Замовляли шашлик та горілку «Фінляндія», рахунок був близько 500 грн., за який ОСОБА_5, сплатив 300 грн., а інше - ОСОБА_6 За пропозицією ОСОБА_7 вони забрали недопиту пляшку горілку, яку поклали до рюкзака ОСОБА_5 Після того, як вийшли з кафе, вони втрьох на таксі поїхали додому до ОСОБА_6 Вартість проїзду в сумі 50 грн. сплатив ОСОБА_5На пропозицію ОСОБА_6 вони всі разом пішли до неї пити каву, де були приблизно півгодини, спілкувалися. Потім ОСОБА_7 сказала, що їй час йти додому, та він з ОСОБА_6 пішов її проводжати. Провівши додому ОСОБА_7, він та ОСОБА_6 пішли назад. По дорозі ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 виїхати на Основ»янське озеро, зустріти схід сонця, оскільки вирішив зробити їй пропозицію одружитися в романтичній обстановці. Його вибір був обумовлений тим, що це озеро було недалеко і там гарна природа. Вони сіли до машини та поїхали до озера, де вийшли та пішли вздовж озера по краю ліса, уздовж приватних секторів. Це було перед сходом сонця. Підібравши, як він думав, влучний момент, ОСОБА_5, запропонував ОСОБА_6 одружитись, на що вона йому відмовила в образливо-жартівливій формі. Він намагався перевести розмову в серйозне русло, однак ОСОБА_6, аргументуючи свою відмову, перейшла на особисті образи ОСОБА_5, критикуючи його та його батьків, які, на її думку, не так його виховували. Оскільки ОСОБА_6 змерзла, він дав їй свою кофту, яку вона вдягла та сіла на стовбур поваленого дерева. Він сів поруч та на її прохання дістав з рюкзака пляшку горілки, щоб трохи випити та зігрітись. Оскільки в цей час образливі промови з боку ОСОБА_6 не припинялися, він, будучи роззлюченим, не витримав та наніс їй удар по голові пляшкою, від якого ОСОБА_6 впала. Далі в нього відбулося помутніння свідомості, під час якої він повністю втратив над собою контроль. Кількість нанесених ударів не пам"ятає, але їх було не менше двох. Після повернення свідомості побачив, що ОСОБА_6 лежить на землі без ознак життя та вирішив зняти з неї прикраси, «щоб ніхто не зняв». Також, знявши з потерпілої свою кофту, в її карманах виявив мобільний телефон, належний потерпілій, а також ключі від її квартири, куди і вирішив піти, щоб інценувати пограбування та відвести від себе підозру, оскільки злякався відповідальності. Прибувши до квартири потерпілої, проник туди за допомогою вищевказаних ключів, навів там безлад, розкидавши речі. Також з квартири забрав документи і банківські картки потерпілої, оскільки внаслідок близьких та довірливих попередніх відносин з ОСОБА_6 знав пароль доступу до її рахунку, та вирішив за допомогою карток зняти належні їй кошти через банкомат, що і зробив того ж дня. Пробувши в квартирі потерпілої близько півгодини, залишив її, закривши двері ключом. Потім поїхав на ст.м. «Героїв Праці», щоб звідти покинути місто Харків. Там зняв гроші за допомогою банківської картки потерпілої в сумі 3900 грн., щоб поїхати з міста, але не поїхав, оскільки сподівався що потерпіла жива. Золоті прикраси, викрадені у потерпілої після її вбивства, продав біля ломбарду незнайомим людям за 1000 грн., документи - викинув. Потім вирішив йти додому, однак деякий час без мети ходив по вулиці, намагався зрозуміти, що відбулось, при цьому боявся поїхати та перевірити, чи жива ОСОБА_6 Також він вставив свою сім-картку в телефон потерпілої, оскільки його телефон розрядився. Однак в подальшому, коли пройшов стан шоку, він викинув телефон потерпілої, вирішивши від нього позбавитися. Ввечері того ж дня йому зателефонувала ОСОБА_7 і спитала, коли він в останнє бачив ОСОБА_6, на що він відповів, що вранці провів її до дому, приховавши, що насправді відбулось. У вівторок пішов на роботу. ОСОБА_6 всі шукали. 10.07.2014 року до нього на роботу приїхали співробітники міліції, яким він зізнався у скоєнні злочину, оскільки вже не міг це приховувати. В подальшому написав явку з повинною і показав місце злочину, де і знайшли з його допомогою труп.

Поряд з процесуальною позицією ОСОБА_5, в судовому засіданні, вина останнього у вчиненні злочинів за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні наступних доказів.

Заявою ОСОБА_11 від 09.06.2014р. до правоохоронних органів про втрату зв'язку з донькою ОСОБА_6 (а.с.19 т.1)

10.06.2014р. ОСОБА_5 звернувся до міліції з письмовою заявою, в якій зізнався у вчиненні вбивства ОСОБА_6 та крадіжки її майна (а.с.21 т.1)

09.06.2014р. було проведено огляд квартири АДРЕСА_2, яку орендувала ОСОБА_6 у ОСОБА_12 За результатами огляду складено протокол, в якому зазначено, що двері мають два врізних замка без будь-яких пошкоджень, в квартирі розкидані речі. (а.с.22-29 т.1)

Відповідно до даних протоколу огляду місця події та трупу, а також даних слідчого експерименту, досліджених в судовому засіданні разом з відеозаписом, 11.06.2014р. ОСОБА_5 за участю понятих та захисника розказав про обставини вчиненого ним злочину та показав на місцевості розташування трупа, який до того ще не був виявлений. (а.с.30-40, 153-158 т.1).

Відповідно до даних протоколу пред'явлення трупу для впізнання від 12.06.2014р. ОСОБА_13, оглянувши труп, визнав, що це труп його рідної сестри ОСОБА_6 (а.с.161-162 т.1)

Відповідно до висновку експерта №1779-Дм/14 від 08.08.2014р. безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6 стала відкрита тупа травма голови у вигляді множинних дрібно- та великоосколкових переломів кісток склепіння та основи черепа справа, дірчастого перелому лівої скроневої кістки, з розповсюдженням лінійних переломів на кістки склепіння та основи черепу, багатоосколових переломів кісток носу, нижньої та верхньої щелепи. Вказана тупа травма голови (в сукупності) утворилась прижиттєво від неодноразової дії тупого твердого предмета (предметів) з обмеженою площею дії. По ступеню тяжкості вказана травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і в сукупності знаходиться у причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_6 (а.с.152-153 т.2)

31.07.2014р. слідчий отримав тимчасовий доступ до предметів одягу потерпілої (а.с.17-18 т.2)

Відповідно до даних протоколу обшуку від 13.06.2014р. за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, - було виявлено та вилучено коробку з-під мобільного телефону «Леново» imei НОМЕР_2 (а.с. 97-101 т.3), який згідно даних ТОВ «Алло» від 17.06.2014р. № 17/07/14 придбала ОСОБА_6 13.04.2014р. в магазині ТОВ «Алло» відповідно до кредитного договору №482070312 (а.с.87-88 т.3)

Згідно висновку експерта №2431 від 29.07.2014р. вартість викраденого у потерпілої майна: мобільного телефону марки «Леново» (без врахування вартості комплектних пристроїв, з урахуванням коефіціенту зносу, становить 678 грн., вартість ланцюжка зі сплаву золота 583 проби вагою 2 гр. у вигляді брухту металу становить 537, 84 грн., вартість хрестика зі сплаву золота 583 проби вагою 1,5 гр. у вигляді брухту металу становить 403,38 грн., вартість браслету та двох каблучок не була надана, оскільки відсутня методика визначення вартості дорогоцінних (напівдорогоцінних) каменів (а.с.71-75).

Крім того, показання обвинуваченого щодо заволодіння грошовими коштами потерпілої за допомогою викрадених в неї дома банківської картки підтверджується випискою по особистому рахунку ОСОБА_6, відповідно до якої 07.06.2014р. з її особистого рахунку через банкомати, розташовані по пр.Героїв Сталінграду в м.Харкові, в 06 год. 43 хв. та 08 год. 33 хв. були отримані грошові кошти в сумі 3500 грн. та 400 грн. відповідно (а.с.196 т.3).

Під час огляду місця події - особистої шафи ОСОБА_5 за місцем його роботи було виявлено та вилучені предмети одягу та взуття обвинуваченого, рюкзак, ключі від квартири, чотири фрагменти білого паперу з нанесенням рукописного тексту, а також печатного (а.с.41-48 т.1.)

04.08.2014р. у ОСОБА_5 було отримано зразки для експертизи (а.с.81-92 т.2)

Відповідно до висновку експерта від 12.08.2014р. № 267, рукописні записи в записці (а.с.78 т.2): «браслет 17,94, 21, 44 (4355), крест - 1 (3і5) цеп - 2,56 (680) кольца - 9,05 (2602,23)» - виконані ОСОБА_5 (а.с.94-97)

Показання обвинуваченого щодо його маршруту переміщення підтверджується також роздруківкою за номером телефону, наданою ПрАТ «МТС Україна» (150-175 т.3)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала показання, аналогічні показанням обвинуваченого, в частині обставин щодо спільного проведення ними часу з вечора 06.06.2014р. до ночі 07.06.2014р., коли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 провели її додому і більше вона потерпілу не бачила. При цьому ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_6 була її близькою подругою, тому у них склалися дуже довірливі відносини. Їй відомо, що ОСОБА_5 пропонував ОСОБА_6 з ним зустрічатися, однак та відхиляла його пропозиції, наполягаючи на тому, що вони лише друзі, при цьому у них, дійсно, склалися довірливі стосунки. ОСОБА_5 вона бачила разом з ОСОБА_6 приблизно раз на тиждень. Також їй відомо, що 06.06.2014р. ОСОБА_5 казав ОСОБА_6, що в нього є подарунок для неї та він хоче залишитися з нею наодинці. В той вечір вони всі вживали алкогольні напої, в кафе платили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Також свідок пояснила, що потерпіла користувалася телефоном марки «Леново», придбаним в кредит. В подальшому вони разом з ОСОБА_5 та іншими друзями шукали ОСОБА_6, за участю власника квартири вибили двері та побачили, що речі були розкидані.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що вона з потерпілою також були подруги. 07.07.2014р. неодноразово телефонувала ОСОБА_6, однак та не відповідала. Потім їй зателефонувала їх спільна подруга ОСОБА_7 та повідомила, що також не може знайти ОСОБА_6. 08.07.2014р. вони вирішили звернутися до міліції. Коли зайшли до квартири, де проживала ОСОБА_6, за допомогою власника, побачили там розкидані речі. Також ОСОБА_10 підтвердила, що у потерпілої з ОСОБА_5 були дружні стосунки. ОСОБА_5 займав у свідка гроші в сумі 400 грн., однак повернув їх.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що ОСОБА_6 орендувала належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_3. 08.06.2014р. йому неодноразово телефонували друзі ОСОБА_6 та попросили відчинити двері її квартири, оскільки вона пропала. Прибувши до квартири з друзями потерпілої вони тривалий час стукали в двері, однак ніхто не відчиняв. Прийшлося вибити двері, оскільки вони були замкнені. Ввійшовши до квартири, побачили, що речі розкидані. Після того на двері був поставлений новий замок і подальший огляд проводили працівники міліції за його участю.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_15 пояснила, що ОСОБА_5 є її сином. Їй відомо, що він зустрічався з дівчиною на ім'я ОСОБА_6, з якою він працював разом та у якої інколи залишався на ніч. Про наявність у сина кредитної заборгованості їй нічого не було відомо. Також їй відомо про вживання сином психотропних засобів, оскільки знайшла у нього порожню пачку «Кодтерпіна», після чого провела з ним розмову та організувала йому медичну профілактику. Також пояснила, що у ОСОБА_5 з дитинства неврологічні нервові тики на фоні психічного навантаження, у зв'язку з чим він перебував на обліку у дитячого невропатолога та психіатра. Також свідок підтвердила, що ОСОБА_5 не ночував вдома в ніч з 06.06.2014р. на 07.06.2014р., а потім був схвильований та засмучений, при цьому вона побачила в нього чужий телефон світлого кольору. Також пояснила, що ОСОБА_5 легко дратується, ранимий, не жадібний, приймав участь у сімейному бюджеті, 07.06.2014р. віддав сім'ї гроші в сумі 4000 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що він працює начальником служби безпеки ТОВ «БаДМ», де працював ОСОБА_5 таОСОБА_6 Одного разу він бачив, як ОСОБА_5 чекавОСОБА_6 біля воріт. Також з розмов інших осіб йому відомо, що ОСОБА_5 проявляв ознаки уваги до ОСОБА_6, однак вона не відповідала йому взаємністю. Зарплата у ОСОБА_5 була приблизно однаковою з ОСОБА_6 Загалом матеріальне становище ОСОБА_5 було не гірше за інших працівників, оскільки він отримував надбавку за роботу в холодильному приміщенні.

В судовому засіданні обвинувачений не заперечував, що смерть потерпілої настала від його дій, однак наполягав на тому, що під час нанесення ударів потерпілій знаходився у стані сильного душевного хвилювання, внаслідок якого тимчасово втратив можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Такі доводи обвинуваченого були ретельно перевірені судом та не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до висновку судово-психологічної експертизи від 29.01.2016р. №3502 ОСОБА_5 на момент скоєння інкрімінованого йому злочину не перебував в емоційному стані, що суттєво вплинув на його свідомість і поведінку, не перебував у стані фізіологічного афекту чи вираженого емоційного збудження (фрустрації) або вираженого емоційного напруження (стресу), що може розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання. Разом з тим, експертом встановлено, що на момент скоєння вбивства ОСОБА_5 перебував у стані емоційного збудження (з переживанням негативних емоцій образи, гніву) (а.с.76-83 т.6)

Згідно акту судово-психіатричного експерта №629 від 14.07.2014р. ОСОБА_5 ознак психозу та слабоумства не виявляє, виявляє синдром залежності від опіодів. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, що відноситься до правопорушення, ОСОБА_5 не знаходився в будь-якому тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Також експертом зазначено, що у ОСОБА_5 маються психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин, від яких у нього сформувалася залежність до клінічних проявів наркоабсистенції, без психічної симптоматики, зниження інтелекту і не позбавляє його можливості повно та вірно сприймати реальну дійсність, адекватно прогнозувати та оцінювати наслідки своїх дій, довільно регулювати їх та свої міркування. Дігнозтоване в нього призивною комісією в 2000р. неврологічне захворювання не впливає на ці можливості. 07.06.2014р. ОСОБА_5 також не був позбавлений таких можливостей, навіть при умові, якщо буде встановлено факт вживання ним алкоголю та інших речовин, його дії не були зумовлені будь-якими примарними ідеями, галюцінаціями, зміною свідомості (а.с.25-27 т.2)

Оцінивши вищезазначені докази в їх сукупності та взаємозв'язку суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_6 та подальшому таємному викраденні її майна, в тому числі з проникненням до житла, та, виходячи з фактичних обставин справи, кваліфікує його дії за ч. 1 ст.115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - за епізодом таємного викрадення ювелірних виробів та телефона потерпілої, а також за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло - за епізодом таємного викрадення грошових коштів потерпілої.

Що стосується пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України, то суд вважає, що така кваліфікація його дій не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» №2 від 07.02.2003р. за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб або досягти іншої матеріальної вигоди. Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після

вбивства, вчиненого з інших мотивів, кваліфікація його дій за п. 6

ч. 2 ст. 115 КК України виключається.

Таким чином, для кваліфікації дій особи за п.6 ч.2 ст.115 КК України необхідно довести поза розумним сумнівом виникнення у обвинуваченого умислу на заволодіння майном потерпілої до або під час її вбивства.

Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ у справі «Авшар проти Туреччини»)

У відповідності до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

При цьому відповідно до ст.63 Конституції України, ч.2, 4 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Доводи обвинуваченого про відсутність у нього корисливого мотиву до та під час заподіяння смерті потерпілій відповідно до вимог ст..ст.17, 22 КПК України в судовому засіданні не спростовані. При цьому, враховуючи події, що передували вбивству, в тому числі висновок психологічної експертизи, показання свідків та самого обвинуваченого, а також його подальшу поведінку, у суду відсутні підстави вважати доведеним поза розумним сумнівом наявність у обвинуваченого умислу на спричинення смерті потерпілій саме з корисливих мотивів.

Доводи сторони обвинувачення щодо наявності у обвинуваченого тяжкого матеріального становища внаслідок, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_5 вчинив вбивство з корисливого мотиву, викликаного неспроможністю виплачувати боргові кредитні кошти, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження, виходячи з наданих суду доказів. Так, згідно виписки з особистого рахунку ОСОБА_5 не вбачається заборгованості, яку можна було б розцінити як значну, виходячи з того, що погашення простроченої заборгованості, згідно наданої суду виписці, відбувалося автоматично та сума такого списання не перевищувала 20 грн. (а.с.198-217 т.3) Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначала, ОСОБА_5інколи позичала гроші, однак борг він повертав. ОСОБА_6, одного разу позичивши гроші ОСОБА_5, не напалягала на їх поверненні. Також стороною обвинувачення не надано доказів зарахування обвинуваченим викрадених коштів на погашення кредиту. При цьому допитана в судовому засіданні ОСОБА_15 зазначила, що їй нічого не було відомо про будь-які кредитні зобов'язання сина та підтвердила, що 07.07.2014р. ОСОБА_5 4000 грн. віддав для сім'ї.

В судовому засіданні обвинувачений не заперечував, що рукописні записи в наданій на експертизу записці виконані саме ним, однак зазначав, що вони були ним зроблені вже після вбивства. Представник потерпілої, посилався на вказану записку як на доказ наявності корисливого умислу ОСОБА_5 на вбивство потерпілої. Разом з тим, колегія суддів не може беззаперечно погодитися з такими доводами представника потерпілого, оскільки сам факт таких записів не може свідчити про наявність умислу у обвинуваченого на вбивство потерпілої, та з урахуванням принципу презумпції невинуватості не спростовує пояснень обвинуваченого, що умисел на заволодіння майном потерпілої у нього виник вже після її вбивства, вчиненого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

При цьому суд також враховує ту обставину, що напередодні вбивства обвинувачений проводив вечір з потерпілою та ОСОБА_7, яка обізнана, що ОСОБА_5 був останнім, хто бачив ОСОБА_6, живою. Понесені в результаті спільного проведення часу витрати в більшій частині взяв на себе. При цьому обвинувачений був обізнаний про матеріальний стан потерпілої (який не відрізнявся від його матеріального стану), як те підтвердили свідки, пояснивши, що ОСОБА_5 з ОСОБА_6 перебували у дружніх стосунках, однак ОСОБА_5 проявляв ознаки симпатії до ОСОБА_6

Також судом враховано вищевказаний висновок психологічної експертизи, відповідно до якої вираженими індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_5 є лабільність настрою та зележність від нього, емоційна нестійкість, образливість, домінантність, схильність до запальності, вибухливих емоційних реакцій, що можуть супроводжуватися імпульсивними, агресивними діями при зіткненні з протидіями (з боку оточуючих), які унеможливлюють (блокують) задоволення значущих для нього потреб. В мотиваційно-потребісній сфері у ОСОБА_5 домінують потреби у відстоюванні власної позиції, вимог у самоствердженні, досягненні, володінні всім тим, що доставляє задоволення, у лідируванні, в униканні неуспіху. Зазначені виражені індивідуально-психологічні особливості, як підтверджено експертом, відобразилися на специфіці мотивації та поведінки ОСОБА_5 у ситуації, що досліджується по справі. Також на поведінку ОСОБА_5 при скоєнні інкрімінованого йому вбивства суттєво вплинули такі індивідуально-психологічні особливості, як схильність до лабільності настрою, образливість, збудливість, агресивність, ригідність, імпульсивність, які активізувались при виникненні відчуття образи, гніву під час конфлікту з ОСОБА_6 (а.с.83 т.6)

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий, тяжкий, та середньої тяжкості злочини; визнав себе винним в умисному заподіянні смерті потерпілій та таємному викраденні її майна, розкаявся у фактично вчиненому, що відповідно до ст.66 КК України визнається судом обставинами, що пом'якшують покарання.

Відповідно до ч.2 ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Даними про особу обвинуваченого встановлено, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше (а.с.2 т.3),на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 4,5 т.3), однак виявляє синдром залежності від опіодів (а.с.25-27 т.2),має постійне місце проживання, де проживає з батьками, сестрою та племінницею (а.с.7 т.7), розлучений, має вищу освіту за спеціальністю «Провізор», працював фармацевтом ТОВ «БаДМ», де характеризувався посередньо (а.с.8 т.3), військову службу не проходив, визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час за ст.41-Г, має незадовільний стан здоров'я у зв'язку з судинними ураженнями головного та спинного мозку (а.с.10 т.3)

При призначенні покарання судом також враховані конкретні обставини та характер вчинених злочинів, а саме: обвинуваченим вчинено три умисних злочини, за наявності обтяжуючої обставини - стану алкогольного сп'яніння.

Також судом враховано дані про особу потерпілої, яка внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченого загинула у 25-річному віці, при цьому мала вищу освіту, була офіційно працевлаштована та виключно позитивно характеризувалася, до кримінальної відповідальності не притягалася, на обліку у нарколога та психіатра не перебувала (а.с.70-75 т.1).

Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст.124 КПК України (№ 203 - 1277,64 грн. (а.с.34 т.2), №209 - 884,52 грн. (а.с.44 т.2), №210 - 884,52 (а.с.56 т.2), №11 - 2217,60 грн. (а.с.66 т.2), №2431 - 391,2 грн. (а.с.75 т.2), №267 - 1425,06 грн. (а.с.97 т.2), №3503 - 14784 грн. (а.с.75 т.6)

Долю речових доказів (а.с.24-26 т.4) суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Також суд вважає за доцільне з метою забезпечення виконання даного вироку продовжити запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого, - до набрання даним вироком законної сили.

Враховуючи, що ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України згідно протоколу 10.06.2014р., строк відбування покарання слід рахувати з моменту його затримання з урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10.06.2014р. по 04.04.2016р. включно, з розрахунку: два дні позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення.

Роз'яснити обвинуваченому та його захиснику право звернутися з клопотанням про зарахування строку попереднього ув'язнення з 05.04.2016р. по день набрання даним вироком законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

-за ч.3 ст.185 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.115 КК України - у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно визначити покарання у виді 13 (тринадцять) років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в загальній сумі 21 864,54 грн.

Речові докази по справі:

- аркуш рукописним записом: «браслет..», роздруківку телефонних переговорів, роздруківки руху грошових коштів, квитанція з ломбарда «Скарбниця», квитанція про отримання грошових коштів в розмірі 4000 грн. - зберігати в матеріалах справи;

- мобільний телефон «Нокіа», «Мобіл», «соні Еріксон», монети - конфіскувати,

- пакунок від мобільного телефону «Леново» з паспортами та карткою, частини пляшки, картки мобільних операторів, пляшка з надписом «Ред Бул», кредитні картки, візитку, паккунок Ельдорадо», фотокартку, презервативи, стрічку, квитанцію від 22.02.2013р., аркуш з написом: «ОСОБА_19», рекламну картку, аркуш з написом: «новий вік», аркуш з написом: «ОСОБА_5..», картонний рахунок, квитанція «Дісса», прибуткові картки «Ельдорадо», гумову стрічку, рекламну картку клубу «Платинум», квитанцію на суму 13,99, картку «МТС», бірку магазину «Річмонд», календар, рекламний буклет, ручку, бірку від куртки, пляшку з написом «Нафтізін», мінімластикову картку, папірець за написом «акція…», пігулки «Кетанов», квитанція «Приват банк», запальничка, цигарки, гаманці, картка «Клас», ключі, конверти з грунтом, 2 гумові шкарпетки, грунт в пляшці, бюстгалтер, 6 пакунків з паперу з написом «волосся», футболка та бюсгалтер ОСОБА_6 - знищити

- оригінал свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_5, записну книгу, дезодорант, шкарпетки, футболки чоловічі, синю спортивна кофта, рюкзак кросівки 2 пари - повернути обвинуваченому, а у разі відмови отримання, - знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 10.06.2014р. з урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10.06.2014р. по 04.04.2016р. включно, з розрахунку: два дні позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору. Інші особи мають право отримати копію вироку, звернувшись з відповідною заявою до суду.

Головуючий: Салайчук С.М.

Судді: Єжов В.А.

Шуліка Ю.В.