Ухвала суду № 56890046, 23.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/5717/14-к

Провадження №11-кп/772/292/2016 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковальчук Л. В.

Доповідач : Зайцев В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого - судді Зайцева В.А.,

суддів: Слободяна К.Б., Ковальської І.А.,

із секретарем Діденко В.В.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

захисника - адвоката Бондарчука В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою із змінами та доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції Бібляка М.Ю. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 30 грудня 2015 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

та житель АДРЕСА_1,

громадянин України, раніше неодноразово

судимий, останній раз: 11.04.2011 року

Замостянським районним судом м. Вінниці

за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ст. 70 КК України

до 3-х років шести місяців позбавлення волі,

звільнений 03.06.2013 року умовно-достроково

з невідбутим строком покарання - п'ять місяців

п'ять днів позбавлення волі,

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 2-х років десяти місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України визначено ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Замостянського районного суду м. Вінниця від 11.04.2011 року та остаточно призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахується з моменту його затримання, тобто з 21.12.2015 року, із зарахуванням в строк відбування покарання строку попереднього ув»язнення з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено долю речових доказів та питання судових витрат.

Згідно вироку 14.09.2013 року приблизно о 04:30 годині ОСОБА_5 перебував біля будинку 17 по вул. Острозького м. Вінниці, де помітив автомобіль марки «Фольксваген Каді» д.н.з. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_6 Через вікно у вказаному автомобілі ОСОБА_4 побачив відеореєстратор марки «DOD F900LHD» та магнітолу марки «Panasonik CQ 5301 W». Після цього, у ОСОБА_4 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна - відеореєстратора та автомагнітоли. Реалізовуючи злочинний умисел, маючи на меті матеріально збагатитись, з корисливих спонукань, керуючись жагою легкої наживи, діючи повторно, ОСОБА_4, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, розбив скло передніх правих дверцят автомобіля, проник до салону автомобіля, звідки таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку відеореєсгратора марки «DOD E900LHD», вартістю 800 гривень та автомагнітоли марки «Panasonik CQ 5301 W», вартістю 400 гривень. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1200 гривень.

29.09.2013 року приблизно о 04:00 годині ОСОБА_4 перебував біля будинку 66 по вул. Київський м. Вінниці, де побачив автомобіль марки «Сіат Кордоба» д.н.з. НОМЕР_4, який належить ОСОБА_7 Помітивши через вікно у вказаному автомобілі відео реєстратор «Covoy DVR 03LED v2» та двоє окулярів марки «Ozzie» у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна - відеореєстратора та окулярів. Реалізовуючи свій злочинний намір, маючи на меті матеріально збагатитись, з корисливих спонукань, керуючись жагою легкою наживи, діючи повторно, ОСОБА_4, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, розбив скло передніх правих дверцят автомобіля, проник до салону автомобіля, звідки таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку відео реєстратора марки «Covoy DVR - 03LED v2», вартістю 2500 гривень та двох окулярів марки «Ozzie», вартістю 500 гривень кожні. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 3000 гривень.

Крім того, в ніч з 27 на 28 жовтня 2013 року ОСОБА_4 перебував біля будинку 28 по вул. Пархоменка в м. Вінниці, де побачив автомобіль «Мерседес Бенц-Віто» д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8 Помітивши в салоні автомобіля майно у ОСОБА_4 виник умисел на його таємне викрадення. Реалізуючи злочинний умисел направлений на викрадення майна ОСОБА_8, маючи на меті матеріально збагатитись, з корисливих спонукань, діючи повторно, ОСОБА_4, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив скло передніх лівих дверей, проник до салону вказаного автомобіля та таємно викрав GPS-навігатор «Піонер», вартістю 1300 гривень, відеореєстратор «Gazer», вартістю 1400 гривень, автомобільний телевізор «Eplutus», вартістю 1100 гривень, барсетку, вартістю 200 гривень в якій знаходились кошти 10.000 російських рублів, що згідно курсу НБУ становить 2523,20 грн. Потім ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 6523,20 грн.

Крім того, 23.11.2013 року близько 6 години ОСОБА_4 перебував біля будинку 85 по вул. Червоноармійській в м. Вінниці, де помітив автомобіль «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_5, що належить ОСОБА_10, в салоні якого знаходилось майно останнього. Після цього у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою збагачення, з корисливих спонукань, діючи повторно, ОСОБА_4 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив скло передніх лівих дверей автомобіля, проник до салону автомобіля звідки таємно викрав GPS-навігатор «Digital A572», вартістю 750 гривень. Потім ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 750 гривень.

В апеляційній скарзі із змінами та доповненнями прокурор Бібляк М.Ю., неоспорюючи висновків суду щодо правильності встановлення фактичних обставин, кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини, наголошує на неправильному застосуванні судом Закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що суд, призначаючи винному покарання, не застосував положення ст. 72 КК України та не вказав в резолютивній частині вироку який саме термін попереднього ув'язнення з розрахунку, один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, необхідно зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання, який рахується з моменту його затримання, тобто з 21.12.2015 року, у зв'язку з чим просить вирок щодо нього в цій частині змінити та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21.12.2015 року до вступу вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Врешті вирок просить залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступи в дебатах прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу із змінами і доповненнями прокурора Бібляка М.Ю. та просив її задовольнити; захисника-адвоката Бондарчука В.В., який погодився з апеляційної скаргою прокурора та не заперечував проти застосування до ОСОБА_4 положень ч. 5 ст. 72 КК України, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України рішення суду першої інстанції переглядаються судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно матеріалів кримінального провадження судовий розгляд в суді першої інстанції проведений у спрощеному порядку, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України; фактичні обставини, доведеність вини та юридична кваліфікація скоєного у апеляційній скарзі із змінами та доповненнями прокурором не оспорюються.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Призначаючи винному покарання суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог Закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 72 КК України щодо зарахування терміну попереднього ув'язнення в строк відбування покарання ОСОБА_4, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Так, виходячи з положень ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження (тобто в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення) проводиться з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

При цьому, у строк попереднього ув'язнення за нормами КПК України включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

На підставі ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_4 затриманий 21.12.2015 року, а вирок щодо нього ухвалено судом 30.12.2015 року, при цьому запобіжний захід щодо обвинуваченого залишено без змін - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Отже, при ухвалені вироку суд не застосував ст. 72 КК України та не прийняв рішення про те, який саме термін попереднього ув'язнення з розрахунку, один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, необхідно рахувати ОСОБА_4

Відповідно до ч.4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Тому, за результатами апеляційного розгляду провадження, термін попереднього ув«язнення підлягає зарахуванню в строк відбування покарання ОСОБА_4 з моменту його затримання до вступу вироку в законну силу.

Згідно ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

На підставі наведеного вирок, в частині зарахування попереднього ув'язнення в строк покарання засудженому, підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу із змінами та доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції Бібляка М.Ю., - задовольнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 30 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_4, в частині зарахування попереднього ув»язнення в строк покарання, - змінити.

На підставі ч.5.ст.72 КК України в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув«язнення ОСОБА_4 з 21 грудня 2015 року до вступу вироку в законну силу, тобто до 23 березня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

В інший частині вирок - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

З оригіналом вірно: